Ортіс прибив Каваляускаса. З Кроуфордом вийде відмінний поєдинок

Поєдинки таких боксерів, як Егідіус Каваляускас і Верджил Ортіс, не бувають нудними. А коли вони зустрічаються один з одним - і поготів. Хлопці влаштували той самий махач, якого чекали фанати, а переможець після бою виявив бажання зустрітися з Теренсом Кроуфордом.

Каваляускас яскраво почав, але далі не вистачило рівня

У перших двох раундах поєдинку литовець Каваляускас виглядав дуже здорово. У першій трихвилинці працював від суперника, намагаючись зловити активного опонента на помилці. Ортіс йшов вперед, але більше був обережним, придивляючись.

У другому Верджил активізувався ще сильніше, але очікуваних дивідендів йому це не принесло. За тридцять секунд до кінця раунду Егідіус класно відпрацював корпусом, зустрів чемпіона аперкотом - того повело. А ще через кілька секунд дістав серією ударів. Ортіс розмахував рукою, показуючи, що нокдауну не було, і рефері в цілому погодився, не розпочавши відлік. Хоча варто було - Верджил був вражений саме після удару.

Але до кінця раунду американець швидко прийшов до тями і навіть спробував реваншуватися. Правда, вийшло це краще вже в наступних раундах, в яких Каваляускасу довелося присісти декілька разів. Особливо гарний епізод у четвертому раунді, коли Ортіс дістав суперника ударом по корпусу.

До середини поєдинку здавалося, що фаворит забрав ініціативу і буде тільки набирати, що здавалося розгромом для Каваляускаса. Егідіус ніяк не міг намацати комфортну для себе дистанцію, де можна було б атакувати і не отримувати у відповідь. Ортіс ж відмінно відчував суперника. Як тільки той вривався в рубку, американець активізовувався і був завжди трохи швидшим, трохи точнішим, трохи агресивнішим, забираючи практично всі епізоди, де литовець намагався ввімкнутися.

Але в шостому раунді несподівано прокинувся і Каваляускас. Нарешті запрацював джеб, нарешті почало виходити контратакувати. Якби Егідіус вмів і практикував такий бокс весь поєдинок, було б дуже цікаво, тому що у Ортіса реально виникали проблемні моменти.

У сьомому раунді Верджил пішов по простому, але ефективному шляху, щоб протидіяти такому рішенню суперника - підняв темп і щільність поєдинку. Благо, здоров'я і молодість дозволяють. Сьомий раунд Ортіс забрав, а у восьмому вирішив результат протистояння так, як він, взагалі-то, і повинен був завершитися.

У восьмому раунді американець вирішив поваляти суперника по повній. Каваляускас переходив у стан нокдауну чотири рази, але два останніх були особливо жорсткими. Верджил просто був і бив всюди. Якось витримати таке бомбардування неможливо. Можливо, влучити у відповідь, щоб воно припинилося, але у Егідіуса не вийшло. Як підсумок - технічний нокаут у восьмому раунді.

Це вісімнадцята перемога Ортіса. Вісімнадцята нокаутом. Хлопцеві всього двадцять три роки, а він прибирає одного суперника за іншим, ще жодного разу не побачивши, що таке дев'ятий раунд або чемпіонські трихвилинки. Протистояння проти Каваляускаса - найдовше в кар'єрі Верджила на даний момент, але це більше через стійкість литовця.

Ортіс не був бездоганним у цьому поєдинку. Взагалі, важко бути бездоганним, володіючи таким стилем - занадто багато ризику від самого боксера в постійних атаках створює він сам собі. Проте, заперечувати факт дикої фізичної готовності і відчуття суперника не можна. Верджил не просто пре вперед. Він розуміє, як, коли і куди буде атакувати в даний момент. Знає, як загнати суперника в обставини, коли той просто буде відбиватися і сподіватися на удар.

Так, Каваляускас дістав опонента. Це було очікувано, враховуючи стиль обох спортсменів і те, як вони зазвичай розправляються з суперниками. Головне питання було - чи витримає Ортіс і що буде робити далі. І витримав, і виграв, і забрав практично всі раунди у фірмовому стилі.

Схоже, далі на Верджила чекають ще більш серйозні виклики.

Ортіс заявив про бажання битися з Кроуфордом. Цей поєдинок - велике випробування для обох

Головний мінус Теренса Кроуфорда - він дуже мало боксує останнім часом. Востаннє американець виходив у ринг в минулому році - достроково переміг Келла Брука, хоча на початку бою довелося потрудитися. Але це типово для Кроуфорда.

Перед цим було два бої у 2019-му - нокаути для Аміра Хана і Егідіуса Каваляускаса. Британець особливих проблем не створив, а ось із литовцем на старті зустрічі довелося напружитися. І ось тепер знову пауза вже в дев'ять місяців у спробі знайти наступного суперника. Здається, ним стане Шон Портер. Ніхто не проти такого суперника: ні організації, ні сам Кроуфорд. Теренс взагалі останнім часом більше з'ясовує стосунки з Бобом Арумом, ніж боксує.

Якщо американець пройде Портера, тоді можна буде серйозно говорити про поєдинок проти Ортіса. По-перше, Шон - далеко не подарунок. Він може влаштувати справжню бійку з купою бокових і рубатися до останнього, а може почати боксувати, що є проблемним з Кроуфордом. Взагалі, з Теренсом важко тримати будь-який стиль ведення бою, за умови, що американець не втратив форму.

Теоретичний поєдинок проти Ортіса Кроуфорд вже, швидше за все, проведе в якості вільного агента - контракт з Top Rank він продовжувати не збирається, а Боб Арум сам заявив, що після Портера Теренсу краще піти. Тому домовляться вони, можливо, навіть швидше. І Верджил може піднести сюрприз.

З огляду на те, як швидко стартує Ортіс і як довго запрягає Кроуфорд, трапитися може що завгодно. Звичайно, в ідеальному світі боксер рівня Теренса просто розбирає такого суперника, як Ортіс. У Кроуфорда занадто хороші рефлекси і навички. Він може побитися, а може замучити суперника активними діями і клінчем. Або розбити того з дистанції.

Але на даний момент Верджил є досить небезпечним, щоб з ним рахуватися. У нього вистачає і здоров'я, і ​​сил, щоб постійно тиснути на фаворита, змушувати того багато рухатися, швидше втомлюватися, а значить, більше пропускати. Інше питання: чи дозволить це робити Теренс або почне так часто ловити молодого суперника на удари, що голова того не витримає? Кроуфорд може вдарити дуже потужно, а кількість влучень від нього і від Каваляускаса навіть не хочеться порівнювати - американець точно б'є набагато точніше за литовця.

У будь-якому випадку, ця зустріч, в разі перемоги Теренса над Портером - те, що хочеться побачити. Не так сильно, як поєдинок з Ерролом Спенсом, організація якого вже настільки набридла, наскільки можна взагалі уявити, але за насиченістю подій в рингу, Кроуфорд - Ортіс, ймовірно, навіть є більш цікавим протистоянням, ніж Кроуфорд - Спенс.