Несподіваний дебютант збірної при Петракові. Хто такий Тарас Качараба?

Практично одразу після свого призначення виконуючим обов'язки головного тренера збірної України Олександр Петраков здивував багатьох викликом в національну команду двох потенційних її дебютантів - захисника Тараса Качараби та нападника Данила Сікана. І якщо 20-річний форвард «Шахтаря» перманентно перебуває у фокусі уваги українських уболівальників, то ось про 26-річного центрбека празької «Славії» напевно чули далеко не всі.

Що ж, спробуємо виправити цю прогалину, а заодно і знайдемо відповідь на питання, хто ж такий Тарас Качараба, котрий у 26 років може дебютувати в національній збірній України.

Починав у Львові, базу отримав в «Шахтарі»

Тарас Качараба народився 7 січня 1995 року в Жидачові Львівської області. Робити перші кроки у футболі починав в спеціалізованій школі-інтернаті спортивного профілю, яка входить до складу Львівського фахового коледжу спорту, а потім підписав договір про спортивну підготовку з «Карпатами» (непрофесійний контракт). Однак досить швидко Качараба через виступи за юнацькі збірні України потрапив «на олівець» скаутам академії «Шахтаря», й отримав запрошення перебратися до Донецька. Подейкували, що за трансфер «Карпати» отримали близько 30 тисяч доларів. У структурі «гірників» Тарас опинився в 17 років, після чого активно залучався до матчів юнацьких команд «Шахтаря», а також до ігор за «Шахтар-3», який був розформований у 2015 році.

Як і багато хто з талановитих гравців зі структури «Шахтаря», пробитися в першу команду донецького клубу безпосередньо з академії Качараба не зумів. Влітку 2014 року він був відданий в оренду «Говерлі», де під керівництвом В'ячеслава Грозного 30 серпня дебютував в українській Прем'єр-лізі в домашньому поєдинку проти «Олімпіка» (0:1), вийшовши в стартовому складі своєї команди. На 89-й хвилині того матчу отримав «гірчичник», а всього в сезоні-2014/15, за підсумками якого «Говерла» зуміла зберегти прописку в УПЛ, провів 14 матчів, в яких відзначився 1 забитим м'ячем.

Після цього Качараба, якому на той момент було вже 20 років, повернувся у «Шахтар», але шансів дебютувати і проявити себе в першій команді спершу у Мірчі Луческу, а потім і у Паулу Фонсеки, котрий змінив румуна, не отримав. Влітку 2017 року Тараса знову-таки на правах оренди перейшов в «Зірку», де за півроку відіграв у 16 матчах в рамках УПЛ, будучи ключовим футболістом команди. Після чергового повернення в «Шахтар» Качараба, не бажаючи продовжувати кар'єру в Україні, дочекався запрошення з-за кордону, і поїхав в оренду в чеський «Слован».

«Я обрав трохи інший вектор розвитку. У зв'язку з військовими діями в країні не було стабільності в чемпіонаті, тому хотілося спробувати чогось нового. На даний момент я щасливий, що все так складається, і я можу конкурувати в кращій команді Чехії в компанії з кращими футболістами країни», - розповідав згодом Качараба.

Брав приклад з Ракицького, відмовився їхати в «Маріуполь»

Також центральний захисник зізнавався, що в «Говерлі» та «Зірці» зіткнувся з низкою складнощів, в тому числі й з проблемами фінансового характеру, які негативно позначалися на атмосфері всередині колективів.

«І у «Говерлі», і у «Зірці» були складні часи. Зарплату не платили, атмосфера гнітюча, команди вели боротьбу за виживання. Але все ж, напевно, в «Говерлі» було трохи краще. 19 років, перший досвід Прем'єр-ліги. Та й Закарпаття для мене якось ближче за Кропивницький», - говорив Качараба.

Їхати в Європу молодий захисник захотів з метою проявити себе, а потім або повернутися в «Шахтар» для шансу заграти в першій команді, або залишитися за кордоном, маючи можливість будувати кар'єру в тамтешніх клубах. Як і у багатьох вихованців «гірників», у Качараби була можливість продовжити кар'єру в «Маріуполі» на умовах оренди, проте Тарас від такого варіанту відмовився.

«Я міг опинитися в «Маріуполі», проте не захотів туди йти. Розумів, що якщо піду, то назад в «Шахтар» дороги не буде. Потрібно бути на голову сильнішим за усіх, щоб повернутися з «Маріуполя» в «Шахтар». Тому я пішов іншим шляхом. І слава Богу, що на моєму шляху опинився «Слован», - був відвертим Качараба.

Примітно й те, що на початку своєї «гірницької» кар'єри Тарас, схоже, вірив у можливість пробитися в першу команду «Шахтаря» з академії, а своїм кумиром називав Ярослава Ракицького, якому подібний трюк виконати вдалося раніше.

«Мені дуже подобається як Ракицький грає у відборі. І перший пас у нього класний. Персональних уроків від нього я ще не отримував, але поступово хочу наблизитися за рівнем гри до Ракицького. До речі, Ярослав теж є прикладом того, як з юнаків стати футболістом основи «Шахтаря», - зізнавався зовсім ще юний Качараба, який з часом все-таки пішов зовсім іншим шляхом розвитку кар'єри, ніж Ракицький.

У Чехії освоївся, хотів би повернутися в «Шахтар»

З самого початку в чеський «Слован» Качараба переходив на правах півторарічної оренди. Сам Тарас зізнавався, що не розраховував на занадто тривале перебування в Чехії, проте в другому сезоні у Лібереці зумів стати основним гравцем команди, і «Слован» почав вести переговори з «Шахтарем» про викуп контракту захисника. Качараба хотів залишитися в Чехії, так як встиг перебратися в цю країну разом з дружиною і вивчити мову.

Непрості переговори «Слована» з «Шахтарем» щодо Качараби все-таки принесли результат. Клуби узгодили повноцінний трансфер, а Тарас формалізував умови контракту, розрахованого до літа 2022 року. До слова, «гірники» до цих пір зберігають можливість заробити на Качарабі. У разі, якщо «Слован» перепродасть українця в інший клуб, то «Шахтар» отримає певний відсоток від угоди. Більш докладних економічних деталей домовленості між українським і чеським клубом по Качарабі немає, оскільки сторони вирішили за доцільне не афішувати умови угоди.

Після трьох років, проведених у «Словані», Качараба змінив клуб, подавшись на правах оренди в празьку «Славію». Інтерес до українця проявляла й «Спарта», але цьому клубові не вдалося домовитися з «синьо-білими», й у підсумку трансфер не відбувся. У «Славію» Качараба прийшов у хороший час, вигравши за підсумками сезону-2020/21 два трофеї - чемпіонство та Кубок Чехії. А в новому сезоні українець продовжує регулярно отримувати ігрову практику, хоча іноді у нього трапляються і проблеми.

Одна з таких відбулася в третьому раунді кваліфікації Ліги чемпіонів проти «Ференцвароша». У першому матчі, який проходив в Угорщині, Качараба став автором автоголу, хоча вина українця в цій ситуації все-таки не настільки значна. Тарас намагався вибити м'яч з-під ніг суперника, направивши його в сторону свого воротаря, і єдиною помилкою Качараби було те, що передача пішла в напрямку площини воріт. Втім, технічна помилка кіпера «Славії» в цьому епізоді все одно превалює, хоча формально автогол все одно був записаний на Качарабу...

Договір оренди по Качарабі у «Славії» закінчується 31 грудня, і празький клуб має опцію на викуп трансферу українця. Поки, як зізнавався сам Тарас, все йде до того, що він стане повноправним футболістом чемпіона Чехії, а в майбутньому Качараба був би не проти повернутися в Україну, щоб допомогти «Шахтарю», який вважає своїм рідним клубом.

«Не хочеться загадувати. Безумовно, «Шахтар», без всілякого перебільшення, - це рідний для мене клуб. Я завжди стежу за ним і переживаю за хлопців. Але зараз я гравець «Славії», чемпіонат триває, і я не маю морального права говорити про ті чи інші варіанти, тим більше що від «гірників» не було ніяких пропозицій. Поживемо - побачимо», - говорив не так давно в одному з інтерв'ю Качараба.

Втім, з чемпіонату Чехії двері відкриті практично у всі європейські ліги, а тому за вдалого збігу обставин Качараба може поїхати і в один з топ-чемпіонатів. Нині його оціночна вартість становить всього 800 тисяч євро, але потенційний дебют за збірну, а також успішна гра в стані чемпіона Чехії (нині Тарас є третім в чемпіонаті Чехії за кількістю перехоплень м'яча з показником 8,7 в перерахунку на 90 хвилин ігрового часу, досягти якого допомагає його хороша позиційна гра і непогана стартова швидкість) здатні незабаром збільшити її в рази. Та й менеджери «Славії» вміють вигідно продавати своїх гравців - нещодавні приклади Томаша Соучека та Владіміра Цоуфала, за яких «Вест Хем» заплатив пражанам 16 та 6 мільйонів євро, відповідно, чого варті.

Грав у Петракова, відгукувався про нього дуже позитивно

Виклик Качараби до національної збірної з боку Петракова, крім гідної гри центрбека в Чехії за «Славію», обумовлений ще й тим, що тренер прекрасно знайомий із можливостями та особистими якостями захисника. Завдяки цьому наставник «синьо-жовтих» може сміливо розраховувати на те, що Качараба віддасть всі сили за тренера, а також постарається якісно виконати всі установки, котрі той озвучить перед командою і ним особисто.

З Петраковим Качараба перетинався на рівні юнацьких збірних. Спершу вони намагалися проявити себе на чемпіонаті Європи-2014, де збірна України U-19 посіла третє місце в групі з Німеччиною, Сербією та Болгарією, чого виявилося недостатнім для проходу в плей-оф турніру, але достатнім для кваліфікації на ЧС-2015 U-20.

Через рік після континентальної першості практично та ж команда Петракова поїхала до Нової Зеландії на юнацький світовий чемпіонат, де зуміла виграти групу, обійшовши команди США, Нової Зеландії та М'янми, але вже в 1/8 фіналу програла у серії післяматчевих пенальті Сенегалу. Незважаючи на те, що Віктор Коваленко з 5 забитими м'ячами став найкращим бомбардиром того чемпіонату світу, «синьо-жовті» рано зійшли з дистанції, хоча Петраков для себе висновки зробив, і привів оновлений склад юнацької збірної України до «золота» чемпіонату світу U-20 через чотири роки в Польщі.

До слова, про Петракова Качараба відгукувався дуже позитивно, даючи зрозуміти, що не дивлячись на суворість цього тренера, той має прекрасні відносини із підопічними.

«Враження від роботи з тренерським штабом юнацької збірної? Максимально позитивні - і не тільки від Петракова, але й від Анненкова. Ми вийшли на Європу і світ - з Микитою Бурдою грали в парі. На ЧЄ-2014 в Угорщині прикро не вийшли з групи. Серби випередили на очко - ми німцям поступилися (0:2), а вони зіграли внічию (2:2). З пацанами нерідко згадуємо ті часи у соцмережах. Банда була на диво - Яремчук, Бєсєдін, Коваленко, Соболь, Харатін, Бурда, Сарнавський. Петраков хоч і суворий, але з ним було весело і багато приколів».

«Теплі спогади від Нової Зеландії. Чого тільки вартує те, як ми добиралися до Веллінгтона! Летіли через Стамбул, Гонконг та Австралію. Три пересадки, 36 годин. Інші часові пояси, акліматизація... Шкода, фарт відвернувся. Але Васильович (Петраков - прим. ред.) виніс урок і через чотири роки нове покоління привів до золотих медалей», - розповідав Качараба.

Як бачимо, багатьох нинішніх гравців національної збірної Качараба прекрасно знає за виступами за юнацькі команди країни. Ще цікаво, що найталановитішим футболістом свого покоління Тарас, як і багато інших, називає Віктора Коваленка. Його Качараба серед вихованців академії «Шахтаря» тих років вважає навіть більш талановитим, ніж Олександра Зінченка.

«Хто виділявся у юнацькій збірній? Однозначно Вітя Коваленко. Він же ж виграв «Золоту бутсу» за підсумками чемпіонату світу. Хто був крутіший в академії «Шахтаря» - Коваленко або Зінченко? Знову Вітя. Вітя більш талановитий, але Зіна надзвичайно працездатний, тому на цю хвилину Зіна досяг більшого», - ділився думкою Качараба.

І якщо з Коваленком нині перетнутися в національній збірній України Качараба не зможе, тому що хавбек «Спеції» не викликаний на найближчі матчі «синьо-жовтих» проти Казахстану та Франції, то ось разом із Зінченком, Яремчуком, Харатіним, Соболем й іншими захисник повинен постаратися зробити все, щоб наша команда поліпшила шанси на потрапляння до фінальної частини ЧС-2022. Це те, заради чого Петраков і приходив до головної команди країни. І виконання цього завдання дозволить виправдати всі кадрові рішення Олександра Васильовича, а ще, ймовірно, прибрати з його офіційної посади обтяжливу приставку «в.о.»