Чи підходить Евертон Віталію Миколенку?

Занадто багато джерел вказують на те, що вже найближчим часом лівий захисник «Динамо» та збірної України Віталій Миколенко змінить клубну прописку, і перебереться на Туманний Альбіон, де конкретний інтерес до нього виявляє «Евертон». Ця угода має стати, як уже поспішив заявити головний тренер «біло-синіх» Мірча Луческу, найбільшою для киян з моменту трансферу Андрія Ярмоленка до дортмундської «Борусії». Тоді, нагадаємо, вінгер залишив Україну за 25 мільйонів євро. Нині в аспекті переходу Миколенка у пресі фігурує трохи скромніша сума – від 21 до 23 мільйонів євро, причому у розстрочку.

Чого чекати від Миколенка в Англії, і чи підходить Віталію «Евертон» як наступний клуб у кар'єрі? Давайте намагатися шукати відповіді разом…

Зараз правильний момент для відходу Миколенка з Динамо

Віталію Миколенку 22 роки, і різні вітчизняні експерти вже втомилися повторювати, що він переріс рівень нинішнього київського «Динамо». Швидше, навіть не самої команди, а української Прем'єр-ліги загалом. Тому єдиним викликом для Миколенка у кар'єрі в Києві, окрім гарного окладу, залишалися матчі єврокубків, де справи у «Динамо» останнім часом відверто не йдуть. Наприклад, у цьому розіграші групової стадії Ліги чемпіонів «біло-сині» зуміли набрати лише одне очко, посівши останнє місце у групі. Так, в одному квартеті з киянами опинилася безжальна «Баварія», конкурувати з якою нині складно усім, однак із «Бенфікою» та відверто кризовою «Барселоною» можна і треба було набирати більше очок.

Після того, як «Динамо» не пробилося навіть у Лігу Європи, керівництво клубу, схоже, нарешті тверезо та об'єктивно оцінило ситуацію – настав час розпрощатися з кимось із лідерів, якщо за них запропонують гарні відступні. Віталій Миколенко – це той футболіст, від роботи якого всерйоз залежить якість гри «Динамо», але теоретично його є ким замінити в команді з надією на відсутність у втраті якості (вже зараз, зокрема, миготять прізвища Дубінчака та Вівчаренка).

Крім того, Миколенко в нинішньому розіграші Ліги чемпіонів аж ніяк не виділявся на тлі товаришів по команді з позитивного боку, а тому чекати, що в чергу за ним вишикуються «Реал», «Манчестер Сіті» та «Інтер» з «Міланом» братам Суркісам навряд чи приходилося. З огляду на те, що саме зараз, за ​​оцінками Transfermarkt, Миколенко перебуває на піку своєї трансферної вартості (17 мільйонів євро), керівництво «Динамо» вирішило «кувати залізо, не відходячи від каси». А що? Попереду у киян внутрішні розбірки із «Шахтарем» в УПЛ та Кубку України, де команда Луческу має справлятися і без Миколенка, паралельно підшукуючи та вирощуючи нових талантів на продаж. Саме для цього, по суті, й варто було звати Мірчу, котрий, крім результатів у тому ж «Шахтарі», допоміг ще й налагодити трансферний конвеєр гравців у топ-чемпіонати.

АПЛ та Евертон виглядають логічним вибором

Про лігу, яка підходить Віталію Миколенку найкраще, можна сперечатися до хрипоти у голосі. Проте англійський чемпіонат – це турнір, від пропозицій зіграти в якому не відмовляються. І з погляду на фізичні можливості, Миколенку не варто всерйоз переживати за своє майбутнє на Туманному Альбіоні. Віталій і в «Динамо» довів, що може грати по 90 та навіть 120 хвилин практично кожен третій день. Тому інтенсивність матчів в АПЛ не має стати для українського лівого захисника серйозною перешкодою на шляху до успіху. Інша справа, що трансфер саме в січні - штука непроста, адже наші гравці в такий час звикли ніжитися під сонечком десь на пляжах Домінікани, а тут доведеться працювати, та не просто, а пахати у поті чола.

З іншого боку, варіант із «Евертоном» - це свого роду «подушка безпеки» для Миколенка. Якщо Ярмоленко йшов з «Динамо» в один із топ-клубів своєї країни – дортмундську «Борусію», то Віталій може опинитися у команді, яка переживає кризу, а, отже, і стеля очікувань від неї нині не така висока. В «Евертоні», який поки що знаходиться у нижній половині турнірної таблиці, Миколенко апріорі отримає більше право на помилку, ніж у команді-гранді. А далі лише від самого українця залежатиме, наскільки багато критики чи, навпаки, похвали звучатиме в його бік. Причому, якщо вітчизняних експертів українські гравці часто зневажають за рівень розуміння сучасного футболу, то в Англії з цим абсолютний порядок – умовні Рой Кін, Гарі Невілл або Джеймі Каррагер не дадуть Миколенку нудьгувати, якщо він потрапить під їхню «гарячу руку».

Конкуренція в Евертоні не буде надмірно жорсткою

Ключовим лівим фулбеком «Евертона» останні три сезони був французький легіонер команди Люка Дінь. Він стабільно проводив за «ірисок» щонайменше по три десятки матчів у кожному з трьох останніх розіграшів англійської Прем'єр-ліги, проте з приходом на тренерський місток команди Рафаеля Бенітеса ситуація почала змінюватися. Якоїсь миті в пресі взагалі заговорили про конфлікт між гравцем і тренером, який розгорівся нібито через невдоволення з боку Діня стилем гри команди. Іспанський коуч хоче бачити «Евертон» більш надійним в обороні, й «іриски» нині в АПЛ «окопуються» ледь не глибше за інших, тоді як французький фулбек завжди відрізнявся якісною роботою на атаку – наприклад, у минулому розіграші чемпіонату саме Дінь із 7 результативними передачами став найкращим асистентом «Евертона».

В останніх матчах Дінь не потрапляв у стартовий склад, й у січні існує велика ймовірність його відходу з команди. Принаймні якщо клуб купує Миколенка, то довіра до Бенітеса перевищує віру в окремо взятого футболіста, нехай навіть француз і є одним з найцінніших активів команди.

Тимчасово ліворуч в обороні Бенітес використовує номінального центрального захисника Бена Годфрі, проте 23-річний футболіст почувається на цій позиції вкрай незатишно. Досить сказати, що у Годфрі права робоча нога, а тому грати зліва в обороні йому апріорі непросто. В останніх матчах проти «Арсенала», «Крістал Пелас» та «Челсі», коли Бен виходив лівим фулбеком, він відрізнявся вкрай невисокою кількістю вдалих дій – лише 56%, 57% та 50% його ТТД, відповідно, виявлялися успішними, а це дуже низькі цифри для гравця на такій позиції.

Саме тому взимку «Евертону» дуже потрібний повноцінний лівий захисник, причому, судячи із структури гри Бенітеса, не настільки орієнтований на атаку, як Дінь. Віталій Миколенко виглядає дуже цікавим варіантом для «ірисок», причому ще й дуже доступним із погляду фінансів. Умовно, якщо Діня взимку «Евертону» вдасться продати, то грошей вистачить і щоб повністю закрити трансфер українця, і ще з десяток мільйонів євро мають залишитися. Хоча у випадку з Миколенком, нагадаємо, чутки взагалі говорять про покупку в розстрочку, так що на папері угода виглядає дуже успішною для «Евертона», та й самому Віталію не створить додаткових складнощів, оскільки йому не доведеться у спортивній боротьбі витісняти зі складу Діня. За нього це вже зробив Бенітес своїм вольовим рішенням.

Як взагалі грає Евертон?

За Бенітеса ігровий стиль «Евертона» можна охарактеризувати, як дуже обережний і прагматичний, а ось якусь ігрову розстановку називати пріоритетною для іспанця в стані «ірисок» поки що, мабуть, передчасно. Найчастіше Рафаель вдавався до використання класичної схеми 4-4-2, але також випускав на полі трьох центральних захисників, особливо на старті сезону.

У нинішньому розіграші АПЛ «Евертон» - це одна із трьох команд, які мають найменші середні значення з володіння м'ячем. Показник «ірисок» у 40,8% випереджає лише відповідні значення у «Бернлі» (39,2%) та «Ньюкасла» (40,1%). Це дуже схоже на стилістику «Динамо» у матчах Ліги чемпіонів-2021/22, де середній показник володіння м'ячем у киян був одним із найменших на груповій стадії – 41,7%.

Також сучасний «Евертон», здається, не має на меті заганяти суперника пресингом. За інтенсивністю цього ігрового компонента «іриски» знов-таки лише треті з кінця в АПЛ, з показником PPDA в 15,6, що вище лише, ніж у «Ньюкасла» (15,91) та «Норвіча» (15,77).

У той же час в колектива Бенітеса є свої переваги і ставка робиться на них: за кількістю перехоплень «Евертон» другий в АПЛ (787) після «Бернлі» (825); за єдиноборствами в обороні - четвертий (1257) після «Лідса» (1465), «Вулверхемптона» (1259) і «Брентфорда» (1258); за часткою виграних єдиноборств в обороні – другий (63%) після «Крістал Пелас» (65%); за участю у верхових єдиноборствах – четвертий (697) після «Брентфорда» (828), «Бернлі» (799) та «Саутгемптона» (759).

Кореляція цих цифр зі статистикою Миколенка в «Динамо» говорить про те, що українець потенційно здатний вдало інтегруватися у гру «Евертона», як мінімум, з погляду на захисні аспекти. У всьому, окрім верхової боротьби (там у Віталія лише 40% виграних дуелей та в середньому лише по 1,4 дії за 90 хвилин), показники українця практично відповідають тим, які є у решти захисників «ірисок», а того ж Годфрі як флангового захисника Миколенко перевершує багаторазово.

Важливо відзначати й те, що «Евертон» має дуже високий показник ключових передач в АПЛ – 62. Вище за «ірисок» у цьому компоненті лише гранди «Манчестер Сіті» (106), «Ліверпуль» (90), «Челсі» (80) та «Манчестер Юнайтед» (71). 5 із 62 ключових пасів у турнірі за «Евертон» виконав Люка Дінь. «Динамо» є лідером УПЛ із ключових передач (107), причому на рахунку Миколенка також 5 таких дій. Щоправда, останню цифру можна розглядати і з певним скепсисом, адже у Лізі чемпіонів нинішнього розіграшу Миколенко не виконав жодної ключової передачі. До речі, і для розуміння, ключовим пасом статистики називають передачу, яка створює партнеру по команді явний гольовий момент.

Тому загалом, «Евертон» Рафаеля Бенітеса – це команда, яка переважно грає від суперника, роблячи ставку на оборону, але постійно перебуває в пошуку моменту для створення власних гольових шансів. Наскільки легко Миколенко інтегруватиметься у такий футбол? Здається, що в «Динамо» та збірній України у поєдинках проти грандів Віталій накопичив чималий досвід подібних матчів, а тому він чудово уявляє, з чим йому доведеться зіткнутися. Набагато важливіше, як мінімум на перших порах, які й можуть стати визначальними, для гравця стане ментальний фактор і вміння знаходити з партнерами спільну мову, причому як у прямому, так і в переносному розумінні.

Чого чекати від Миколенка в АПЛ?

А ось це вже те питання, на яке відповідь має дати не автор матеріалу, а сам футболіст. За останні роки в Україні Миколенку видали безліч авансів, і тепер Віталію надається шанс нарешті їх реалізувати. На відміну від Ярмоленка, до топ-чемпіонату лівий захисник «Динамо» вирушає у молодшому віці, а значить він усе ще має бути гнучким та таким, що навчається з погляду тактики та розуміння футболу.

Для збірної України, в якій на папері немає проблем із лівими захисниками, але жоден з них не грає у топ-лізі, буде дуже важливо, якщо Миколенко зуміє закріпитися в «Евертоні» і виправдає надії Бенітеса. Головне тільки, щоб самого іспанського тренера найближчим часом не спіткала сумна доля, адже результати «ірисок» далекі від очікуваних, а терпіння у керівництва клубу може луснути будь-якої миті. А переживати зміну головного тренера по ходу дебютного сезону – це, мабуть, навіть гірше, ніж вилітати із групової стадії Ліги чемпіонів з одним очком та одним забитим м'ячем в «активі»