Денис ГАРМАШ: «Мрію зіграти на чемпіонаті світу»

Півзахисник збірної України Денис Гармаш поділився очікуваннями від вирішального матчу відбору на ЧС-2022 проти Боснії та Герцеговини (16 листопада):

— Ти уважно спостерігав за нашим домашнім матчем із боснійцями. Яке враження на тебе справив опонент?
— Команда нам до снаги. Шкода, що тоді не виграли у Львові, були хороші гольові моменти. Ці два очки нам би зараз дуже допомогли. Але нічого, шанс ще є, усе залежить від нас — потрібна лише перемога, і ми прагнемо її здобути.

— Ти не раз грав проти команд балканських країн — згадаємо Чорногорію, коли твій перший гол поклав початок розгрому господарів (4:0), і гру у Словенії, після якої ми вийшли на Євро-2016. Що можеш сказати про балканців?
— Вони сильні, намагаються взяти гору за рахунок бійцівських якостей, нав’язують боротьбу, але й ми володіємо такими чеснотами. Думаю, ми й вони — рівні команди, ми в однакових умовах.

— Ти зіграв у футболці збірної України 30 матчів. Які пригадуються тобі найбільше?
— Звісно, найпам’ятніші ті ігри, в яких забиваєш м’ячі. Та сама гра із Чорногорією, також пам’ятний для мене матч з Англією на «Вемблі», коли Євген Коноплянка забив супергол. Для мене та гра була знаковою ще й тому, що я діяв проти Стівена Джеррарда, якого завжди поважав як гравця. Ми класно грали тоді з англійцями, шкода, що не виграли. Для мене це була реалізація мрії. Джеррард грав за «Ліверпуль», за який я вболівав із дитинства, і ніяк не міг виграти чемпіонство Англії. Так і не виграв, до речі. Досі пам’ятаю, коли Стіві Джі послизнувся, Демба Ба забив, і «Ліверпуль» не став чемпіоном. Прикро було за нього.

— Які спогади в тебе залишила одеська публіка, коли ти грав за національну команду?
— Збірну гаряче підтримують у кожному місті — і в Києві, й у Львові, і в Одесі. Де б ти не був, завжди відчуваєш, як сильно наші фани бажають перемоги. Це круто! І ми будемо грати для наших уболівальників! Сподіваємося, що прийде повний стадіон. Бо для національної команди важливий кожен матч, незалежно від того, відбірний він чи товариський.

— Збірна України завершила шість із семи матчів відбору ЧС-2022 внічию. 1:1 — фатальний рахунок, який переслідує нашу команду всю кваліфікацію? Чи попередні результати можна назвати закономірними?
— Як на мене, більшою мірою нам не щастить. От навіть та домашня гра з Казахстаном: у них один момент — і зіграли 1:1. Або з фінами — контролювали гру, і тут — бах, пенальті: Миколенко не побачив гравця, який вискочив з-за спини. Для мене все це — збіг обставин. Ми заслуговували на кращі результати.

— Українська команда може не вийти навіть до плей-оф відбору ЧС-2022, так і не програвши жодного матчу. Поєдинок зі збірною Боснії і Герцеговини стає матчем життя для нашої команди і, зокрема, для найдосвідченіших її гравців?
— Погоджуюся. Матч дуже важливий, тому налаштування буде максимальним. Ми віддамо всі сили і, я сподіваюся та вірю, переможемо! Для того, аби зіграти на чемпіонаті світу, важливо зробити цей крок, щоб потім здійснити ще два.

— Збірна України вперше й востаннє грала на чемпіонаті світу ще 2006 року — 15 років тому. Чи до снаги нинішній команді переписати історію та поїхати до Катару? Чи мрієш ти зіграти на форумі найсильніших збірних планети?
— Упевнений, нам це до снаги! Кожен футболіст мріє зіграти на мундіалі, і я — не виняток. Звичайно, я мрію зіграти на чемпіонаті світу.