Джервонта переміг Круза не достроково, але по справі

Джервонта Девіс знову переміг. Як і у всіх попередніх поєдинках. Ісаак Круз дуже постарався завдати американцеві неприємностей, але піти з рингу з перемогою він міг тільки, якби нокаутував опонента. І не тому, що судді куплені.

Нокауту досягти не вдалося, хоча мексиканець неприємно діставав опонента. Ані добити, ані потрясти не вдалося – отримав поразку.

Джервонта був кращим за Круза. Всі розмови про перемогу мексиканця не мають підстав

Ісаак Круз, звісно, ​​постарався. Дуже сильно. Перше ж влучання у поєдинку було від нього, коли, пішовши вперед, він упіймав американця, що тільки-но почав поєдинок, лівим боковим. Джервонта і оком не повів, хоча там точно приємного було мало.

Наступні декілька раундів були пристрілювальними для обох спортсменів. Але, якщо Девіс більше намагався зрозуміти, звідки саме варто атакувати і як краще доносити удари до суперника, Круз був зайнятий справою - тиснув, йшов вперед, не давав дихати.

Доки американець не почав завдавати ударів, здавалося, що протистояння навіть є рівним. Ісаак багато атакував, але також багато промахувався чи не діставав суперника. Джервонта бив мало, але постійно майстерно зміщувався, йшов убік і змушував опонента місити руками повітря чи бити канати.

Пристрілявшись і увійшовши у бій, Девіс почав атакувати. Не одним-двома ударами, як раніше, а серіями. Після чого зміщувався убік. Виглядало добре, але Круз тримав і явно не збирався падати.

Джервонта намагатися нокаутувати суперника не перестав до кінця, але, до честі Ісаака, варто відзначити, як він нівелював більшість атак противника. Це був не просто бездумний атакуючий бокс, коли агресор пре, поки другий номер не втомиться і не здасться. Так, моментами і дуже часто можна було діяти розумніше. Варто було б додати в роботі ніг для того, щоб не просто йти, а й розсмикувати суперника ближче до канатів.

Але при всьому цьому Круз не пропускав якихось божевільних ударів Джервонти. Хоча той випробував усе: бив лівий на стрибку, аперкот назустріч, прямий із відтяжкою. Навіть, якщо заходило, то не так, як того хотів чемпіон. Тому що ось тут претендент пропускав, а ось тут уже був поруч із ним, бажаючи влучити ще.

Круз не переставав атакувати до кінця. Здається, цей хлопець взагалі не вміє втомлюватись. Він регулярно опинявся поруч і продовжував тиск та бомбардування. У дванадцятому раунді половину трихвилинки Джервонті взагалі довелося бігати і ухилятися. Тому що візаві ну дуже розійшовся, а зриватися з ним у рубку на останніх секундах не було жодного сенсу. Адже поєдинок був виграний.

Після закінчення бою мексиканець святкував: як і американець, застрибував на кути, а потім його взагалі носили по рингу на плечах, ніби вердикт уже відомий, і він на їхню користь. Звісно, ​​судді одностайно віддали перемогу Джервонті. А відповідаючи на запитання про те, чи вартий Круз реваншу, Девіс однозначно відповів, що ні.

Чому, звісно, ​​віддали перемогу? Бо мало просто атакувати. Девіс був точнішим, але при цьому не менш жорстким. Він був результативнішим, розумнішим і різноманітнішим. Це не скасовує того факту, що Круз є реальним випробуванням для Джервонти. Але це не нівелює того, що американець точно переміг. Сумнівів не повинно бути.

Чому однозначно ні? Навіщо Джервонті проходити через це ще раз? Ще до поєдинку було очевидно, що Девісу важко битися з маленькими боксерами. Він легше та ефектніше б'є великих хлопців.

Нічого ні у другому, ні у третьому поєдинку з Крузом не змінилося б. Ісаак так само тиснув би і шукав би шанси на ближній і середній дистанціях. Хто знає, може б, і знайшов. Адже знайшов же голову і корпус.

Та й Джервонта – не той боксер, чиїх поєдинків проти Круза чекають. Суперник хороший, але недостатньо іменитий. Від Девіса усі хочуть бачити великі поєдинки. Так, і на таких суперників продовжать ходити, і їх продовжать купувати через те, що американець продає поєдинки. Але у спортивному плані від нього хочеться бачити когось іншого.

Що далі?

Круз тільки надбав. І фінанси, і ім'я, і ​​важливість. Тепер до нього відноситимуться, як до ще більш реальної сили. До бійця, якого не зміг нокаутувати Джервонта Девіс. У американця до цього дня була серія з дострокових перемог завдовжки сім років (!). Тепер вона перервалася на впертому мексиканці.

Джервонта шукатиме когось грошового. Взагалі не віриться, що цей хлопець піде на умовного Камбососа. А тим більше, Ломаченка чи Хейні. Девіс живе поза всіма цими умовностями зі спадщиною та іншими історіями. Має свою спадщину.

Звісно, ​​американець – спірний персонаж. Не боксує з по-справжньому гучними іменами, але продає поєдинки краще за них усіх. Ще й повні зали збирає. Вибирає комфортних суперників, але начебто б'є по-справжньому серйозних боксерів. Постійно має другорядні титули, але його люблять більше за абсолютів.

Загалом, історія Джервонти – поза Ломаченком, Лопесом та Хейні. Хоча недавно він вибухнув тирадою у бік Теофімо. Може, це якісь кроки у бік спортивних великих поєдинків? Є сумніви.

Флойд Мейвезер і так добре заробляє на ньому, а сам Девіс не страждає. Може, Роландо Ромеро дочекатися і знову продати бій за 75 доларів за одну трансляцію в платному форматі. Ані Теофімо, ані Ломаченку, ані обом одразу ці цифри й не снилися.

Щороку здається, що цього хлопця витягнути на бій комусь практично нереально. Є лише маленька надія, що у 2022 щось таки зміниться.