Від архітектора до ветеринара: Топ-10 італійських арбітрів усіх часів

Блогер Sport.ua склав свій рейтинг найкращих рефері Серії А всіх часів

Від архітектора до ветеринара: Топ-10 італійських арбітрів усіх часів
© Getty Images/Global Images Ukraine. Роберто Розетті, П’єрлуїджі Колліна та Нікола Ріццолі (зліва направо)

Призначення Ніколи Ріццолі відповідальним за розвиток вітчизняного суддівського корпусу спонукало блогера sport.ua Олексія Рижкова пригадати поважних італійських арбітрів різних футбольних епох і пошукати відповідь на запитання: чому нас так вабить тамтешня суддівська школа?

Італійський арбітражний вектор в українському футболі незмінний. У половині листопада було оголошено, що куратором нашої футбольної Феміди став відомий у недалекому минулому апеннінський арбітр Нікола Ріццолі. Чому ми в такому захваті від рефері з італійськими паспортами, що ладні беззастережно їм довіряти? Чи тому причиною ментальна близькість, якісь корупційні паралелі, а може, схожа філософія нашого й апеннінського футболу? У пошуках відповіді на ці запитання я звернувся до футбольної історії. Протуберанці пам’яті, вивчення футбольних мемуарів і неабиякий шар відеоматеріалів у Мережі дали мені змогу виокремити десятку найавторитетніших італійських рефері, які мали честь обслуговувати фінали великих турнірів.

1. Будівничий: Нікола Ріццолі (архітектор, народився в 1971 р. у Мірандолі, провінція Модена)

Випускник Флорентійського університету й знаний архітектор вибудував і вельми поважну кар’єру в межах зеленого прямокутника футбольного поля. У 2010-ті рр. 7 разів поспіль його пошановано титулом найкращого арбітра серії А. В 2010 р. Нікола арбітрував фінал Ліги Європи між мадридським «Атлетіко» та «Фулхемом». У 2013 р. він обслуговував суто німецький фінал Ліги чемпіонів між «Баварією» і дортмундською «Боруссією», а через рік сягнув найвищої суддівської вершини – реферував фінал чемпіонату світу між німцями та аргентинцями на «Маракані» в Ріо. В 2014 та 2015 рр. ставав кращим арбітром світу, за версією Міжнародної федерації футбольної історії та статистики. Кращим у світі він став і згідно з Globe Soccer Awards у 2014 р.

Ріццолі був арбітром московського матчу Кубка УЄФА між ЦСКА та «Шахтарем» у переможному для помаранчево-чорних розіграші 2008/2009 рр. Щоправда, під його наглядом українська команда мінімально поступилася російській.

Нікола закінчив суддівську кар’єру на рік раніше встановленого вікового терміну й кілька років пропрацював на чолі італійського суддівського корпусу.

Getty Images/Global Images Ukraine

Якщо твердити про манеру суддівства Ріццолі, то спадає на пам’ять те, що він не полюбляв надто впадати в око, ефектними жестами демонструючи, хто господар на футбольному полі. Помилки? Ну, без них нікуди, та все ж таки в 2010-ті рр., коли він сягнув топ-висот у футбольному арбітражі, кількість хиб у його виконанні була мінімальною. Натомість спокійна вдача та неабияке почуття гумору часто-густо ставали в пригоді під час надто гострих суперечок із гравцями.

2. Харизматичний: П’єрлуїджі Колліна (фінансовий консультант, народився в 1960 р. у Болоньї)

Найзнаковіший представник світової футбольної Феміди з відзнакою закінчив факультет економіки та комерції Болонського університету. У 17-річному віці записався на суддівські курси. Як засвідчило життя, те рішення було далекоглядним і зумовило життєву успішність майбутнього гуру футбольного арбітражу.

Його видатні фінали: Олімпіада-96 між Аргентиною та Нігерією, Ліга чемпіонів-99 «Баварія» – МЮ (на жаль, київські динамівці тоді ледь-ледь не дісталися барселонського «Камп Ноу», зупинились у кроці від мрії), йокогамська битва на чемпіонаті світу-2002 між Німеччиною та Бразилією, вирішальний матч Кубка УЄФА-2004 між «Валенсією» та «Марселем».

Getty Images/Global Images Ukraine

Так само, як і Ріццолі, Колліна сім разів ставав кращим арбітром серії А, однак у нього не вийшло зробити це сім разів поспіль. Однак на межі сторіч Колліну шість разів поспіль визнавали кращим арбітром світу за версією Міжнародної федерації футбольної історії та статистики. А в 2012 р. та сама федерація визнала лисаня з Болоньї кращим арбітром за останні чверть сторіччя. Колліну називали й назагал найкращим футбольним арбітром в історії (зокрема France Football).

Щодо українського перетину з Колліною мені пригадується матч Ліги чемпіонів «Ліверпуль» – «Динамо» (Київ), коли суворий Фантомас (так звали італійського лисаня вболівальники-недоброзичливці) не показав жодної жовтої картки за матч! Ну, а про кураторство (прокураторство!) цим італійцем українського арбітражного цеху, та й про головування в європейському, а надалі світовому футбольно-суддівському господарстві варто писати окремі книжки. Скажу лише, що, будучи попервах палким прихильником його призначення, згодом дещо розчарувався в його щирому бажанні допомогти українській футбольній Феміді вголос заявити про себе в Європі.

Чому я ставлю Ріццолі вище Колліни? Пам’ятаю чимало помилок другого (як стверджує сам Колліна, «важливо вміти співіснувати з помилкою»), часто-густо пов’язаних із дещицею шоуменства. Ріццолі помилявся куди менше та на публіку практично не грав. Показово, що в роки, коли П’єрлуїджі обирали кращим арбітром світу кількараз поспіль, в Італії він пару разів програв титул кращого Стефано Браскі. Внутрішньоіталійське оцінювання футбольної Феміди, як на мене, об’єктивніше, адже тамтешні голосувальники бачать більше матчів, арбітрованих тією чи іншою людиною в чорному. Вважаю, Нікола менш схильний до ефектних жестів і дій як на полі, так і за його межами. До того ж, він на 11 років молодший і є, як на мене, сучаснішою людиною. Колліна в своїй книжці «Мої правила гри» (амбітна назва, до речі) пише про так звану «суддівську проблему», себто про шляхи усунення помилок футбольних рефері таке: «Особисто я не вірю в технологічне рішення, тобто через встановлення на полі телевізійного апарата». Написано це було в 2003 р., а нині VAR став частиною футболу. У своїх передбаченнях П’єрлуїджі помилився.

3. Кумир 70-х: Серджо Гонелла (банківський менеджер, 1933, Асті, провінція П’ємонт – 2018, Асті, провінція П’ємонт)

Унікальність Гонелли полягає в тому, що він судив і фінал Euro (в 1976 р.), і фінал мундіаля (в 1978 р.). Крім нього, таким може похизуватися хіба що славнозвісний швейцарський рефері Готфрід Дінст, але в нього реферування цих двох фіналів відбувалося зворотнім порядком: спершу – світ, опісля – Європа. На фінал-1978 між аргентинцями та нідерландцями було спершу призначено ізраїльського рефері Абрагама Кляйна, однак аргентинці висловили йому недовіру. Відтак на авансцену вийшов Гонелла й відпрацював на високому рівні, не піддавшись на тиск трибун, з яких вивергалися достоту дев’ятивальні хвилі серпантину.

Твердячи про арбітрів 1970-х, одразу спадає на думку Гонелла – кращий арбітр тогочасся. Ну, а вболівальники київського «Динамо» пам’ятають італійця за роботою на першому матчі за Суперкубок УЄФА-1975 в Мюнхені. Саме Гонелла вказав на центр після непересічного індивідуального проходу Олега Блохіна в тому матчі. Італієць не пошкодував жовтої картки й для самого Беккенбауера – Кайзера Франца – за апеляцію. Жовта ж картка для Анатолія Конькова в тій грі за нинішніх часів була би просто подарунком долі, фол, ніде правди діти, на червону, та Гонелла виявив у тому епізоді лібералізм.

4. Наступник Колліни: Роберто Розетті (лікар, народився в 1967 р. в Турині)

Уродженець Турину зростав у Печетто-Торінезе – невеличкій комуні неподалік столиці італійського машинобудування. Наприкінці 2000-х рр. Розетті чотири рази поспіль було визнано найкращим арбітром серії А (якраз після домінування Колліни прийшов час Розетті). У 2008 р. Міжнародною федерацією футбольної історії і статистики його було пошановано титулом найкращого арбітра світу. В 2008 р. відсудив фінал Euro між Німеччиною та Іспанією. На мундіалі-2010 припустився результативної помилки – зарахував гол аргентинців у ворота мексиканців, забитий із положення поза грою, і був відсторонений від дальшого арбітражу матчів чемпіонату світу. Тогоріч вирішив завершити суддівську кар’єру, зосередившись на адміністративній роботі в суддівському корпусі. На початку 2010-х рр. деякий час трудився на чолі суддівського корпусу в РФ (тамтешні функціонери пішли українським шляхом, призначивши на високу посаду апеннінця).

Як арбітр Розетті запам’ятався українцям роботою на епохальному матчі «Динамо» (Київ) – «Спартак» (Москва) в кваліфікації до Ліги чемпіонів-2008/2009. Як на мене, провів гру небезпомилково (другий гол киян у виконанні Ісмаеля Бангури, може, й грішив на офсайд, натомість пару пенальті у ворота московських гостей не призначив). Назагал Розетті тримав високий рівень суддівства впродовж меншого часу порівняно з Ріццолі, Колліною та Гонеллою.

Getty Images/Global Images Ukraine

5. Мер-гандболіст: Кончетто Ло Белло (фахівець із страхування, 1924, Сиракуза – 1991, Сиракуза)

Уродженець Сиракузи неоднораз судив великі фінали. Зокрема в 1966 р. арбітрував другий фінальний матч Кубка Ярмарків між «Сарагосою» та «Барселоною», а в 1974 р. працював на другій фінальній грі Кубка УЄФА між «Феєнордом» і «Тотенхемом» (за вельми непростих умов, до речі, адже роттердамська публіка поводилася вкрай зухвало). У 1968 та в 1970 рр. Ло Белло був арбітром головних матчів клубного євросезону – фіналу Кубка чемпіонів між «Бенфікою» та МЮ (в присутності понад 92 000 глядачів на «Вемблі») та між «Феєнордом» і «Селтіком» відповідно.

Кончетто став прототипом головного героя італійської кінокомедії «Арбітр», знятої e 1974 р. У постфутбольному житті присвятив себе політиці, сповідував цінності християнських демократів, перемагав на виборах мера Сиракузи, однак пропрацював на цій високій посаді лише 5 місяців. Впродовж 15-ти років Ло Белло очолював Федерацію гандболу Італії.

Вітчизняному вболівальнику Ло Белло запам’ятався як головний суддя півфіналу Eurо-1964 СРСР – Данія та півфіналу мундіалю-1966 ФРН – СРСР. У вкрай запеклому радянсько-західнонімецькому двобої Ло Белло вилучив із поля Ігоря Численка, чим, на думку чималої кількості оглядачів, багато в чому й вплинув на підсумок гри. Чи слушним було те рішення? У кожного своя правда.

6. Лихослів: Луїджі Аньйолін (вчитель фізкультури, 1943, Бассано дель Граппа, провінція Віченца – 2018, Рим)

Аньйолін входив до списку найкращих арбітрів світу в другій половині 1980-х й обслуговував зокрема фінал Кубка кубків-1987 між «Аяксом» і лейпцизьким «Локомотивом», а також фінал Кубка чемпіонів-1988 між ПСВ і «Бенфікою». Впродовж 13-ти років цей вчитель фізкультури був арбітром ФІФА, а в 1990-ті рр. арбітрував і представницькі футзальні змагання.

Аньйолін знаний тим, що якось під час туринського дербі нецензурно висловився на адресу нападника «Ювентуса» Роберто Беттеги. Така поведінка збурила справжню хвилю в пресі. Газетярі назвали Аньйоліна «арбітр анти-«Юве», а самого рефері за лайку дискваліфікували на 4 місяці. Були й часи, коли Аньйолін конфліктував із Зеппом Блаттером (на мундіалі-1990), з Національною комісією арбітрів (через те, що носив бороду), з очільником Асоціації італійських арбітрів Антоніо Матаррезе. Одне слово, Луїджі був ще тим ньюсмейкером! У новітні часи поєднував функціонерську діяльність у клубах («Рома», «Венеція», «Верона», «Перуджа», «Сієна») з політичним поприщем. Належав до правоцентристів.

Нашим уболівальникам запам’ятався як рефері матчу за Суперкубок УЄФА в 1987 р. між київським «Динамо» та «Стяуа», а також як арбітр феєричної гри мундіалю-86 між збірними СРСР та Угорщини. Тоді Аньйолін 6 разів фіксував взяття воріт угорців підопічними Валерія Лобановського. У 1983 р. судив відбірковий матч чемпіонату Європи в Хожуві між Польщею та СРСР. Прикметно, що в обох матчах радянської збірної, на яких працював Аньйолін, не було показано жодної жовтої картки.

7. «Не ліберал»: Даніеле Орсато (електрик, народився в 1975 р. в Монтеккьо Маджоре, провінція Віченца)

Орсато, певно, найпомітніший серед сучасних італійських арбітрів. Саме йому довірили обслуговувати торішній фінал Ліги чемпіонів між ПСЖ і «Баварією». Міжнародна федерація футбольної історії і статистики назвала Орсато кращим арбітром світу 2020 р. Відзначили його торік і на батьківщині, визнавши кращим арбітром серії А. Суддівський експерт Мирослав Ступар називає Орсато «не лібералом, принциповим і тим, хто дає грати». Про міжнародний авторитет Орсато свідчить зокрема й той факт, що свого часу його запрошували до Румунії судити фінал тамтешнього Кубка.

Вітчизняному вболівальнику Орсато запам’ятався, насамперед, як арбітр матчу 1/8 фіналу на Euro-2020(2021). Маркуса Даніельссона він вилучив із поля за брутальний фол на Артемі Бєседіні лише після підказки арбітра VAR Массиміліано Ірраті.

8. Порушник гегемонії Колліни: Стефано Браскі (комерційний агент, народився в 1957 р. в Барберіно-ді-Муджелло, регіон Тоскана)

На межі сторіч лише Браскі міг скласти конкуренцію Колліні, так би мовити, на ринку італійських футбольних арбітрів. І двічі в «епоху Колліни» Браскі визнавали кращим арбітром серії А. У фаховому доробку Стефано – фінал Кубка кубків 1998 р. між «Челсі» та «Штутгартом» (до речі, надихнувшись, певно, суддівством співвітчизника, якнайкраще ту гру провів тодішній лідер лондонців Джанфранко Дзола) та фінал Ліги чемпіонів-2000 між «Реалом» та «Валенсією».

В 1997 р. Браскі працював у Києві на матчі відбору до групового етапу Ліги чемпіонів між київським динамівцями й «Брондбю» та зафіксував мінімальну перемогу данців. Щоправда, вона не зарадила гостям, адже в Копенгагені в першій грі динамівці виграли з більшим рахунком. І, звичайно, як забути перший чвертьфінальний матч Ліги чемпіонів-1998/1999 «Реал» – «Динамо» (Київ) у Мадриді під наглядом Стефано! Тоді кияни й мадридці обмінялися голами. А в 2001 р. Браскі працював у Києві за присутності 87 000 глядачів у матчі плей-оф відбору до чемпіонату світу-2002 Україна – Німеччина й зафіксував нічию – 1:1.

9. Фігурант «Кальчополі»: П’єрлуїджі Пайретто (ветеринар, народився в 1952 р. в Турині)

У 1996 р. Пайретто обслуговував фінальний матч Кубка кубків між ПСЖ і віденським «Рапідом», того самого року працював на фіналі Euro Чехія – Німеччина. Як до арбітра впродовж кар’єри до нього не було претензій, адже виконував свою роботу фахово та незаангажовано. А от по закінченні суддівської кар’єри він втрапив у скандал «Кальчополі». Його, європейського суддівського функціонера, звинувачували в постійному телефонному зв’язку з босом «Юве» Лучано Моджі та узгодженні арбітрів на матчі «Старої Синьйори» в Лізі чемпіонів. Вирок – усунення Пайретто від футболу терміном на два з половиною роки. Згодом до цього терміну додали ще рік.

Вітчизняні вболівальники зі стажем можуть пригадати, що Пайретто входив до суддівської бригади, яка обслуговувала фінал молодіжного чемпіонату Європи-1990 СРСР – Югославія. Гру в Сімферополі радянська команда з Андрієм Сидельниковим і Сергієм Шматоваленком у складі виграла з рахунком 3:1.

10. Союзник центру: Тулліо Ланезе (поліцейський, народився в 1947 р. в Мессіні)

Найвищим досягненням Ланезе-арбітра стала робота на фіналі Кубка чемпіонів 1991 р. між «Марселем» та «Црвеною Звездою». Там він продемонстрував, власне, свою вправність як рефері. А от як функціонер Ланезе заплямував свою репутацію. Він стояв на чолі Асоціації італійських арбітрів, коли здійнявся скандал «Кальчополі». Відтак змушений був подати у відставку. Його було засуджено Федеральним судом до 2 років та 6 місяців ув’язнення, проте надалі це покарання трохи пом’якшили. Однак через кілька років Ланезе було виправдано, й він навіть брав участь від партії Союз центру в місцевих виборах на Сицилії.

Саме Ланезе обслуговував на переможному для СРСР олімпійському турнірі в Сеулі в 1988 р. матч господарів проти підопічних Анатолія Бишовця (0:0).

***

Навіть серед висококласних суддів з Апеннін трапляються суперечливі й не зовсім чисті на руку постаті. Чи слушною є ставка нашої федерації саме на італійську суддівську школу? З повагою ставлюся до Ріццолі, але в ситуації, коли на чолі одного з традиційних претендентів на чемпіонство стоїть італійський тренер, призначення куратором українського суддівства співвітчизника Де Дзербі, як на мене, – це рішення, яке просто приречене на жваве обговорення. Не знаю природи взаємин між Ріццолі й Де Дзербі, натомість знаю, що в клубу «Дженоа» симпатиків з України нині аж-аж-аж. Причина на поверхні – підтримка нашого співвітчизника Андрія Шевченка, який нещодавно заступив на посаду алленаторе цієї команди. На чиєму боці будуть симпатії італійця в зарубіжному чемпіонаті, де одним із тренерів є його співвітчизник?..

Олексій РИЖКОВ 

Юрій Штембєрг, Sport.ua

(9 голосів)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Новини партнерiв
Коментарі
Спочатку:
    bo888
    bo888, 26.11.2021 10:49
    0
    "После этого на авансцену вышел Гонелла и отработал на высоком уровне, не поддавшись давлению трибун"-может и не поддался,но свистел явно только в одну сторону.Плюс вопросы по всем трём голам,это не только моё мнение(я смотрел матч),но и встречаемое в разных источниках.
Ви не авторизовані.
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Якщо ви не маєте облікового запису, ви повинні зареєструватися.
Продовжуючи переглядати SPORT.UA, Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності