Реал – Шахтар: Все чудово. Крім результату

Практично з усіх поглядів «гірники» провели чудовий матч на «Сантьяго Бернабеу». І заслуговували на явно більше, ніж поразку. Для позитивного результату їм не вистачило зовсім небагато. Чого саме і в чому причина позитивних метаморфоз «Шахтаря» - читайте нижче.

Вихід Степаненка

Де Дзербі добряче дісталося за перший матч проти «Реала». Рахунок красномовно говорив сам за себе – 0:5. Головне лихо того поєдинку – повністю програно центр поля «Шахтарем», що дозволило «вершковим» безболісно розривати захист нашого віце-чемпіона. Італієць несподівано визнав свою помилку. І на «Сантьяго Бернабеу» випустив Тараса зі стартових хвилин. Більше того, довірив йому капітанську пов'язку.

І ефект був разючим. Особливо на тлі першої гри. Центр поля донеччани не програли. В принципі, вони й інші плацдарми не програли.

Але не лише Тарасом єдиним

Було б, як мінімум, примітивно списувати всі заслуги у позитивних пертурбаціях «Шахтаря» лише на вихід у основі Степаненка. Так, Тарас додав міці середині поля, зв'язував оборону та півзахист, а за потреби переміщався на ліве крило, страхуючи Ісмаїлі. І навіть міг гарним ударом принести нічию. Але з погляду сухої статистики він провів аж ніяк не визначний матч. Наприклад, перехоплень більше зробив Матвієнко. А м'яч відбирав краще Додо. Тобто ми можемо констатувати, що фактично всі гравці стартового складу додали порівняно з першим поєдинком. За великим рахунком претензій ні до кого пред'явити не можна. Швидше, треба всім подякувати за гру.

І тому ж Де Дзербі також. Причому не лише за визнання своєї помилки зі Степаненком. А й, наприклад, за рішення випустити зі стартових хвилин Мудрика. Саме Михайло зіграв на лівому фланзі півзахисту, а не Соломон. Його поява виявилася несподіваною практично для всіх. І для суперника також. Хлопець провів дуже якісний поєдинок. Якщо тобі аплодує «Сантьяго Бернабеу», і ти не Мессі чи Іньєста, це дорого коштує.

Чому ж тоді «Шахтар» все одно програв?

Як часто буває у великих поєдинках, долю протистояння вирішують дрібниці. Деколи невидимі неозброєним оком. В даному випадку потрібно говорити відразу про кілька подібних факторів. Перше, про що треба сказати – грубу помилку Марлона та Трубіна, що призвела до першого м'яча Бензема. Мені складно сказати, хто більше помилився в тому випадку – центрбек чи голкіпер, але кожен по-своєму, вони сприяли тому, щоб мадридці відкрили рахунок. Другий момент – неготовність судді брати на себе відповідальність у моменті, коли на початку першого тайму Менді завалив у своєму штрафному майданчику Додо. На мою думку, там треба було ставити пенальті. Але французька суддівська бригада пошкодувала свого земляка. Ну і, звичайно, не можна не відзначити і рівень суперника.

А що ж «Реал»?

На відміну від матчу на «Олімпійському», де, незважаючи на грубі помилки господарів, насамперед потрібно вести мову про блискучу гру «вершкових», вдома «Реал» грав не так переконливо. Точніше, грав «Реал» непогано, просто суперник порівняно з першою грою явно додав.

І цього «додавання» одразу вистачило для того, щоб побачити вразливість команди Анчелотті. Насамперед – в обороні. Після того, як пішли Рамос та Варан, центральна зона захисту залишається Ахіллесовою п'ятою команди. І «гірники» цю проблему оголили. Показово, що на «Сантьяго Бернабеу» Куртуа зробив більше сейвів, ніж Трубін. На «Олімпійському» було набагато спокійніше для бельгійського кіпера.

Однак, незважаючи на певні проблеми у грі «Мадрида», все одно необхідно говорити і про його вищий клас. Він, цей клас, нікуди не випарувався. Те, як «Реал» забивав другий гол, це дуже круто. «Шахтар» на євроарені поки що так забивати не може. Він близький до такої гри, як показав матч у столиці Іспанії, але поки що «Реал» вищий. Навіть при тому, що, на відміну від свого суперника, «вершкові» не лізли зі шкіри. Вміння здобувати ось такі – чергові за своєю суттю перемоги – і наочно характеризують команди рівня «Реала».

На жаль, шанси «Шахтаря» вийти з групи мізерно малі

Як немає професії «добрий хлопець», так і за хорошу, але програну гру не нараховують очок. «Шахтар» так само залишається найгіршою командою своєї групи за набраними балами: лише один. До «Шерифа», що йде на третьому місці, який програв і повторну дуель «Інтеру» - цілих п'ять очок. І два матчі до фінішу групового етапу. Отже, «гірникам» обов'язково потрібно вигравати у тих іграх – проти «Інтера» у гостях та у «Шерифа» вдома. Але й цього може бути недостатньо. Аж надто багато було втрачено донеччанами у чотирьох поєдинках, щоб продовжувати залишатися у грі. Якщо відкинути особисті симпатії та переваги, то шанси «Шахтаря» на вихід із групи – близько двох-трьох відсотків. Не більше, на жаль.