Шевченко, Роналду та компанія. Найкращі сімки в історії світового футболу

Номер на футболці для гравців буває значить настільки багато, що іноді всередині колективу за заповітну цифру навіть ведеться справжня боротьба, за підсумками якої хтось виявляється обділеним. Щось подібне не так давно відбулося у Манчестер Юнайтед, коли в клуб повернувся легендарний португалець Кріштіану Роналду. Йому побажали догодити, надавши сьомий ігровий номер, однак його довелося буквально відібрати у колишнього власника - уругвайця Едінсона Кавані. Останній, ніби як, не затаїв образу, але як там з атмосферою на Олд Траффорд по-справжньому, покажуть тільки підсумки сезону.

Зараз же ми пропонуємо згадати кращих футболістів в історії, які в своїй кар'єрі встигли пограти під сьомим номером...

7. Франк РІБЕРІ

Один з найсильніших атакувальних півзахисників європейського континенту останніх двох десятиліть Франк Рібері досить давно «окупував» сьомий номер. Вперше його на футболку француз отримав в 2005 році в рядах Марселя, хоча до цього був із № 10 в Меці і з № 28 в Галатасараї.

З тих пір Рібері не розлучається із «сімкою», зумівши провести з нею на спині дванадцять чудових сезонів у складі Баварії, завдяки яким і став одним з топових хавбеків сучасності. З мюнхенцями Франк виграв дев'ять чемпіонських титулів в Німеччині, Лігу чемпіонів, клубний чемпіонат світу, Суперкубок УЄФА, шість Кубків Німеччини та цілий ряд менш значимих трофеїв. Після Баварії Рібері відбув у Фіорентину, де також був з сьомим номером, а на початку вересня Франк став новою «сімкою» новачка Серії А Салернітани.

 
Getty Images/Global Images Ukraine

Примітно, що в збірній Франції основну частину матчів у своїй кар'єрі Рібері також провів із сьомим номером на спині. Його він отримав по ходу сезону-2008/09, хоча найвище досягнення з «триколірними» у Франка пов'язане із 2006 роком та № 22. Тоді Франція дійшла до фіналу чемпіонату світу, де лише в серії пенальті поступилася італійцям.

6. Луїш ФІГУ

Колись легенда Барселони, який перестав бути таким для уболівальників «блаугранас» після резонансного трансферу в Реал, Луїш Фігу вперше під сьомим номером пограв у рідному для себе лісабонському Спортінгу. Потім в кар'єрі хавбека стався трансфер в Барсу, де він спершу недовго пограв з № 15 на спині, а потім повернувся до більш престижної «сімки». Власне, чотири з половиною роки в столиці Каталонії Фігу і провів в якості № 7, вигравши два чемпіонства і два Кубка Іспанії, а також Кубок володарів кубків.

Getty Images/Global Images Ukraine

Після трансферу в Реал Фігу змінив номер, ставши «десяткою» мадридців. А коли п'ять років у Мадриді підійшли до кінця, португалець вільним агентом відбув в Інтер, де повернувся до № 7, і перед пенсією показав все, на що здатний в італійській Серії А, ставши чотириразовим її чемпіоном в стані «нерадзуррі».

Знаковим гравцем Фігу був і для збірної Португалії, де довгий час був рекордсменом за кількістю проведених матчів, поки його не обійшли сучасні легенди цієї команди Жоау Моутінью та Кріштіану Роналду. Постійно із «сімкою» на спині за португальців Фігу почав грати з 1996 року, й утримував улюблений номер за собою аж до завершення міжнародної кар'єри в 2006-му.

5. Девід БЕКХЕМ

Ікона стилю та один із символів успішної роботи академії Манчестер Юнайтед Девід Бекхем увійшов в історію, як один з найбільш яскравих англійських футболістів. Крім фантастичних навичок та вмінь, які Бекхем демонстрував безпосередньо на полі, поза ігровим майданчиком Девід також був у центрі уваги, чим змінив сприйняття футболістів в очах обивателів. Нині гравець у футбол - це не лише брудний і спітнілий спортсмен, котрий б'ється на полі за результат, а й цілком собі гламурний молодий чоловік, який охоче бере участь у світських заходах і позує для фотокамер. Останнє - це одна з революцій, зробити яку в футболі допоміг Бекхем.

 
Getty Images/Global Images Ukraine

Під сьомим ігровим номером Бекхем провів шість з невеликим років своєї професійної кар'єри. «Сімку» на спині він мав виключно в Манчестер Юнайтед, що і стало символічним для фанатів цієї команди. Згодом, перейшовши в Реал, Девід був змушений взяти № 23, який зберіг і надалі вже в американському Лос-Анджелес Гелаксі, а в короткострокові періоди виступів за Мілан та Парі Сен-Жермен дещо трансформував - в № 32.

За збірну Англії, в складі якої у Бекхема 115 матчів, хавбек переважно грав під «сімкою». Лише ближче до кінця міжнародної кар'єри йому доводилося виходити в складі «трьох левів» із № 15 та № 17, але про це пам'ятають лише енциклопедії, а у пам'яті фанатів Бекхем назавжди залишиться неперевершеною «сімкою», чиї феноменальні стандарти частенько приводили в острах воротарів і захист суперників.

4. Андрій ШЕВЧЕНКО

Кращий український футболіст часів незалежності Андрій Шевченко заявив про себе у складі рідного київського Динамо, після чого за рекордні на той момент для вітчизняного футболу 25 мільйонів доларів був проданий в Мілан. Саме в Італії Шевченко отримав № 7 на спину, адже до цього в Україні виступав під № 10.

У стані «россонері» Шевченко провів сім чудових років, незмінно утримуючи за собою знакову «сімку». Українець майже впритул наблизився за голами за Мілан до легендарного шведа Гуннара Нордаля, котрий грав у Італії в 50-х роках минулого століття, але побити «вічний» рекорд не зумів, оскільки прийняв рішення перебратися в Челсі. У Лондоні Шевченку також віддали «сімку», але вона не принесла українцю щастя і удачі. Андрію навіть довелося повертатися в оренду в Мілан, де він вже не знайшов колишньої слави, та й замість № 7 отримав його жалюгідну подобу - № 76.

Getty Images/Global Images Ukraine

Закінчував ігрову кар'єру Шевченко у рідному Динамо, де вирішив за краще повернутися до № 7, а не до «десятки», з якою раніше виблискував у Києві. Після повернення Андрій так і не додав до п'яти раніше завойованих із «динамівцями» чемпіонств ще хоча б один такий титул, адже в УПЛ в той час безмежно панував Шахтар.

Відзначимо, що в збірній України Шевченко після переходу в Мілан також змінив «десятку» на «сімку», а всього за національну команду провів 111 матчів, забивши 48 м'ячів, і до сих пір є кращим бомбардиром «синьо-жовтих» у історії (у найближчого переслідувача в особі Андрія Ярмоленка нині 42 голи за збірну).

3. Ерік КАНТОНА

«Король Ерік», як часто називали цього француза в Британії, був одним з найбільш талановитих гравців в 90-ті роки. Пік його кар'єри припав на виступи за Манчестер Юнайтед, де Кантона остаточно перетворився на легенду англійської Прем'єр-ліги, хоча і до цього видав два непоганих сезони за Лідс. Саме в стані «павичів» Кантона вперше приміряв на спину «сімку». Тоді в турнірі ще не було жорстких правил щодо ігрових номерів, і за два роки Ерік встиг пограти у складі Лідса відразу з сімома різними цифрами на футболці.

У Манчестер Юнайтед Кантона відразу отримав № 7, який лише ненадовго змінив на «дев'ятку», а потім повернув собі назад. Геніальні передачі та фантастичні за силою й точністю удари зробили Еріка героєм Олд Траффорд, яким він залишався до моменту, поки його славу поступово прибрав до своїх ніг молодий Девід Бекхем, який став наступним власником коронної «сімки». У стані МЮ Кантона чотири рази виграв АПЛ, тричі - Суперкубок і двічі - Кубок Англії. Були у нього і скандали, однак вони лише підкреслювали винятковий статус цього гравця в чемпіонаті Англії тих часів.

За збірну Франції Кантона провів 45 матчів і відзначився 19 забитими м'ячами, але ніколи не грав під № 7. Переважно йому давали одинадцятий номер, а закінчив свою міжнародну кар'єру «Король Ерік» зовсім не так, як хотів. У збірній Франції з'явився молодий Зінедін Зідан, навколо якого Еме Жаке і почав вибудовувати оновлену команду, фактично списавши на берег ветеранів. Кантона образився на тренера і керівництво французького футболу, однак Еме Жаке свій цикл з «триколірними» завершив у 1998 році перемогою на домашньому чемпіонаті світу.

2. РАУЛЬ

Навіть по закінченні одинадцяти років, які пройшли з моменту, як Рауль Гонсалес покинув Реал, форвард все одно залишається однією з легенд «бланкос». Якщо Кріштіану Роналду все-таки зумів обійти іспанця за забитими м'ячами за мадридську команду, то ось за кількістю проведених матчів саме Рауль, як і раніше, залишається номером один - його 741 поєдинок навряд чи буде ким-небудь перекритий в найближчому майбутньому.

Getty Images/Global Images Ukraine

Дебютувати за Реал Раулю вдалося у 17-річному віці. Спершу він грав під № 16, потім - під № 14, після чого ненадовго отримав «сімку», але знову змінив її на менш престижну цифру - № 17. Остаточно застовпити за собою № 7 Раулю вдалося по ходу сезону-1995/96, і з ним форвард не розлучався вже до самого завершення кар'єри. Після Реала Рауль відправився у Шальке, а з Німеччини відбув в катарський Аль-Садд, завершивши кар'єру вже в американському Нью-Йорк Космос.

За збірну Іспанії Рауль провів 102 поєдинки, в яких забив 44 м'ячі, але не застав кращі для «червоної фурії» часи. Практично всю кар'єру в національній команді форвард провів із «сімкою» на спині, хоча були нетривалі часи, коли на його спині красувався № 10.

1. Кріштіану РОНАЛДУ

На вершині рейтингу однозначно повинен знаходиться тільки він - зірка сучасності Кріштіану Роналду, в активі якого п'ять «Золотих м'ячів» та безліч інших престижних трофеїв, здобутих як індивідуально, так і разом з командами. Кріштіану - один з небагатьох футболістів, чиє прізвисько CR7 походить від номера на футболці. Вперше «сімку» Роналду отримав у Манчестер Юнайтед, адже в рідному лісабонському Спортінгу грав під № 28.

 
Getty Images/Global Images Ukraine

У Манчестері під керівництвом легендарного Алекса Фергюсона Роналду вийшов на топ-рівень, ставши світовою зіркою. Це призвело до того, що влітку 2009 року португальця за рекордні на той момент для футбольного ринку 94 мільйони євро викупив Реал, де Кріштіану провів приголомшливі дев'ять років кар'єри, ставши ще більш значимою фігурою в історії гри. Примітно, що в Мадриді Роналду спершу взяв № 9 на футболку, але через сезон повернувся до улюбленої «сімки».

Під сьомим номером Роналду виступав і в Ювентусі, а тепер знову отримав його і в МЮ. А ось у збірній Португалії довгий час Кріштіану грав із № 17 на спині, але з 2007 року виключно використовує «сімку», яка стала для нього та самих португальців щасливою, зокрема, на Євро-2016.

Олексій СЛИВЧЕНКО

Текст: meta.ua/uk/sport