Чісорі потрібно подумати про себе та піти на пенсію

Джозеф Паркер переміг Дерека Чісору в реванші. Валяв британця по рингу декілька разів, але домінуючою цю перемогу точно не назвати. Британець довів, що він – один із головних воїнів боксу на даний момент. А ще те, що настав час задуматися про здоров'я.

Чісора не зміг прориватися ближче до Паркера. Джозеф зробив чудову роботу

Перший бій проти Чісори у виконанні Паркера – непорозуміння. Джозеф вийшов настільки розслабленим, ніби в іншому куті легковаговик без удару. І впав одразу ж – Дерек показав, що вийшов не грати в ігри, а бокс боксувати.

Всі наступні раунди стали для новозеландця випробуванням. Чісора проривався і лупцював його, як хотів. Було відчуття, що Дерек значно сильніший, зліший і мотивованіший. Тоді Паркеру було за що віддавати перемогу, але й Чісорі теж. Другому, мабуть, зовсім не менше.

Тут Паркер усе виправив. Почав зосереджено та розумно. Багато джебів, багато важких ударів. Адже Джозеф може вдарити, просто забув про це в попередньому поєдинку. Чісора відчув плюху відразу. Його штормило ще у першому раунді. Як і у другому.

Дивно, як після всіх цих пропущених ударів Чісора не те, що не падав, а й приходив до тями. Наче удари, що прилетіли, будили його, закликаючи діяти. Прізвисько «Війна» нікому не підходить краще, ніж Дереку. Тут він пропускає так, що ось-ось упаде. А ось тут уже придавив суперника до канатів і метелить того з обох рук.

Було ясно, що пропускати такі удари від супертяжа та не падати – ненормально. Колись ця система дасть збій. Дала – відбувся перший нокдаун Чісори. І перше воскресіння. Дерек закрився у кутку, мовляв, давай, нападай. А за кілька секунд уже Паркер був замкнений біля канатів серіями ударів опонента.

Кут вимагав від Джозефа спокою та розуму. Під цими словами пройшов бій. Паркер зривався в розміни лише частково і боровся в клінчі лише, коли не було виходу. А так жорсткий стопінг, жорсткі серії, спроби розкрити суперника.

Виходило чудово. Паркер влучав не лише точно, а й жорстко. Чісорі навіть доводилося працювати від опонента, а другий номер – не номер Дерека від слова зовсім.

У сьомому раунді картина повторилася. Паркер влучає, Чісора падає. Якось підводиться, важко дихає. Іде у кут, каже, давай, нападай. Звідкись набирає сили, б'є у відповідь – гонг.

Восьмий раунд – та сама історія. Знову точність Джозефа, знову нокдаун. Знову похід у кут і заклик до бійки. До цього моменту Паркер трохи зрозумів, що робити з британцем у куті, але вичавити з цього нічого не виходило. Новозеландець притискав суперника в клінчі, намагався зловити лівим боковим. Влучав, але не добивав.

Полізти до Дерека добивати його - приваблива, але дурна витівка. Кут Паркера це розумів, сам Паркер розумів. Тож картина бою продовжилася. Новозеландець працював розумно, не форсуючи. Чісора хотів махатись – шлях до перемоги був тільки там, але змусити не виходило.

Дереку так і не вдалося спіймати суперника так, як потрібно. В одинадцятому раунді місцевий спортсмен міцно влучив правим боковим – Паркер і вусом не повів. Обробляв корпус – неприємно, але падати ніхто, окрім Чісори, не збирався.

Під акомпанемент британського тиску та новозеландської обережності пройшли фінальні раунди. Чісора володів ініціативою, але не боєм. Дереку не вистачало гостроти. І не тому, що він був гірший, ніж у попередньому поєдинку. Зовсім ні. Дихав добре, атакував багато і навіть влучав. Просто суперник був кращим.

Команда Паркера провела чудову роботу і зуміла втілити її у життя. А простакуватий Дерек не зміг. Хоч і дуже старався.

Рішення суддів не викликало обурень навіть у вічно незадоволеного цими рішеннями Чісори. Одностайна перемога Джозефа Паркера.

Британець програв дванадцятий поєдинок у кар'єрі та третій бій поспіль. Статистика натякає, що вже час.

Що далі?

Джозеф у чемпіонських перегонах не бере участі і не повинен навіть планувати це робити до літа-осені 2022 року. Усик зустрінеться з Джошуа, а переможець вийде на переможця пари Ф'юрі – Ділліан Вайт. Або ж Ф'юрі відбоксує з Усиком, а потім вийде на Ентоні Джошуа. Хоч би як склалися справи з переговорами, розраховувати на те, що у схемі з'явиться Джозеф Паркер, не варто.

Новозеландцеві варто дивитися просто на великі імена. Або цікаві бої. Джозеф Джойс та інші навколотопові спортсмени із задоволенням зустрінуться з Паркером. З Джойсом точно бій був би класним. Цей і йде вперед, як Чісора, і поки що не падав. А ще він більший, ніж Дерек. Весело ж, чому ні.

Цікаво, що тепер вирішить Чісора. Три поразки поспіль повинні наштовхнути на думку, що, можливо, вже час? Дерек упевнений, що Усику він як мінімум не програв, а Паркера у першому поєдинку переміг, але значення це не має.

Головне навіть не те, чи він перемагає. Все-таки на Дерека ходять через шоу та динамічні поєдинки. Головне, скільки він пропустив за всю кар'єру. Голова явно не тримає те, що має. Тільки три падіння в цьому поєдинку знову пролунали дзвоном.

Читайте також: Сіренко став першим, хто переміг Руденка достроково. Але суддя зіпсував бій

Шоу та любов публіки – це супер, але варто подумати і про наслідки. Здоров'я - воно таке. Спочатку довго є, а потім раз – і кінець. Вже зараз важко передбачити, чим обернуться всі нокдауни для Дерека. А якщо вийти в ринг ще одного разу, двічі, тричі? Все може закінчитися сумніше.

Втрачати такого персонажа, як Чісора, завжди неприємно. Але краще так, ніж потім сумувати, дивлячись на наслідки.