Тренер збірної України: «Ми більше заслуговували на перемогу, ніж Італія»

Головний тренер збірної України Вадим Шахрайчук підвів підсумок поєдинку проти італійців (3:4 Б) на Меморіалі Тамаша Шаркозі. 

– Після матчу я подякував усім гравцям за жертовність, за те, з яким налаштуванням вони вийшли після тих важких подій, які команда пережила протягом останньої доби. Відзначу також тих хлопців, які прибули в розташування команди менше, ніж за дві години до початку матчу і влилися у колектив безболісно. Кожен з них відпрацював з максимальною віддачею, мужньо боровся за перемогу, ловив шайби на себе. Нові гравці проявили себе справжніми професіоналами, продемонстрували, що їм не байдужа гра за нашу країну, що вони не вийшли на лід для того, щоб відбувати номер.

Взагалі, ми розуміли, що з боку власника «Донбасу» Бориса Колесникова можливі підступи. Тому передбачили план Б. Ми збиралися на випадок вибуття окремих виконавців залучати представників юніорської збірної. Але команда під керівництвом Олександра Бобкіна зараз готується до чемпіонату світу, їй важливо зіграти товариські поєдинки в Польщі. Тому шукали альтернативні варіанти. Зазначу, що допомогу нам запропонували представники «Кременчука» і «Рулав Одда». За що їм велика подяка. Але лише в хокеїстів «Сокола», які за три тижні до того виступали в Континентальному кубку, не було проблем з документами і вакцинацією.

Можу сказати, що я навіть вражений тим, як хлопці переламали хід гри. Аж настільки, що закинувши шайбу за півтори хвилини до завершення основного часу, ми фактично святкували перемогу. Але в спорті не можна розслаблятися аж до тієї миті, поки не пролунає фінальна сирена. Тому шкода, що затративши стільки сил і емоцій, ми врешті не змогли перемогти.

Проте переконаний, що від цього матчу була лише користь. Я дуже задоволений молодими оборонцями Денисом Матусевичем і Євгеном Ратушним. Думаю, для них цей матч – колосальний досвід, який стане у нагоді у виступах за клуби. Гадаю, в майбутньому ці хокеїсти ставатимуть лише сильнішими.

– Ви згадали про те, що команда втратила перемогу на останніх секундах. Проте можна згадати другий період, величезну перевагу, яка проявлялася зокрема в статистиці кидків (15:4). Але жодної шайби наша команда не закинула, натомість у свої ворота пропустила вдруге.
– Співвідношення кількості кидків за підсумками трьох періодів теж показове – 39:13. Через це прикро подвійно, що домінуючи впродовж усього матчу, ми не змогли закинути на одну шайбу більше за суперників. Ми три періоди відіграли в одній зоні, але поспіх у діях і недостатня зіграність не дозволили закинути більше трьох шайб. Окрім того, чудово зіграв воротар суперників Давіде Фадані. Ми були ближчими до перемоги і більше її заслуговували, ніж команда Італії. Але сталося так, як сталося.

– У цій зустрічі брало участь сім хокеїстів, які лише збираються прийняти українське громадянство. Чи можна сказати, що після повернення додому тренерський штаб збірної намагатиметься прискорити цей процес?
– Це не від нас залежить. Отримання громадянства є тривалою процедурую, яка стає можливою з дозволу багатьох інстанцій. Проте для початку має бути згода самих гравців. Наскільки мені відомо, всі сім хлопців (Андрій Алексєєв, Михайло Рибалко, Єгор Кузьменко, Антон Рубан, Олександр Павленко, Єгор Мажуга, Андрій Смирнов – прим.) дуже хотіли б отримати українські паспорти. Всі ці хлопці мають українське коріння, в більшості в Україні живуть родичі. Просто доля склалася так, що після розпаду СРСР люди опинилися по різні боки кордону. Ці хлопці приїхали в Україну, відчуваючи глибоку шану до нашої держави. Її вони продемонстрували вчора на льоду – жертовними діями і безкомпромісністю. Але мене вразило навіть не те. Приємно здивувало, що всі сім хокеїстів, яким я зателефонував за півдоби до матчу о десятій вечора, відгукнулися на моє запрошення. Не спавши практично всю ніч і приїхавши за дві години до гри, ці хокеїсти проявили себе справжніми професіоналами і людьми, яким не байдужа честь нашого синьо-жовтого стяга.