Берналь оживає, скандал імені Якобсена. Підсумки другого тижня Вуельти

Рогліч втратив червону майку, але не контроль над гонкою

По ходу нинішньої Вуельти Прімож Рогліч вже двічі захоплював лідерство в загальному заліку, і двічі робив все можливе, щоб червоної майки позбутися. І на другому тижні словенець знову знайшов спосіб це зробити, нехай навіть подібні ігри на настільки пізніх стадіях гонки бувають дуже небезпечними.

На 10-му етапі вперед поїхав досить великий відрив, в якому були два гонщика, які програвали в загальному заліку відносно небагато - це норвежець Одд Крістіан Ейкінг з «Intermarche Wanty Gobert» і Гійом Мартен з «Cofidis». І Рогліч разом зі своєю командою «Jumbo Visma» вирішив відпустити цей відрив на більш ніж 10 хвилин, віддавши Ейкінгу червону майку лідера.

І 26-річному норвежцю вдається утримувати її досі. Чи небезпечна це ситуація для Рогліча? Навряд чи. Так, після 10-го етапу словенець зумів до даного моменту відіграти лише 41 секунду, але тут варто враховувати, в першу чергу, те, що другий тиждень Вуельти був досить простим по рельєфу і було не так багато днів, коли це відставання (після 10 -го етапу воно становило 2:17, зараз - 1:36) можна було відігравати.

Так, і Ейкінг, і Мартен в горах захищаються дуже гідно. Так, це дає їм шанси в результаті закінчити Вуельту в топ-10 загального заліку, але навряд чи в топ-3. Турбуватися з приводу їхньої фори зараз потрібно не Роглічу, а тим гонщикам і командам, які мітять в топ-6. Дуже розумний хід від «Jumbo Visma» - нідерландська команда створила ситуацію, коли в горах проявляти активність потрібно не їм, а іншим колективам.

Сам же Рогліч виглядає, можливо, сильніше, ніж будь-коли в своїй кар'єрі на Гран турах. Раніше при хорошій готовності Прімож просто впевнено вів гонку від оборони, зараз навіть дозволяє собі гратись м'язами, здійснюючи атаки в не найбільш підходящих для цього місцях, і коли для цього немає необхідності.

Це стосується і того самого 10-го етапу, коли Рогліч віддав червону майку - відрив-то був відпущений далеко, але після цього на останньому, далеко не найскладнішому перевалі і перед 17-кілометровим спуском до фінішу він вирішив атакувати і досить легко скинув всіх своїх конкурентів. На вершині перевалу у Рогліча було приблизно 15-20 секунд переваги над найближчими переслідувачами, і на спуску розрив не зменшувався. Рівно до того моменту, коли Прімож впав в одному з поворотів - без травм обійшлося, але переслідувачів підпустив.

Так чи інакше, в цій атаці головною була не можлива часова перевага, а демонстрація сили. Рогліч пограв м'язами, і вийшло досить переконливо. Так, не виключено, що на третьому тижні словенець буде вже не настільки переконливим. Але над більшістю прямих конкурентів у нього вже є відчутний запас, та й виглядає Прімож дуже сильно - поки що складно уявити, що він упустить перемогу в загальному заліку.

Берналь набирає форму. Чи не занадто пізно?

На першій половині нинішньої Вуельти Еган Берналь, який поряд з Пріможем Роглічем був головним фаворитом гонки, виглядав досить слабо, і за будь-якої серйозної роздачі втрачав час в загальному заліку. Сам колумбієць говорив про те, що планував вихід на пік форми на третьому тижні, і під кінець другого ми нарешті побачили хоч якийсь прогрес від нього.

Суботній етап з гірським фінішем на Піко Вільюеркас вийшов не дуже селективним - та й будемо відверті, сам фінальний підйом не дуже сприяв активним діям грандів загального заліку: мало того, що градієнти скромні, так ще й зустрічний вітер. Так чи інакше, атака Мігеля Анхеля Лопеса змусила генеральщиків активізуватися, і до фінішу з головою пелотону контакт втратили всі, крім Рогліча, Лопеса, Джека Хейга, Енріка Маса та самого Берналя. Те, що колумбієць з «Ineos» зумів при цій роздачі залишитися з лідерами - вже прогрес в порівнянні з тим, що ми бачили на попередніх гірських етапах. Нехай невеликий, але прогрес.

Що це може дати Берналю на третьому тижні? Будемо відверті, навряд чи перемогу в загальному заліку. Від Рогліча колумбієць відстає вже на 2 хвилини і 45 секунд, плюс у капітана «Jumbo Visma» в запасі фінальна розділка. Навіть якщо він знову проїде її нижче свого базового рівня, то все одно програвати Берналю в Сантьяго де Компостела точно не повинен. Відіграти таке відставання за третій тиждень Еган навряд чи зможе - не такий він складний, та й не настільки стрімким виглядає прогрес колумбійця зараз.

Навіть потрапляння на подіум виглядає проблематичним. Берналю треба сподіватися на те, що Лопес повністю пожертвує собою заради Енріка Маса і провалиться глибоко по генеральній класифікації - інших варіантів обійти свого співвітчизника для Берналя не видно. Та й не будемо забувати про Джека Хейга, який зараз виглядає як мінімум не гірше за Берналя. Хоча як витримає австралієць третій тиждень - сказати складно, все ж він вперше веде боротьбу за найвищі місця на Гран турах. До того ж, сама «Ineos» зазнала досить відчутної кадрової втрати - зійшов Річард Карапас.

«Movistar» розігрує тактику з двома капітанами

Перший тиждень Вуельти для багатьох команд був часом, коли вони визначалися з внутрішньокомандною ієрархією. «Movistar» це зробила досить швидко - лідерські повноваження ділять між собою Енрік Мас і Мігель Анхель Лопес. Улюблена тактика Еусебіо Унсуе з декількома капітанами в такій ситуації стала найбільш доречним вибором для команди.

І на другому тижні «Movistar» підтвердив свої наміри розігрувати саме таку тактику. Але при цьому дії підопічних Унсуе все ж говорять про те, що статус Маса все ж трохи вищий, ніж Лопеса. Саме Мігеліто йде в перші, пробні атаки і викликає вогонь на себе, в той час, як Мас акумулює сили і спостерігає за самопочуттям Пріможа Рогліча.

Розрахунок на те, що Рогліч буде цілеспрямовано пасти саме іспанця, а атака Лопеса може пройти, хоч якось спрацював лише в суботу на підйомі до Піко Вільюеркас. Словенець дійсно відпустив Мігеліто, проте потужний ривок на фініші привів до того, що цією атакою Лопес відіграв лише жалюгідні 4 секунди.

Чи може подібна рання атака Лопеса пройти на третьому тижні? Відверто кажучи, шансів мало. По-справжньому важких гірських етапи залишилося тільки два. Причому 18-й, з фінішем на Альту д'ель Гамонітейру настільки важкий, що говорити про якусь тактику на ньому немає сенсу - там все буде вирішувати тільки чиста сила та її правильний розподіл по дистанції підйому.

А ось сходження на Лагос де Ковадонга за день до цього для подібної атаки Лопеса підходить набагато краще. Проблема лише в тому, що ці етапи йдуть у зв'язці, і за відчайдушну атаку на Ковадонзі колумбієць може дуже жорстоко поплатитися на наступний день. Частково на це підходить і передостанній, 20-й етап, проте якою буде турнірна ситуація до того моменту і чи буде ще якийсь сенс у такій тактиці до того моменту, сказати складно.

Прогрес Егана Берналя може змусити «Movistar» на третьому тижні перейти на режим захисту двох призових місць, але це може вдарити по шансах Маса поборотися за перемогу. Таке з «Movistar» траплялося вже не раз. Хрестоматійний приклад - це Тур де Франс-2015 року, де бажання команди завести на подіум відразу двох гонщиків, і Найро Кінтану, і Алехандро Вальверде, цілком ймовірно, позбавило Кінтану жовтої майки в Парижі: мріючи про подіум, Вальверде у вирішальний момент виявився не готовий пожертвувати собою заради успіху партнера по команді.

Як трапиться на цей раз - сказати складно, але тактика «Movistar» може стати одним з найцікавіших об'єктів для спостереження на третьому тижні Вуельти. Так чи інакше, можлива реалізація тактики з двома капітанами може напоротися на ще одну серйозну перешкоду - сама команда Рогліча, «Jumbo Visma», в порівнянні з першим тижнем помітно додала, і зараз забезпечує своєму капітанові набагато більш повний контроль над гонкою.

Форма Падуна йде на спад?

На першому тижні нинішньої Вуельти Марк Падун не отримав ніякої свободи дій, але виглядав дуже добре. Здавалося, що в ті дні, коли українець отримає можливість поборотися за перемогу на етапі, у нього будуть непогані шанси на успіх. Однак за другий тиждень оптимізму в цьому плані поменшало.

По-перше, Джек Хейг утвердився в якості серйозного претендента на загальний залік, що значно сковує свободу дій для інших партнерів по команді. По-друге, наявність серед мисливців за етапами в «Bahrain Victorious» таких маститих гонщиків, як Мікель Ланда чи Дам’яно Карузо, говорить про те, що, навіть відібравшись у відрив дня, Падун може бути змушений працювати не на себе. Тим більше, що той же Карузо зберігає шанси поборотися за майку гірського короля.

За весь другий тиждень Падун зробив всього одну спробу відібратися у відрив - у неділю, на 15-му етапі. Формування, яке виїхало вперед на початку етапу, виглядало дуже перспективним. Навіть занадто - в ньому виявилися такі небезпечні з точки зору загального заліку люди, як Сепп Кусс і Давід де ла Крус. Відпускати такий відрив пелотон не захотів, і Падуну довелося повернутися в основну групу.

Однак ієрархія всередині команди - далеко не єдиний аргумент, який говорить не на користь шансів Марка виграти етап на нинішній Вуельті. Головна проблем в тому, що, здається, в порівнянні з першим тижнем, форма Падуна пішла на спад. В ті дні, коли Марку доводиться працювати на Хейга, українець вже не настільки ефективний, і вже не здатний залишатися з капітаном настільки довго.

Це було помітно і в неділю. Так, можна припустити, що Падун після невдалої спроби відібратися у відрив просто поїхав в енергозберігаючому режимі. Однак, з огляду на амбіції Хейга, навряд чи в «Bahrain Victorious» йому б дозволили таке зробити. Тим більше, перед днем ​​відпочинку в цьому особливого сенсу не було. Але, цілком можливо, справа просто-напросто в тому, що самопочуття Падуна нестабільне, і в хороший день він надалі здатний на дуже серйозні речі. Чи так це - дізнаємося на третьому тижні. Там у Марка буде як мінімум три шанси поборотися за перемогу на етапі.

Скандальна поведінка Якобсена

Однією з головних сюжетних ліній нинішньої Вуельти було повноцінне повернення Фабіо Якосбена в когорту елітних спринтерів. Гонщик «Deceuninck Quick Step» вже встиг здобути дві перемоги на етапах і зараз впевнено лідирує в очному заліку - після сходу головного конкурента, Яспера Філіпсена, залишилося просто доїхати до фінішу Вуельти.

Більшість любителів велоспорту щиро співчували Якобсену рік тому після його страшного падіння на Турі Польщі, і щиро раділи його успіхам на нинішній Вуельті. Однак в п'ятницю, на 13-му етапі, нідерландський спринтер помітно зіпсував собі репутацію.

Незважаючи на рівнинний рельєф, етап був дуже непростим: дороги, що продуваються, і сильні бічні вітри створювали високу ймовірність утворення ешелонів. Однак всі спроби порвати пелотон по ходу етапу ні до чого не призвели. А ось на останніх кілометрах дистанції головні експерти зі створення ешелонів, «Deceuninck Quick Step», таки зуміли свого домогтися і відвезли невелику групу з трохи більше ніж з 10 осіб.

Однак незабаром після цього головна спринтерська ставка команди, Якобсен, просто не потягнув такого ураганного темпу і випав з цього формування. «Deceuninck Quick Step» і в цій ситуації впоралися на «відмінно»: з невеликої групи фінішний спринт виграв відмінний темповик Флоріан Сенешаль. Після цього всі - і партнери по команді, і суперники - вітали француза з перемогою на етапі. А ось Фабіо Якобсен замість привітань під'їхав до нього з претензіями з приводу того, чому спринтерський поїзд команди втратив його на останніх кілометрах. При чому весь цей негарний діалог був записаний на камеру:

🎥"Yes, guys!" Las primeras reaccciones de @flosenech y sus compañeros después de una sorprendente victoria 😊

🧐The first reactions from Sénéchal and his @deceuninck_qst mates after a surprising win in #LaVuelta21 pic.twitter.com/j90fHnNdK3

— La Vuelta (@lavuelta) August 27, 2021

Претензії Якобсена виглядають досить безглуздо. По-перше, коли команда намагається створити ешелони, то пригальмовувати для того, щоб твій спринтер не випав, досить дивно - інакше навіщо тоді взагалі намагатися рвати пелотон? І якщо в такій ситуації сам спринтер банально не тягне темпу своїх партнерів по команді - то це питання його особистої фізичної готовності. По-друге, в момент, коли Фабіо почав відставати від партнерів по команді, він сидів не впритул за ними, а за Маттео Трентіном з «UAE Emirates».

Претензії Якобсен може пред'являти тільки собі. І під'їжджати з претензіями замість привітань до партнера по команді після того, як він скористався своїм дуже рідкісним шансом самому поборотися за перемогу - малодушно і не по-чоловічому.

Серйозний удар по репутації Якобсена, який, до того ж ставить під сумнів його шанси довезти зелену майку до фінішу в Сантьяго де Компостелі. Якщо нідерландський спринтер не може всидіти за своєю командою на рівнинних етапах, то як він збирається вкладатися в ліміт часу на важкій зв'язці 17-го і 18-го етапів?