Що не так з «трансфером» Супряги в Італію

Перехід Владислава Супряги з «Динамо» в один з європейських (якщо конкретніше, то італійських) клубів став, мабуть, головною «санта-барбарою» українського літнього трансферного вікна. 21-річного нападника, котрий не дуже-то й потрібен Мірчі Луческу, куди вже тільки не відправляли, однак поки він залишається гравцем «Динамо», а президент «біло-синіх» Ігор Суркіс продовжує вірити, що все найкраще у Владислава ще попереду.

Втім, якби в «Динамо» дійсно бачили у Супрязі реальну перспективу, то чіплялися б за гравця й давали б йому шанс на полі, але поки подібного ми не бачимо. Мірча Луческу, вочевидь, прекрасно розуміє, що Владислав куди більше акцентований на контратакувальну модель гри команди, яку «біло-сині» не мають можливості часто використовувати в сезоні через реалії гри суперників в УПЛ. В єврокубках випускати Супрягу, котрий перебуває без постійної ігрової практики - собі дорожче, через що виходить замкнуте коло, реальною можливістю виходу з якого і є трансфер Владислава в інший клуб.

З самого початку перехід Супряги у «Динамо» виглядав дещо дивним. Починалося все з суми угоди, яка за неофіційними даними склала 6 мільйонів євро - абсолютно шалені гроші для сучасного внутрішнього українського ринку. Саме тому до цих пір існує чимало сумнівів в тому, що в дійсності така сума була сплачена «біло-синіми» на користь «Дніпра-1», з патроном якого (Ігорем Коломойським) у босів киян (братів Суркісів) давно налагоджені прекрасні зв'язки в бізнесі. Швидше за все, ця «качка» була спеціально запущена в ЗМІ з метою підняття інтересу до Супряги, якого дуже швидко в Україні, а потім і за кордоном почали називати не інакше, як спадкоємцем Андрія Шевченка.

ФК Динамо. Владислав Супряга

У своєму прем'єрному сезоні в «Динамо» молодий Супряга провів лише 6 матчів в УПЛ, в яких так і не зумів відзначитися забитими м'ячами. Здавалося б, про нього можуть почати забувати, але тут вчасно на горизонті відбувся тріумф юнацької збірної України на чемпіонаті U-20 в Польщі. «Синьо-жовті» під керівництвом Олександра Петракова несподівано виграли турнір, а Супряга відіграв на ньому 7 матчів, відзначившись 2 забитими м'ячами, причому обидва вколотив у фіналі проти однолітків з Південної Кореї, що й допомогло Україні відсвяткувати вольову перемогу з рахунком 3:1.

Здавалося б, влітку 2019 року наступала ідеальна пора для продажу Супряги в Європу, адже молодий форвард перебував на піку слави, але угода так і не відбулася. Владислав все-таки покинув «Динамо», але лише для того, щоб на правах оренди повернутися в «Дніпро-1». Опинившись у команді, де йому, по-перше, все куди як краще знайоме, а по-друге, де форвард отримував куди більше простору, Супряга знову вистрілив - 14 забитих м'ячів у 25 матчах за «дніпрян», в тому числі й знаменитий хет-трик у ворота «Динамо», який допоміг «Дніпру-1» вирвати перемогу у гостей зі столиці з рахунком 3:1.

Чому Супряга взагалі грав в тому матчі проти «Динамо» - це окреме питання. Після гри Ігор Суркіс заявив, що це була його помилка, що він дозволив орендованому форварду вийти на поле проти своєї команди. У кулуарах же базікали про те, що на появі Владислава у складі «Дніпра-1» особисто наполягав Коломойський, для якого це було принципове питання, як в спортивній, так і в економічній площині. Вся початкова домовленість між «Динамо» та «Дніпром-1», покрита таємницею і мороком, говорила на користь версії про те, що Супряга в Києві - це спільний бізнес-проект Коломойського і Суркісів. Вони розуміли, що хлопець дійсно демонструє яскравий футбол, а тому на ньому в перспективі можна буде гарненько заробити, і трансфер в клуб-гранд УПЛ був лише першою сходинкою до цього...

На жаль, але планам босів «Динамо» та «Дніпра-1», якщо такі все ж існували, так і не судилося збутися до нинішнього моменту. Сезон-2020/21, який став тріумфальним для «Динамо» під керівництвом Мірчі Луческу, Супряга, відверто кажучи, провалив. На рахунку Владислава виявилося тільки 2 забитих м'ячі у 17 іграх УПЛ, а також 1 гол в 11 поєдинках єврокубків... Ясна річ, що з такими показниками результативності говорити про потенційний трансфер Супряги в умовний «Мілан» або «Інтер» не доводилося. Але на горизонті виникли інші варіанти...

Подейкують, що цього літа керівництво «Динамо» доручило наближеним до себе агентам підшукати варіант працевлаштування Супряги в Європі. Зокрема, було прийняте рішення пошукати щастя в італійській Серії А, де про Владислава дуже схвально відгукувалися і не встигли забути ще з часів вдалого для української збірної ЧС-2019 U-20 в Польщі. З топ-клубами спілкування не вийшло одразу, а ось з колективами статусом скромніше - цілком собі...

Ще навесні Супрягу почали активно сватати в «Болонью». Однак з часом стало зрозуміло, що цей варіант - звичайна белетристика, потрібна лише для освіження пам'яті про Владислава в інших клубах. Незабаром до «когорти обраних» вже підтягнулися «Торіно», «Удінезе», «Дженоа» і «Сампдорія». Причому саме два клуби з Генуї стали ледве не найбільш реальними варіантами серед всіх потенційних покупців на Супрягу. Але й тут трансферний сюжет пішов по накатаній «Санта-Барбарі». Спочатку керівництво «Дженоа» було налаштоване швидко закрити угоду по Супрязі, але зіткнулося з позицією Ігоря Суркіса, котрий вимагав 10 мільйонів євро за свого форварда. Платити такі гроші за гравця, що животіє весь сезон на «банці», італійці не побажали, й незабаром після ряду інших пропозицій, включаючи оренду із зобов'язанням викупу, «грифони» вийшли з переговорів.

Наступним «ключовим» претендентом на Супрягу виявилася «Сампдорія». Цей клуб, за даними італійських інсайдерів, із самого початку озвучив свою позицію так, що мова буде йти тільки про оренду з опцією викупу. Ніяких швидких грошей керівництво «блучерк'ятті» киянам не гарантувало, а було готове заплатити лише 1,5 мільйони євро за оренду з можливістю викупу за 6-7 мільйонів в майбутньому. Але і тут, коли заговорили про готовність босів «Динамо» на компроміс, президент «Сампдорії» Массімо Ферреро повівся зовсім не так, на що розраховували у Києві. Він заявив, що готовий домовлятися по Супрязі, але лише за умови зниження ціни з боку «біло-синіх». В результаті обговорення трансферу знову заглохло, а незабаром «Сампдорія» представила «Динамо» нову пропозицію - 750 тисяч євро за річну оренду гравця з опцією викупу за 7,2 мільйони.

А буквально напередодні про Супрягу знову згадали у «Дженоа». Цей клуб нібито готовий скористатися відсутністю домовленості між «Динамо» і «Сампдорією» по форварду, і вклинитися в переговорний процес, оскільки раніше зазнав невдачі у питанні запрошення альтернативних кандидатур в атаку.

ФК Динамо. Владислав Супряга

Відверто кажучи, «танці з бубном» навколо Супряги нині не викликають нічого, крім іронічної посмішки. Якщо в «Динамо» дійсно хочуть завершити розпочатий раніше бізнес-проект під назвою «трансфер Супряги в Європу», то навряд чи київському клубу варто взагалі зв'язуватися з «Дженоа» і «Сампдорією», чиї президенти Енріко Прециозі та Массімо Ферреро мають, м'яко кажучи, не найкращий діловий імідж на ринку. Обидва неодноразово були викриті в сумнівних фінансових операціях, банкрутствах та інших аферах.

Мабуть, тому керівництво «Динамо» на початку переговорного процесу із «Дженоа» виходило на свого колишнього футболіста Мігеля Велозу, котрий нині хоч і грає за «Верону», але є зятем президента «грифонів» Енріко Прециозі. Подейкують, що представники «біло-синіх» через Велозу хотіли, так би мовити, предметно і конкретно узгодити умови угоди «на березі», щоб потім не виникало жодних непорозумінь. Про те, що такі можливі керівництво «Динамо» напевно чуло на тлі історії 2016 року, коли «Дженоа» відмовлявся виплачувати «Зеніту» належні гроші за оренду аргентинського фулбека Крістіана Ансальді. Там йшлося про суму в 750 тисяч євро, через що російському клубу навіть довелося скаржитися на італійців у ФІФА, після втручання якої основна сума боргу була виплачена, а ось відсотків за прострочення платежу і штрафів «Зеніт» так і не дочекався, а згодом й програв судові позови з цього приводу через умови договору, на яких свого часу наполягли саме італійці.

Також не варто забувати історію, в яку і «Дженоа», і «Сампдорія» потрапили в кінці минулого року. Тоді в Італії повідомлялося, що ряд клубів Серії А, серед яких і обидва, що представляють Геную, мають суттєві борги із зарплати перед футболістами. Зокрема, гравці не отримували належних їм грошей з серпня по листопад минулого року, що і стало предметом розглядів. Подейкували, що Прециозі, Ферреро та інші просто скористалися лазівкою, яку їм надало керівництво ліги - на тлі пандемії коронавірусу й погіршення фінансової ситуації в футболі клубам дозволялося до 1 грудня затримувати виплати футболістам, чим деякі заповзяті керівники і скористалися.

Як бачимо, з точки зору виконання взятих на себе зобов'язань ані «Дженоа», ані «Сампдорія» не є зразковими партнерами в питаннях ведення бізнесу. А отримувати чергову купу проблем на свою голову, як в історії з Дерлісом Гонсалесом або Че Че, в «Динамо» навряд чи бажають, адже, якщо знову-таки довіряти неофіційними джерелами, 50% від суми потенційної угоди киянам доведеться віддати «Дніпру-1».

Тому прямо зараз «Динамо», так само як і сам Владислав Супряга, перебувають у непростій ситуації. З одного боку, здається, що український клуб і сам футболіст вже прийшли до розуміння про необхідність припиняти співпрацю, але з іншого - знайти відповідний клуб, який задовольнить всі побажання «біло-синіх» та самого форварда поки не вдається, а наявні варіанти, відверто кажучи, погано пахнуть і можуть в майбутньому принести більше проблем, ніж вигоди. Тобто, можна стверджувати, практично не боячись помилитися, що в питанні відходу Супряги із «Динамо» нічого не вирішиться до самого закриття трансферного вікна. Кияни будуть продовжувати шукати і чекати максимально вигідний варіант, але знайти подібний для футболіста, котрий не виходить на поле, є «завданням із зірочкою». Тому не дивуйтеся, якщо новин про «трансфер» Супряги буде все більше й більше, а справа так і не зрушиться з місця. Занадто багато інтересів потрібно врахувати, і занадто мало реальних можливостей для цього існує...