Шахтар - Реал: Де Дзербі не змінився, нам здалося

6:1 - так «Шахтар» перед грою проти «Реала» пограв м'язами в матчі УПЛ проти не останньої команди нашого чемпіонату - «Зорі». 5:2 - з таким загальним рахунком «гірники» обіграли в минулому році «Реал» в груповій стадії чемпіонської Ліги. Загалом, віце-чемпіон України візуально мав шанси і передумови знову засмутити «королівський клуб». Але в цей раз щось пішло не так. Явно не так. Давайте розберемося, що. Або хто.

1. Де Дзербі знову начудив

За останніми матчами «Шахтаря» нібито здавалося, що тренер «гірників» вже відкинув чи, в гіршому випадку, поклав кудись в комод свої ідеї у вигляді коротеньких шортиків, в яких він постійно дефілював в «Сассуоло». Одна і та ж тактика проти всіх опонентів, володіння м'ячем заради володіння м'ячем, дасть Бог, пощастить - ось, якщо примітивно, головні аргументи колишньої команди Де Дзербі. Спочатку практично ті ж аргументи використовував і «Шахтар». Ну, ви всі пам'ятаєте: «Олександрія», «Минай», «Монако» і особливо «Шериф». Після «Інтера» і «Динамо» (Суперкубок) здалося, що алленаторе почав змінюватися. Але після «Реалу» можна сміливо констатувати, що синьйор Роберто залишився колишнім. Його тактика на матч проти «вершкових» - суцільна авантюра. Приблизно така ж, як у Віктора Скрипника в тій резонансній грі проти «Шахтаря». Де Дзербі виставив склад з граничним акцентом на атаку. Мовляв, головне - зіграти добре попереду, а в обороні як-небудь вийде. Не вийшло. Причому не тільки в обороні, а й в атаці.

2. Риторичне питання: чому без Степаненка?

Ну, начебто шляхом проб і помилок тренерський штаб «помаранчево-чорних» визначив оптимальну зв'язку в центрі поля. Здавалося б, навіщо шукати добра від добра, якщо дует Майкон - Степаненко працює? Але Містер вирішив цього разу здивувати. У пару до бразильця був відряджений його співвітчизник Патрік. Такий варіант хороший для, вибачте, «Інгульця», а не для «Реала». Тому що потрібно в центрі поля «перегризати» не когось там, а Модріча, Крооса і Каземіро. Так, далеко не факт, що Тарас впорався б із таким завданням - середина поля у «Мадрида» до цих пір топова. Але Патрік за визначенням не міг потягнути такий рівень: він іншого профілю футболіст. Вихід Степаненка на заміну, за рахунку 0:4, замість того ж Патріка - ну, це або профанація від італійського тренера, або знущання.

ФК Шахтар

3. Мотивація і настрій «Реала»

Звичайно, обов'язково потрібно говорити і про суперника, про його готовність і налаштування. Перемога «Шерифа» в Мадриді для «Шахтаря» вийшла вкрай некомфортною з турнірної точки зору. Тому що підопічні Анчелотті приїхали до Києва злими і мотивованими. Ні про яку недооцінку суперника в цей раз не могло бути й мови. «Реал» був вище класом і рівнем «Шахтаря» і в минулому сезоні, але тоді донеччани, заручившись підтримкою, в першу чергу, Фортуни, зуміли здивувати свого грізного опонента. Цього разу не зуміли. Крім того, що план на гру у Де Дзербі виявився поганим, і справжньої тренерської дуелі з Анчелотті не вийшло, так ще й «Реал» був божевільно налаштований. Такий «Реал» складно було переграти, вибравши навіть правильну тактику, бо мадридці просто перевершували нашу команду як в загальному, так і в індивідуальному рівні.

4. Відсутність Матвієнка і Траоре - два аргументи на користь Де Дзербі

Без основного захисника і основного нападника, причому єдиного, вельми проблематично розраховувати на хороший результат у грі проти команди рівня «Реала». Знову-таки, немає гарантій, що «Шахтар» зіграв би більш впевнено і результативно, якби в строю були і Матвієнко, і Траоре. Але без цієї пари було ще гірше. Кривцов, хоч і з пов'язкою капітана - це, вибачте, хтось з гранатою: не знаєш, коли висмикнеться чека. Але на захист Де Дзербі варто відзначити, що Вітао - ще більш стрьомний варіант. А Бондар просто ще не готовий грати на такому рівні. Ось і виходить, що потрібно кращого вибирати з гірших. Приблизно такий же сценарій - і щодо форварда. Фернандо намагався, але не більше того. Кульбіти і затемнені окуляри - іншим разом. Сікан і Мудрик, кажете? Непереконливо, чесне слово.

5. Турнірні перспективи - нижче плінтуса

ФК Шахтар

У цьому матчі потрібно було чіплятися за очки. Дуже потрібно було. На жаль, не зачепилися. Та й не чіплялися зовсім. Але зараз не про це. А про те, що шансів на вихід з групи практично не залишається. Навіть в Лігу Європи. Тому що в Мадриді через два тижні мало що світить. Як і на «Джузеппе Меацца». Єдина гра, де можна щось ловити - в Києві проти «Шерифа». Але різниця очок - мінус п'ять. А може бути і ще більшою. Начебто як повинні були гнатися за журавлем, а тепер і синицю в руці тримаємо не ми. І що, потрібно на когось чи на щось нарікати? Хіба що на себе.

Треба було не філонити в Тирасполі, панове.