Провал італійок, Одерматт починає з перемоги. Підсумки лижного вік-енду

Гірські лижі

Старти вік-енду:

Субота, 23 жовтня

Зольден (Австрія), гігантський слалом, жінки

Неділя, 24 жовтня

Зольден (Австрія), гігантський слалом, чоловіки

Фіаско італійок в Зольдені

Новий сезон Кубка світу з гірських лиж за традицією відкривався гігантським слаломом в австрійському Зольдені. Як завжди, першими в боротьбі вступили в жінки. Глядачам нарешті дозволили повернутися на трибуни гірськолижних арен Кубка світу, і за два дні змагання в Зольдені відвідали понад 15 тисяч людей - цифри, цілком порівнянні з доковідними.

Якщо ж говорити безпосередньо про спортивну складову відкриття сезону в Зольдені, то у жінок головною подією став повний провал збірної Італії. У минулому сезоні «Скуадра Адзурра» в Зольдені святкувала подвійний тріумф - Марта Бассіно перемогла, а Федеріка Бріньоне стала другою.

Рік по тому все вийшло рівно навпаки: для італійок стартова гонка сезону стала повним провалом. Бассіно зійшла вже на першій спробі, а Бріньоне допустила дурну помилку на пологому фінішному відрізку на другий трасі. При цьому після першого заїзду Федеріка йшла лише 15-ю - боротьба за призові місця їй все одно не світила. В результаті очки Італії зуміла принести лише Соф’я Годжа, але і вона не вразила - 16-те місце.

Такий слабкий виступ жіночої збірної Італії в Зольдені наштовхує на думки про те, що «Скуадра Адзурра» просто підійшла до першого етапу сезону ще не готовою. Така підводка до сезону виглядає частково логічною з огляду на те, що Зольден стоїть в календарі Кубка світу в самоті - по-справжньому сезон почнеться лише через місяць. Тут можна лише в черговий раз обговорювати проблематику такого календаря Кубка світу і шукати способи заповнити ті прогалини, які виникають між Зольденом і основною частиною сезону.

З огляду на фіаско італійок, підсумковий подіум гіганта в Зольдені вийшов дуже прогнозованим і закономірним: перші три місця зайняли три головні претендентки на перемогу в загальному заліку Кубка світу. Після першої спроби Лара Гут-Бехрамі на 0,02 секунди випереджала Мікаелу Шиффрін, але на пологій фінальній частині другої траси американка вирішила результат цієї дуелі в свою користь. Гут-Бехрамі була змушена задовольнятися другим місцем, проте з точки зору боротьби за загальний залік для неї це дуже хороший результат.

Ну а що стосується Шиффрін, то вона нарешті здобула свою ювілейну, 70-ту перемогу на Кубку світу. Американка починає на ділі доводити своє бажання знову поборотися за Великий кришталевий глобус (ВКГ). Також на тижні Шиффрін заявила, що на Олімпіаді в Пекіні планує стартувати у всіх видах, і всюди з медальними амбіціями.

Перемога Шиффрін в Зольдені означає, що американка здобуває як мінімум по одній перемозі вже в 10-му сезоні Кубка світу поспіль. За цим показником вона зрівнялася з легендарною шведкою Анею Персон, яка незмінно перемагала хоча б раз за сезон в 2001 - 2011 роках. Попереду за цим показником з 11 сезонами поспіль тільки австрійка Ренате Гьотшль (1996 - 2007) і швейцарка Врені Шнайдер (1984 - 1995). До слова, у чоловіків одноосібним рекордсменом за цим показником з тими ж 11 сезонами поспіль є великий італієць Альберто Томба.

Стан Петри Влхової перед стартом нинішнього сезону був предметом підвищеного інтересу. В кінці минулого сезону словачка припинила співпрацю зі своїм багаторічним особистим тренером, італійцем Лівіо Магоні, якого замінив швейцарець Мауро Піні. І старт сезону в Зольдені у виконанні Влхової залишив двоякі враження. З одного боку, третє місце - непоганий результат, з іншого - Петра програла Шиффрін і Гут-Бехрамі дуже багато, і в реальній боротьбі за перемогу не брала участь, прорвавшись на подіум з шостого місця.

А ось ще один номінальний претендент на ВКГ, Мішель Гізін, провалилася, і це було максимально прогнозовано. З липня швейцарку мучив мононуклеоз, підготовка до сезону була зірвана, а участь в змаганнях в Зольдені була під питанням до останнього моменту. За таких обставин 25-те місце - це ще не найгірший результат. Ще одна швейцарська зірка, Венді Холденер, після перелому обох рук в кінці вересня в результаті в Зольден так і не приїхала.

Відзначимо четверте місце Катаріни Лінсбергер. Очевидно, австрійка добре готова до сезону, і в слаломі може на рівних боротися з Шиффрін і Влховою - чудові новини для Гут-Бехрамі. Після першої спроби йшла дуже високо ще одна австрійка, Стефані Бруннер, яка до важкої травми вважалася однією з найперспективніших гігантисток світу. У другому заїзді Бруннер відступила аж на 17-те місце, але як мінімум одна хороша спроба - вже привід для оптимізму.

В останні роки справжньою традицією в Зольдені стали сенсаційно високі результати від збірної Норвегії. Після першої спроби здавалося, цього разу норвежки підтримати традицію не зможуть, але в другому раунді з 14-го місця на п'яте прорвалася Марія Тереза ​​Твіберг.

Замкнула топ-6 Мета Хроват. Молодій словенці в юніорські роки видали дуже багато авансів, але в повній мірі виправдати їх Меті поки не вдається. Те, що в хороші для себе дні Хроват здатна поборотися за найвищі місця, ні для кого не секрет - проблема словенки в її катастрофічній нестабільності. Ще один молодий талант, Еліс Робінсон, яка виграла в Зольдені два роки тому, розчарувала - лише 11-те місце. Фактор південної півкулі і можливості тренуватися на снігу в міжсезоння поки що нічого новозеландці не приносить.

Одерматт починає сезон з перемоги

У чоловіків старт сезону вийшов ще більш яскравим і видовищним. Щільність результатів була дуже високою, і якщо у жінок перемоги розігрували дві спортсменки, то у чоловіків на неї претендували як мінімум 5-6 спортсменів. У підсумку перемогти зумів Марко Одерматт. Швейцарець, який перед стартом Кубка світу вважався одним з двох топ-фаворитів загального заліку, починає підтверджувати свій статус.

А ось його головний конкурент і чинний володар ВКГ, Алексіс Пінтуро, зайняв лише п'яте місце, і відразу ж отримав 55 очок відставання від Одерматта в загальному заліку. Хоча в цілому сказати, що француз виступив погано, не можна - переможцю він програв всього 0,62 секунди. Дуже часто різниця навіть між першим і другим місцями буває більшою, просто не на користь Пінтуро цього разу зіграла висока щільність результатів.

Головною сенсацією після першої спроби було, звичайно ж, лідерство господаря траси, Роланда Ляйтінгера. 30-річний австрієць у 2017 році несподівано завоював срібло чемпіонату світу в гіганті, але в цілому зірок з неба не хапає - до вчорашнього дня у нього був всього один подіум на Кубку світу, та й той у паралельному гіганті в Альта Бадіі в грудні 2019 року. При такій щільності результатів багато хто чекав від нього помітного відступу в другій спробі, але в підсумку він програв лише Одерматту. Та й то всього лише 0,07 секунди - програвши відносно багато на крутому, австрієць дуже потужно пройшов фінальний пологий відрізок, і якби траса була ще трохи довшою, то Ляйтінгер міг би навіть виграти.

Так чи інакше, друге місце Роланда - результат цілком заслужений. І тепер питання лише в тому, чи зможе він надалі закріпитися на топ-рівні, або ж просто форсував форму до старту сезону, а в подальшому вона просяде.

Не можна не порадіти за Жана Краньєца, який замкнув топ-3. Словенець вже кілька років вважається гігантистом топового рівня, але минулий сезон для нього був дуже важким у всіх аспектах. У розпал зими у нього в результаті трагічного інциденту загинув батько, а пізніше почалися і проблеми зі спиною. І дуже радує, що за міжсезоння Краньєц зумів повною мірою відійти від тих проблем і повернутися на свій звичний рівень.

Знову приємно здивував в Зольдені Джино Кавіцель. Рік тому 29-річний швейцарець на Реттенбаху сенсаційно став третім - той подіум поки що так і залишається його єдиним в кар'єрі на Кубку світу. Цього року Джино майже вдалося повторити той успіх - четверте місце. У минулому сезоні такий вдалий початок сезону свого розвитку в подальшому не отримав, тому пророкувати Кавіцелю повноцінне сходження на топ-рівень не будемо поспішати.

Норвезький талант Лукас Бротен, який сенсаційно переміг в Зольдені рік тому, цього разу підкачав у першій спробі, показавши лише 19-й результат. Однак після цього 21-річний норвежець показав найкращий чистий час другого заїзду та прорвався на сьоме місце. Звичайно, це зовсім не той результат, що рік тому, але все одно солідно. Тепер потрібно лише додати в плані стабільності. Поки що Бротену не вдається - як і його ровеснику і партнеру по команді Атле Лі Магкрату, який зійшов на першій спробі.

А замкнув топ-6 ще один талант, від якого вже давно чекають прориву на вищий рівень - Рівер Радамус. Для 23-річного американця це найкращий результат в кар'єрі на Кубку світу. Якщо не брати до уваги паралельний вид на фіналі минулого сезону, то Радамус до цього жодного разу в кар'єрі не піднімався вище 14-го місця.

Розчарувань в Зольдені було також досить. Лише в середині другого десятка розташувалися Марко Шварц, Хенрік Крістофферсен і Лоїк Мейяр. Такого рівня результатів в гіганті їм буде явно недостатньо для боротьби за загальний залік, навіть якщо в слаломі вони будуть регулярно потрапляти на подіуми.

Для швидкісників, які сподівалися в Зольдені набрати якісь очки в загальний залік, ця затія також нічим хорошим не закінчилася. Маттіас Майер в першій спробі показав солідний 13-й результат, проте на другий трасі зійшов. Райану Кокрану Зігле не пощастило - він показав у першій спробі 31-й результат, і не зумів потрапити у другий заїзд.

Александер Омодт Кілде тільки недавно відновився після важкої травми коліна, і довгий час його участь у відкритті сезону було під питанням. У підсумку норвежець в Зольден прилетів, але в останній момент все ж відмовився виходити на старт, обмежившись роллю ВІП-вболівальника своїх партнерів по збірній і своєї дівчини Мікаели Шиффрін.

Для слаломістів Клемана Ноеля і Алекса Вінатцера візит в Зольден також нічого доброго не приніс. Обоє не потрапили в другу спробу, і взагалі були далекі від цього - 44-й і 46-й результати відповідно.