Шахтар - Шериф: Зрозуміти і не пробачити

Розклад напередодні останнього туру був дуже простий. Як рецепт піци «Маргарита»: донеччани, втративши всі шанси на євровесну ще раніше, у грі проти «Шерифа» мали грати за престиж. Свій та країни. Мали показати зуби. Але показали, вибачте, знову дупу. Спробуймо розібратися, чому.

Скрипнули дверима. Шахтар упустив перемогу над Шерифом

Де Дзербі вирішив експериментувати. Радикально

Напередодні гри «Шахтар» - «Шериф» в одній із футбольних передач президент «гірників» Рінат Ахметов вибухнув програмним інтерв'ю. З якого можна було зрозуміти, що кредиту довіри до нинішнього тренерського штабу не вичерпано. Це, як мінімум. Тому можна було прогнозувати, що Де Дзербі нарешті заспокоїться і на мажорі завершить нинішню єврокампанію. Хоча б у відповідь як алаверди.

Напевно, італієць хотів, як краще. Але вийшло – як завжди. Наставник «гірників» дав можливість в останній грі турніру спробувати на смак Лігу чемпіонів практично всім. Навіть найбільш резервному із резервних голкіперів – Шевченку. Не пощастило у зв'язку з цим лише Коноплянці, який чи то травмований знову, чи взагалі забив на цей футбол. Загалом зрозуміти тренера можна. Особливо – по-людськи. В основі «Шахтаря» вийшло одразу семеро українців: коли таке було востаннє? Але, за великим рахунком, він не мав рації, бо в самий вирішальний момент якраз і не вистачило досвіду та майстерності тих, хто не потрапив навіть у заявку.

ФК Шахтар

Перший тайм – краса. Але та, що вислизає

Відмінний настрій, хороша мотивація, класні швидкості – «гірники» розпочали гру проти «Шерифа» належним чином. Багато чудових комбінацій, достатньо ударів по воротах. Десь Де Дзербі правий, сказавши після гри, що за підсумками першого тайму його команда повинна була вести не 1:0, а 5:0. Ну, 3:0 точно могло бути, якби після ударів Соломона та Додо м'яч влучав не в каркас воріт, а на кілька сантиметрів нижче. Гості у першому таймі практично не мали можливостей. У всякому разі, жодного удару в площину воріт. Та й володіння м'ячем у підопічних Де Дзербі зашкалювало: 71 відсоток проти 29-ти. Загалом майже все виходило. Було стійке враження, що після перерви гірники завершать розпочате. Хоча треба було все вирішувати у першому таймі.

ФК Шахтар

Другий тайм – програний

Якщо в першій половині зустрічі «Шахтар» був на голову сильніший за свого опонента, причому практично за всіма показниками, то в другому таймі кращим був уже «Шериф». Ну, хоч би за ударами: 10 на 9 на користь гостей із Молдови. В даному випадку можу сказати, що Де Дзербі виявився просто не готовий до того, що запропонував його візаві. Вернидуб зумів у перерві достукатися до своїх підопічних. На другий тайм вийшов уже інший «Шериф»: злий, мотивований. І пресингуючий. За рахунок цього нехитрого інструментарію, гостям і вдалося здобути позитивний результат.

Хоча, задля справедливості, треба визнати, що навіть у непоказній другій половині зустрічі «Шахтар» мав достатньо моментів для того, щоб забити хоча б один гол. Але знову підвела реалізація. Напевно, на це можна робити знижку. Але чи потрібно? Особисто мене не залишало відчуття, що «Шахтар» у цьому матчі старався грати не на результат, а намагаючись здобути приз глядацьких симпатій. Причому тієї частини глядачів, котрі скуті з футболістами родинними зв'язками. Ще фінт, ще удар, ще перетримаю м'яч – може, в наступній спробі залетить.

«Шериф» грав інакше. Грав, як мужики. Власне, він грає так упродовж усієї кампанії. Тож і потрапив у євровесну. Тому й заслужив на оплески. Звичайно ж, разом зі своїм розумником-тренером. А «Шахтар» на мужиків скидався лише епізодично. Найчастіше – на піжонів. Разом зі своїм галасливим та неконтрольованим циганським табором. Ой, вибачте, тренерським складом. Тому все справедливо: мужики йдуть далі, піжони йдуть туди, куди заслужили.

ФК Шахтар. Роберто Де Дзербі

За цю ганьбу хтось відповість?

Лише два очки після шести матчів – так хріново «Шахтар» ще не грав. Ніколи не грав. Навіть у свої невиразні часи. Що показово, передумов такого провалу не було. У клубі типу врахували попередні помилки, і вперше за кілька останніх сезонів були придбані справді кваліфіковані виконавці, здатні зіграти в режимі «тут і зараз». Та й тренер прийшов не аби хто, а «новатор», який «відмовив самій «Барселоні».

Що вийшло в результаті - всі ми побачили. Сорок мільйонів євро, витрачені у літнє міжсезоння – на вітер. «Новатор» виявився і не новатором зовсім, а якимось навіженим дядьком, що кидає блискавки на суддів та пластикові пляшки на невидимого ворога. У принципі, за таке звільняють. Принаймні, Каштру прибрали за подібні гріхи. Але зараз у «Шахтарі» - «довгограючий проект». Тож відставки не буде. Просто втруться і підуть далі. Припаркувавши як відмазку фразу директора всіх директорів Срни «а може, і добре, що ми вилетіли»…