ЧС раз на два роки – зло. ФІФА довела це, віддавши турніри Росії та Катару

11 років тому, на початку грудня 2010-го, у швейцарському Цюріху відбулася одна з найдивніших процедур виборів наступних країн-організаторів чемпіонатів світу з футболу. Якщо раніше здебільшого цей процес виглядав сухо і навіть нецікаво, то у 2010-му в ситуацію втрутилися одні з наймогутніших країн на планеті, які особливо потребують нарощування свого глобального впливу.

Голосування, внаслідок якого право провести чемпіонати світу у 2018 та 2022 роках отримали Росія та Катар, відповідно, стало відкриттям нової ери у футболі. З одного боку, такий вибір ФІФА означав, що гра № 1 відкриває перед собою все нові й нові горизонти, і робить впевнений крок у бік фактично незвіданих територій (раніше ані Росія, ані Катар ніколи в історії не приймали найпрестижніший футбольний турнір планети). Проте кожна медаль, як відомо, має і зворотну сторону. І ось вона, як це часто буває, й виявилася темною. Вибори господарів ЧС-2018 та ЧС-2022 назавжди увійшли в історію футболу та ФІФА, як нахабна корупційна афера, гідна, мабуть, екранізації у Френсіса Форда Копполи.

Для Росії та Катару можливість провести на своїх територіях футбольний чемпіонат світу виглядала чи не ідеальною платформою, котра дозволяє змити серйозні обсяги бруду з цих держав на міжнародній арені, отримавши позитивні відгуки та, можливо, покращення геополітичних перспектив. Держави, які отримують істотні кошти від торгівлі енергоресурсами, але не займаються розвитком суспільства як такого, вирішили використати гроші як основний інструмент відбілювання репутацій своїх режимів, що мають погану славу в Західній цивілізації.

Ключовим опонентом Росії, як здавалося на початок голосування, буде Англія. Катару – Сполучені Штати Америки. Острів’яни були представлені на найвищому рівні – тодішнім прем'єр-міністром країни Девідом Кемероном, принцом Вільямом та легендою англійського футболу кінця «дев'яностих» – початку «нульових» Девідом Бекхемом. Вся ця славна компанія, як очікувалося, мала привезти на Туманний Альбіон радісну звістку.

Щось подібне спостерігалося і з боку американської заявки. Підтримати США у прагненні отримати право провести фінальну частину ЧС-2022 до Швейцарії прибули колишній президент країни Білл Клінтон, компанію якому склав діючий на той момент Генеральний прокурор США Ерік Холдер. І якщо у англійців ще були гідні конкуренти (особливо виділялися спільні заявки Іспанії та Португалії, а також Бельгії та Нідерландів), то ось із потенційною перемогою американців, здавалося, жодних питань виникнути не повинно (у конкурентах в них, окрім Катару, були Японія, Південна Корея та Австралія).

Getty Images/Global Images Ukraine. Йозеф Блаттер

Подейкували, що тодішньому президенту ФІФА Йозефу Блаттеру навіть особисто зателефонував 44-й Президент США Барак Обама, який у телефонній розмові напередодні процедури голосування розповів футбольному функціонеру, наскільки перемога американської заявки за право провести ЧС-2022 є важливою для цієї держави. Блаттер уважно вислухав Обаму і відповів, що він поділяє цю позицію, але сам по собі не здатний на щось вплинути.

Вочевидь, Блаттер лукавив, але навряд чи він до кінця усвідомлював масштаби та потенційні наслідки того скандалу, який спалахнув навколо ФІФА з часом. Коли право проведення ЧС-2018 дісталося Росії, а ЧС-2022 – Катару, ФБР провело розслідування, котре виявило корупцію у Міжнародній федерації футболу на суму близько 120 мільйонів фунтів стерлінгів. Це не були гроші, отримані як прямий підкуп за голоси, натомість вони «випливли назовні» у зв'язку з протиправними діями, що трапилися у попередні 20 років.

В результаті Блаттера, як і тодішнього президента УЄФА Мішеля Платіні, відлучили від футболу на вісім років за платіж у 1,35 мільйона фунтів стерлінгів, який був проведений першим на користь другого у 2011 році. Блаттер стверджував, що це був виставлений заднім числом рахунок за послуги, надані Платіні у якості спеціального радника ФІФА протягом чотирирічного періоду, починаючи з 1998 року. Комітет з етики ж дійшов іншого висновку, виходячи із своїх суджень, що мали місце нецільова розтрата коштів, конфлікт інтересів, помилкова звітність і недотримання статуту організації.

ФБР діяло на підставі початкового наведення, отриманого від колишнього британського шпигуна та голови відділу по Росії у штаб-квартирі MI-6 Кріса Стіла. Його американцям надала англійська агентура, стурбована чутками, що доля голосування щодо господарів ЧС-2018 та ЧС-2022 вирішена наперед.

Підозри англійців та американців посилилися, коли за два тижні до голосування комітет з етики ФІФА усунув від виконання своїх обов'язків двох членів виконавчого комітету організації, що складається із 24 осіб, які погодилися продати свої голоси. Йшлося про Рейнальда Темарі (екс-президента Футбольної Конфедерації Океанії) та Амоса Адаму (екс-президента Футбольного союзу Західної Африки). Викрити їх допомогли британські журналісти, які вправно провели операцію, запропонувавши недбалим чиновникам гроші за продаж голосів.

Але історія з Темарі та Адаму виявилася лише верхівкою корупційного айсберга у ФІФА. Стіл, котрий був спеціалістом по Росії у MI-6 з 2006 по 2009 роки, розкрив джерело змови між цією країною та Катаром, що відбулася під час візиту російської делегації високого рівня до азіатської країни у квітні 2010 року. Тоді офіційно темою переговорів була розробка нафтових родовищ на півострові Ямал, проте неофіційно, як вдалося дізнатися Стілу та його агентурі, сторони обговорювали пакт про голосування на визначення країн-господарок ЧС-2018 та ЧС-2022. Росія та Катар, використовуючи потужний грошовий ресурс, хотіли вплинути на голоси представників більш бідних країн-членів ФІФА.

Коли Стіл зібрав достатньо інформації, він передав її керівництву британських спецслужб, щоб вони могли зіграти на випередження. У випущеному нещодавно документальному фільмі «Люди, які продали чемпіонат світу», Стіл зізнається: «Думаю, що угода із півостровом Ямал каже сама за себе. Саме так проводилася ця операція, де були задіяні активи Росії та Катару. Чемпіонат світу з футболу – це один із індикаторів невидимого пересічному громадянину та вболівальнику способу роботи сучасного світу».

У результаті розслідування ФБР виявило причетність ключових посадових осіб ФІФА до змови та корупції, зокрема колишнього президента КОНКАКАФ Джека Ворнера, якого у 2011 році спочатку тимчасово усунули від виконання обов'язків, а потім і відправили у відставку. Лише у березні 2020 року влада США висунула Ворнеру офіційні звинувачення в отриманні неправомірної вигоди на суму в 5 мільйонів доларів за сприяння вибору Росії та Катару як країн-господарок ЧС-2018 та ЧС-2022, відповідно.

Саме ж голосування пройшло так, що Англія, чия заявка була визнана найкращою з погляду технічного аспекту та презентації, вибула вже на першому етапі після отримання всього 2 із 22 доступних голосів проти 9 у Росії. У другому турі росіяни набрали 13 голосів, досить легко обійшовши Іспанію з Португалією та Бельгію з Нідерландами. Щодо Катару, то цій країні довелося пройти через чотири тури голосування, причому щоразу азіати набирали більше голосів, ніж решта претендентів. У фінальній стадії Катар отримав 14 голосів, а заявка США – лише 8. Незважаючи на те, що відразу після голосування з'явилося багато негативних відгуків про його перебіг, Блаттер, Росія та Катар всіляко заперечували будь-які порушення зі свого боку.

У результаті ЧС-2018 все-таки було проведено у Росії, незважаючи на те, що ця країна 2014 року анексувала український Крим і розв'язала війну на Донбасі. Світова спільнота висловлювала свою занепокоєність, але проведенню головного футбольного турніру планети на території країни-агресора та окупанта нічого не завадило.

З Катаром нині ситуація також дуже симптоматична. Цю країну численні правозахисні організації, зокрема Amnesty International, перманентно звинувачують у порушенні прав людини. Зокрема, ними встановлено, що за минулі десять років у Катарі загинуло близько 6,5 тисяч робітників, в основному з країн Південно-Східної Азії. Ці люди всіляко намагаються допомогти багатим азіатам відбудувати всю ключову інфраструктуру до фінальної частини ЧС-2022, отримуючи за це суцільні копійки та абсолютно жахливі умови для праці й життя.

Задля проведення фінальної частини ЧС-2022 у Катарі ФІФА навіть пішла на зміну традиційного часу розіграшу турніру. Вперше в історії змагання пройде не у травні, червні або липні, а у листопаді-грудні, що викликано жахливою спекою, котра панує в азіатській країні у звичні для фінальної частини чемпіонатів світу місяці. І, зважаючи на все це, вже нічого не завадить турніру 2022 року відбутися у Катарі. Влада цієї країни, як і раніше росіяни, зробила ставку на покращення власної репутації за рахунок проведення найбільшого футбольного шоу на планеті. Ось тільки здобуте саме право проведення цього змагання було із жахливими фактами корупції, і це, мабуть, ключовий фактор, котрий говорить проти божевільної ідеї нинішнього керівництва ФІФА про проведення фінальних частин чемпіонатів світу кожні два роки. Нам достатньо того цирку, який ми побачили одинадцять років тому, і ми не хочемо, щоб щось подібне мало шанс повторюватися вдвічі частіше...

Текст: meta.ua/sport