Склад майже на 400 млн, російський слід, тренер, який перезапустив кар'єру

Якщо палиця стріляє раз на рік, то «Монако» вистрілює рідше. Але зате якщо вистрілює - то по-справжньому. Останній раз монегаски наробили галасу на всю Європу в сезоні 2016/2017, коли феєрично пробилися в півфінал Ліги чемпіонів, змівши на своєму шляху сам «МанСіті». У тій команді з крихітного князівства виблискували Бернарду Сілва, Менді, Фабіньо і, звичайно ж, Мбаппе. Тренував команду Леонарду Жардім. Після блискучого у всіх сенсах сезону - «Монако» тоді вдалося виграти і чемпіонат Франції (восьмий раз у своїй історії, і в останній раз на даний момент), команда знову пішла в тінь. Точніше, не так: спочатку був розпроданий дочиста практично весь основний склад, а вже потім «Монако» пішов у тінь. За роками устаканеною традицією. І, знову-таки за доброю традицією, «Монако», немов той Фенікс, зумів відродитися з попелу. І знову став реальною силою - як на внутрішній арені, так і на міжнародній.

Ось із цією силою і належить зіграти «Шахтарю» в плей-оф кваліфікації Ліги чемпіонів. Є привід познайомитися з «червоно-білою» командою ближче.

Ще трохи історії

«Монако» - єдиний професійний футбольний клуб з однойменного князівства. Клуб був заснований давно - в 1919 році, але на професійні рейки став пізніше - в середині тридцятих років минулого століття. З 1933 року «Монако» грає під егідою французьких першостей. До слова, не дивлячись на свій легіонерський статус, клуб вважається одним з найстаріших клубів Франції. Такий ось парадокс. В еліту французького футболу «Монако» потрапив лише у 1953 році. В першу чергу через те, що був узятий під протекцію князівської родини Монако. З тих пір під цим патронатом клуб і знаходиться.

Вперше «Монако» виграв чемпіонат Франції в 1961 році. Далі монегаски повільно, але впевнено просувалися в еліту еліти французького клубного футболу.

Однак, як було сказано вище, не дивлячись на статус майже «вічного» гранда Ліги 1, клуб час від часу лихоманить не по-дитячому. Остання така «лихоманка» трапилася вже в новій історії - десять років тому. Тоді команда вперше з 1977 року втратила місце у вищій французькій лізі. Наслідком того провалу стала зміна власника: контрольний пакет акцій клубу придбав російський мільярдер Дмітрій Риболовлєв, який в якості президента керує клубом і понині. Правда, майже сімдесят відсотків акцій клубу належать не Риболовлєву, а його доньці Катерині. Ще трохи більше тридцяти відсотків акцій - у князя Альбера.

Під керівництвом знаменитого Клаудіо Раньєрі «Монако» повернувся в Лігу 1. І більше не опускався до нижчого дивізіону. Хоча два роки тому монегаски мали реальний шанс на виліт: зайняли лише 17 місце в чемпіонаті.

Ну, і щоб остаточно «зав'язати» з історією команди з князівства, не можна не згадати 2004 рік. Тоді «Монако» під керівництвом нинішнього наставника збірної Франції Дідьє Дешама катком пройшовся по всій Лізі чемпіонів, пробившись до фіналу. Правда, здобути «вухатий» кубок команді так і не вдалося - програли в фіналі «Порту» Моурінью. Але той «Монако» справді був приголомшливим - з Жюлі, Прсо, Ротеном, Мор'єнтесом...

Минулий сезон

У минулому сезоні «Монако» нарешті вдалося повністю оговтатися від наслідків останньої за ліком «перебудови» - 2017-го, коли клуб на трансферах своїх лідерів заробив рекордні для європейського футболу 360 мільйонів євро. Розпродавши всіх своїх зірок, команда почала фактично з нуля. І ледь не понизилася в класі. Але після сезону 2018/2019 (17 місце) наступний чемпіонат «червоно-білі» завершили вже на дев'ятому місці, а в минулій першості - і зовсім заскочили на п'єдестал (третя позиція).

Уже зараз багатьох лідерів «Монако» вважають ласими шматками для провідних клубів Європи. Більш того, команді пророкують повторення успіху 2017 року. З наступним розпродажем «під нуль».

Запорука нинішнього успіху «Монако» - грамотна трансферна політика (власне, вона такою була майже завжди) і запрошення Ніко Ковача на тренерський місток.

Головний тренер

Знаменитий екс-футболіст збірної Хорватії Ніко Ковач став непоганим тренером. Дуже навіть може бути, що він стане геніальним тренером, але єдина на даний момент його зіркова робота - в «Баварії» - принесла йому значно більше розчарувань, ніж успіхів. Більш того, після мюнхенської відставки здавалося, що на подальших перспективах Ковача можна ставити хрест. Але через вісім місяців Ніко був представлений в якості головного тренера «Монако». Тоді це призначення сприймалося не інакше, як «пальцем в небо» - Риболовлєв метався в пошуках тренера з боку в бік, змінюючи цих тренерів, немов вертольоти, а з власником клубу металася і команда. Але саме Ковачу вдалося досить швидко навести порядок в команді.

Примітно, що хорватський фахівець не зробив ні тактичної революції, ні серйозних перестановок у складі. Він просто стабілізував гру команди в обороні - те, що уміє робити найкраще. Його «Монако» навчився не пропускати необов'язкові голи. І навчився забивати обов'язкові. Загалом, все геніальне - дійсно просто.

А ще Ковач вважається відмінним мотиватором. Наприклад, в минулому сезоні після першого тайму монегаски «горіли» в матчі проти «ПСЖ» 0:2. Але в другій половині зустрічі хорват так зумів завести своїх підопічних, що вони вийшли на поле і розірвали іменитого опонента: підсумкова перемога 3:2.

Прийшли/пішли

Не можна сказати, що «Монако» в літнє міжсезоння поводився дуже активно. Тим більше цього не скажеш в порівнянні з активностями на ринку «Шахтаря». Однак і «червоно-білі» провернули низку вдалих угод.

«Червоно-білий» клуб підписав півзахисника «Ліона» Жеана Лукаса, кращого бомбардира минулого сезону голландського АЗ Майрона Боаду, вінгера «Кельна» Ісмаїла Якобса і орендував у «Баварії» вічного дублера Нойєра Александера Нюбеля.

На «вихід» - теж серйозний контингент. Монегаски продали в «Лейпциг» правого захисника Бенджаміна Хендрікса, а його колегу по лівому флангу Фоді Балло-Туре - в «Мілан». Форвард Генрі Оньєкуру був проданий в «Олімпіакос». В якості вільних агентів клуб з князівства покинули Стеван Йоветич, який пішов в «Герту», ​​Жорже, який вибрав «Палмейрас» і Жил Діаш, який став одноклубником нашого Романа Яремчука в «Бенфіці».

Склад

Ніко Ковач назвав саме «Шахтар» фаворитом майбутнього протистояння. Але, здається, хорват в даному випадку трохи лукавить. І справа не тільки в тому, що за даними вельми авторитетного Transfermarkt, склад «Монако» оцінюється в два з «хвостиком» рази вище, ніж склад «Шахтаря» (387,4 мільйона євро проти 177-ми). Просто, не в образу буде сказано при «гірниках», монегаски мають в своїх «засіках» таких «діамантів», яких у «Шахтаря» зараз просто немає. І якщо віце-чемпіонів України можна сміливо називати однією з наймолодших команд нинішнього євросезону, то у «Монако» в даному випадку оптимальне поєднання молодості і досвіду.

І в минулому сезоні, і в нинішньому ( «Монако» провів два тури в сезоні 2021/2022; поки команда може похвалитися лише одним набраним очком в Лізі 1) підопічні Ніко Ковача використовують схему 4-4-2.

На вістрі атаки - досвідчені і майстровиті Кевін Фолланд, якому 28 років, і 30-річний Віссам бен Йєддер. Знаменитому півзахисникові Сеску Фабрегасу - і зовсім 33 роки.

Твиттер Монако. Віссам бен Йєддер

Але, в той же час, основному центрбеку Бенуа Бадьяшілю - всього 19-ть, а основним опорнику Орільєну Тшуамені - 21 рік. Цим двом пророкують блискуче майбутнє, так що монегаски точно «наварять» на їхніх продажах. Як і на майбутньому трансфері атакуючого півзахисника Соф'яна Діопа, якому лише 20-ть.

Крім цих гравців, обов'язково потрібно звернути увагу на вінгера Желсона Мартінша, флангових захисників Джібріля Сідібе і Енріке Каю, розігруючого Алєксандра Головіна.

Загалом, в кожній ігровій ланці «Монако» є дуже сильні гравці, а в цілому команда дуже зіграна і компетентна. І щоб її пройти, «Шахтарю» потрібно показати набагато кращий футбол, ніж той, що команда показувала досі.