Турне чотирьох трамплінів-2022. Прев’ю

Для фанатів лижних видів спорту новорічні та різдвяні свята – це не лише ялинка, салат олів'є та фільм «Сам удома». Турне чотирьох трамплінів – така сама невід'ємна складова цього святкового періоду. Легендарна німецько-австрійська багатоденка по праву вважається найпрестижнішим змаганням у стрибках з трампліну, про перемогу в якому будь-який літаючий лижник починає мріяти з того самого моменту, коли вперше виходить на гору розгону.

Турне це магія. Переповнені трибуни, святкова аура, традиції, ідеальний час проведення, унікальний формат та тривала історія – все це ті невід'ємні фактори, які надають Турне сакральної цінності. Перемога на Турне навіки вписує ім'я стрибуна в історію золотими літерами, і битва за Святий Грааль світових стрибків починається вже завтра.

Крім вище перерахованого, Турне – це ще й ідеальний зі спортивної точки зору формат. 4 змагання на 4 абсолютно різних трамплінах протягом 10 днів при колосальному тиску з боку вболівальників та ЗМІ – найважче випробування навіть для найкращих із найкращих. На відміну від Олімпіад та чемпіонатів світу, тут не буває випадкових чемпіонів, адже якщо в один окремо взятий день тобі може пощастити, то пройти на найвищому рівні 10-денну дистанцію з 4 кваліфікаціями та 4 основними стартами на одному лише везінні неможливо. При цьому, на відміну від наддовгої дистанції Кубка світу, на Турне ти не маєш права на помилку: один невдалий стрибок – і ти вибуваєш із боротьби за Золотого орла. Турне вимагає від тебе максимальної концентрації та повністю виснажує – насамперед емоційно, психологічно.

Турне не втрачає у своїй значущості навіть в олімпійський сезон, тим більше що майбутній розіграш Турне буде ювілейним, 70-м в історії. На жаль, сучасні коронавірусні реалії продовжують серйозно впливати на проведення спортивних змагань, і Турне не стало винятком. Про те, що німецькі етапи пройдуть за порожніх трибун, було відомо ще приблизно за місяць та старту, а менш ніж за тиждень трибуни вирішили закрити і в Австрії. Так, атмосфера змагань від цього, звичайно ж, постраждає, проте можна бути впевненим у тому, що телеаудиторія Турне від цього лише зросте.

Дійові особи

Чемпіон

Найтитулованіший з учасників Турне – його чинний та триразовий чемпіон, Каміл Стох. Збірна Польщі зараз переживає глибоку кризу, і Стох – єдиний із підопічних Міхала Долежала, хто хоча б більш-менш відповідає своєму звичному рівню. Проте загалом вдалим старт сезону для 34-річного поляка не назвеш: лише 11-те місце у загальному заліку Кубка світу та один подіум на етапі у Клінгенталі.

Стох як ніхто у сучасних стрибках вміє виходити на пік форми до головних стартів сезону, тому у широке коло претендентів на «Золотого орла» він точно входить. Проте непереконливий старт сезону, відсутність стабільності у стрибках – це змушує оцінювати перспективи Стоха обережно. Будемо відверті, його статус одного з фаворитів сьогодні базується більше на репутації та попередніх досягненнях, ніж на поточній формі.

Фаворит

У статусі головного фаворита до старту Турне підходить ще один екс-чемпіон цих змагань – володар Великого шолома 2019 року Рьою Кобаясі. Японець зараз йде другим у загальному заліку Кубка світу із менш ніж 100-очковим відставанням від лідера, Карла Гайгера. І це при тому, що з 9 особистих стартів сезону 3 він пропустив: один – через дискваліфікацію та ще два – через позитивний тест на коронавірус.

Кобаясі-молодший перебуває в піковій формі ще з середини осені, і багато хто побоюється, що спад у нього почнеться саме під час Турне. Виключати це не варто, але за рівнем виступів на стартовому відрізку сезону саме японець має найвищі шанси на титул. Але не забуватимемо і про психологічний фактор: рівень тиску на топ-фаворитів Турне завжди дуже високий, і далеко не всім вдається з ним упоратися. Про це говорить і статистика: у 21-му столітті головні передстартові фаворити Турне в результаті ставали переможцями лише у 6 випадках із 21.

Господарі

На Турне чотирьох трамплінів підвищений тиск завжди чиниться на господарів – збірні Німеччини та Австрії. Німці їдуть на Турне на чолі з лідером Кубка світу та фаворитом №2 Карлом Гайгером. У попередні два роки 28-річний німець фінішував третім та другим у загальному заліку – настав час для перемоги? Не виключено, з огляду на те, що Гайгер на старті сезону є дуже стабільним. Головне – подолати випробування Інсбруком: саме підступний та норовливий «БергІзель» ставав каменем спотикання для Карла та інших німців у попередні роки.

Є у складі збірної Німеччини ще один топ-фаворит Турне – віце-чемпіон 2019 Маркус Айзенбіхлер. Як і прогнозувалося, 30-річний німець увійшов у сезон не в оптимальній формі та поступово набирав, демонструючи при цьому дуже непогані та стабільні результати. Цей прогрес перервався на етапі в Енгельберзі, де Маркус за два особисті старти набрав лише чотири очки – справжній провал.

Тим не менш, загальний рівень Айзенбіхлера в Швейцарії не був настільки поганий: у нього були якісні тренувальні та кваліфікаційні стрибки. Проблема швидше в тому, що до Маркуса повернулася нестабільність, що не може не насторожувати перед головною подією сезону. Однак Айзенбіхлер вміє перетворюватися і ловити кураж під час Турне, тому списувати його з рахунків не варто.

Здатні видавати солідні результати у складі збірної Німеччини та інші представники основи: П’юс Пашке, Штефан Ляйє, Андреас Веллінгер та Константін Шмід. Проте розраховувати на високе місце в загальному залцку їм не доводиться: комусь не вистачає класу, комусь – стабільності. Але на окремих етапах потрапляти в топ-6 здатний, за великим рахунком, кожен із цієї четвірки.

У збірної Австрії ситуація гірша. Штефан Крафт розпочав сезон непогано, і у найкращі для себе дні здатний боротися за перемогу, проте стабільності чемпіону Турне-2015 не вистачає. Найбільш висока ймовірність провалу Крафта в Гарміш-Партенкірхені – там він за останні роки втрачав усі шанси у загальному заліку дуже часто. Але якщо Крафт подолає німецьку частину Турне серед лідерів, то можна помріяти і про титул.

Нестабільність – це взагалі головний бич збірної Австрії в цьому сезоні. Ян Хьорль і Даніель Хубер також мають дуже високий потенціал, але при цьому катастрофічно нестабільні, часто провалюючи саме другу спробу. При цьому своєю перемогою у Віслі Хьорль довів, що у вдалий день здатний на що завгодно. Тому від них чекаємо на хороші виступи на окремих етапах, але не в загальному заліку.

Свою чергову молодість переживає ветеран Мануель Феттнер, який дебютував на Турне ще у далекому 2001 році. Проте від нього, як і від інших представників основи збірної Австрії, якихось великих звершень годі й чекати. При цьому в австрійців дуже цікавий та молодий резерв, який ми зможемо оцінити на домашніх етапах в Інсбруку та Бішофсхофені, де Андреас Відхьольцль зможе виставити національну групу.

Темна конячка

Однією із головних загадок нинішнього Турне є Халвор Егнер Гранеруд. Чинний володар Кубка світу рік тому підходив до Турне в якості головного фаворита, але не пройшов випробування Інсбруком. Початок цього сезону був для Гранеруда дуже неоднозначним. Норвежця кидало з боку на бік: після перемоги у Нижньому Тагілі – два фіаско у кваліфікації в Руці.

У Халвора зараз дуже помітні технічні проблеми: нестабільна повітряна фаза і асиметричне відштовхування, через яке його в повітрі постійно зносить вправо. Те, що навіть із такими недоліками Гранеруд регулярно бореться за подіуми і йде в топ-3 загального заліку, говорить про те, що потенціал у норвежця величезний. І якщо за час паузи перед Турне Халвор зуміє виправити свої технічні проблеми (а коли вони настільки явні та помітні, то зробити це набагато простіше), стане дуже небезпечним суперником у боротьбі за «Золотого орла».

Інші

На цьому перелік претендентів на найвищі місця на Турне не закінчується. На нашу думку, фаворитом №3 до Турне підходить віце-чемпіон позаминулого року Маріус Ліндвік. 23-річний норвежець до цього двічі брав участь у Турне, і обидва рази був на висоті. Два роки тому – дві перемоги на етапах та друге місце у загальному заліку. В минулому сезоні Ліндвік у загальному заліку був лише 36-м, але цей результат жодною мірою не відображав його рівня готовності. Маріус пропустив етапи в Гарміші та Інсбруку через операцію з видалення зуба, який сильно розболівся прямо в розпал Турне, але при цьому піднявся на подіум в Оберстдорфі та Бішофсхофені – ймовірно, якби не зуб, то норвежець серйозно бився б за титул.

При цьому в попередні два роки Ліндвік проводив стартовий відрізок сезону набагато слабше, ніж зараз. І якщо тоді з відносно слабким стартом сезону Маріус був серед найсильніших на Турне, то зараз від нього можна чекати реальної боротьби за титул. Окрім Ліндвіка, може розраховувати збірна Норвегії і на Роберта Йоханссона з Йоханном Андре Форфангом, але їм, як завжди, не вистачає стабільності. Та й загалом на Турне вони зазвичай виступають не дуже успішно. Проблеми зі стабільністю і у Даніеля Андре Танде, але він якраз має за спиною багаж успішних виступів на Турне. Тим не менш, поточна форма норвежця говорить про те, що у цьому сезоні цей багаж навряд чи поповниться.

Дуже солідно розпочала сезон збірна Словенії. Анже Ланішек після дебютної перемоги на Кубку світу в Руці, здавалося, пішов на спад, але в Енгельберзі знову двічі потрапив до топ-10. Свій найкращий відрізок у кар'єрі проводить Цене Превц, якому нарешті вдалося вирватися з тіні своїх братів. Тімі Зайц знову показує масштаб свого таланту, але нестабільність нікуди не поділася - а без неї в загальному заліку Турне нічого ловити. Та й загалом нинішні лідери збірної Словенії ще жодного разу не боролися за найвищі місця у загальному заліку Турне – у того ж Ланішека зазвичай після успішного початку сезону якраз із січня починається просідання форми. Тож перспективи словенців оцінюємо обережно. Також зазначимо, що у Ланішека та Зайца дуже невдала історія попередніх виступів у Бішофсхофені.

А ось багаторічний лідер команди, Петер Превц, вигравав Турне у 2016 році. Однак зараз словенець настільки далекий від своєї кращої форми, що розмови про його шанси взагалі не актуальні: навіть 1-2 потрапляння до топ-10 на етапах будуть непоганим результатом.

У формі життя зараз перебуває Кілліан Пайєр, причому дивно, що настільки успішний відрізок лідер збірної Швейцарії видав відразу після річної паузи, пов'язаної з тяжкою травмою коліна. Не можна не відзначити, що Пайєр тільки додає, і домашньому етапі в Енгельберзі двічі став четвертим. Зі стабільністю у 26-річного швейцарця теж повний порядок – він може стати дуже небезпечною темною конячкою на нинішньому Турне.

Єдиним, окрім Стоха, хто у нинішній кризовій збірній Польщі здатний видавати більш-менш солідні результати, залишається віце-чемпіон Турне-2017 Пьотр Жила. Проте розмови про якесь високе місце у загальному заліку для 34-річного ветерана наразі зовсім не актуальні. Ще гірша ситуація у переможця Турне-2020 Давіда Кубацкі. Поляк провалив старт сезону, після чого вирушив на збір до Рамзау. Після нього, таке враження, стало лише гірше, і на Турне навіть потрапляння у другу спробу будуть для Кубацкі успіхом.

А наші хто?

Виступить на нинішньому Турне чотирьох трамплінів і збірна України, причому у незвично широкому складі з трьох осіб. Це Віталій Калініченко, Євген Марусяк та Андрій Васкул. Для Васкула це дебют не тільки на Турне, а й взагалі на рівні Кубка світу. Чекати на якісь солідні результати від нього і Марусяка поки що не доводиться.

Головною надією збірної України буде найдосвідченіший стрибун країни – Віталій Калініченко. 28-річний спортсмен здатний як мінімум проходити кваліфікацію, а за вдалого збігу обставин – навіть поборотися за потрапляння в другу спробу. Найвищі шанси на це будуть у Оберстдорфі. Головний тренер збірної Німеччини Штефан Хорнгахер вирішив на цьому етапі не виставляти національну групу, а будь-хто із найближчого резерву німців чи австрійців буде дуже серйозним конкурентом для Калініченка у боротьбі за топ-30.

Розклад Турне чотирьох трамплінів 2020/2021

Перший етап: Оберстдорф (Німеччина), «Шаттенберг Шанце», HS 137

28 грудня, 17:30 – кваліфікація

29 грудня, 17:30 – основні змагання

Другий етап: Гарміш-Партенкірхен (Німеччина), «Олімпіашанце», HS 142

31 грудня, 15:00 – кваліфікація

1 січня, 15:00 – основні змагання

Третій етап: Інсбрук (Австрія), «БергІзель», HS130

3 січня, 14:30 – кваліфікація

4 січня, 14:30 – основні змагання

Четвертий етап: Бішофсхофен (Австрія), «Пауль Ауссерляйтнер Шанце», HS 142

5 січня, 18:15 – кваліфікація

6 січня, 18:30 – основні змагання

Прямі трансляції всіх етапів дивіться на телеканалі Eurosport 1.