Чому програв Хижняк і що на нього чекає далі

Поразка нокаутом Олександра Хижняка у поєдинку з бразильцем Хербертом Соузою стала громом серед ясного неба. Українець, що не програвав 62(!) поєдинки, з відбору на Ігри в Ріо, виграв вчисту два раунди і на третій вийшов тільки за одним - за золотою медаллю. Але замість того, щоб спокійно довести поєдинок до перемоги, Хижняк, на жаль, опинився в нокауті та їде з Токіо не з тією нагородою, на яку ми всі розраховували.

Перший дзвінок був у півфіналі

Але давайте відверто: шлях до фіналу в українця вийшов суперечливим і перший дзвінок, після якого потрібно було зробити висновки, був у півфінальному поєдинку. Тоді казали, що для Хижняка це достроковий фінал і філіппінець Еумір Марсьял, якого тренує Фредді Роач, доставив чимало клопоту.

Так, з одного боку, до півфіналу Хижняк не відчував суперників - просто переїхав усіх, в тому числі і японця, через рішення по якому всі переживали заочно. З іншого боку, напропускав Олександр відчутно. Такий стиль у Хижняка - йти напролом і ламати суперників завдяки своїй могутності. У півфіналі Хижняк пропустив багато, хоча, на мій погляд, філіппінця теж пройшов упевнено. Що там вважали судді - не ясно, але всі три раунди були за українцем без варіантів.

Фінал же вийшов драматичним. Українець спокійно забрав два перших раунди за рахунок того, що вміє, і того, що суперник нічого не робив. Захищався, відбивався, в'язався, але тільки не боксував. У третьому раунді Хижняк ще активніше пішов уперед, а бразилець, розуміючи, що програв обидва раунди, почав вицілювати один, але сильний удар.

І влучив - та так, що українець перекинувся. Рефері спробував відкрити рахунок, але потім відразу ж закінчив поєдинок. Олександр не програвав сім років, перемагав великих майстрів і поступився перемогою нокаутом.

Суддя, очевидно, поспішив. Варто почекати і порахувати, а не давати відмашку відразу. Піднявшись, Хижняк не виглядав готовим продовжувати, але на це ж дається цілих вісім секунд. Рефері ж оцінив ситуацію відразу – спірно, і про це ми тепер будемо говорити роками. Напевно, Олександру не потрібно було відразу вставати на ноги. Пару секунд перестояв би на коліні - і встав би повністю готовим до продовження бою. А українець підскочив, суддя, начебто, дав відлік, але, побачивши підкошені ноги українця, прийняв рішення зупинити бій.

У Федерації боксу не згодні з таким рішенням судді – кажуть, він одноосібно вирішив результат поєдинку. В принципі, це і логічно для рефері вирішувати такі епізоди. Тільки ось рішення, здається, він прийняв, трохи поспішивши.

«Щоб бокс був боксом, а не театром одного судді, на Олімпіаду необхідно відбирати професійних суддів, а не шоуменів, для яких немає в голові ні розуміння історії, ні розуміння спортивної справедливості, ні здорового глузду.

Можливо, наш полтавський танк і дав осічку, але хто ж після цього здає танк на металобрухт?! Абсолютно незрозуміле рішення судді, яке позбавило нашого Олександра заслуженого золота», - розкритикував суддю президент Федерації боксу України Володимир Продивус.

Що далі?

У Хижняка є всього два варіанти: імені Ломаченка і стандартний. Він може спробувати зробити це знову, але переходити в профі тоді потрібно буде дуже пізно і це дуже дивне рішення, якщо Олександр збирається займатися зароблянням грошей кулаками.

Стандартний - перейти в профі. На нього там чекають з будь-якою медаллю і без неї. Красюк пропонує перейти вже давно, можливо, є й закордонні промоутери, готові підписати українця.

Правда, не варто очікувати в переговорах на Top Rank або Matchroom. Яскравий філіппінець співпрацює з Пак’яо, а бразилець, швидше за все, піде за великі гроші до гігантів. А ось на Хижняка претендує К2 і, можливо, менші європейські і не тільки компанії, яким потрібен цікавий боєць.

Підписати контракт - половина справи. Головне тепер зрозуміти, що сталося в фіналі і чому прилетів той самий удар. Тому що з меншими рукавичками у професіоналах буде болючіше і швидше.

Правда, сам Хижняк відразу після бою дав зрозуміти, що націлений на те, щоб через три роки на Олімпіаді в Парижі поміняти срібну медаль на золоту.

«Дуже хотілося перемогти. І зараз важко прокоментувати фінальний поєдинок. Напевно, ще потрібно попрацювати, щоб заслужити золоту медаль. Буду продовжувати підготовку, попереду Париж».

«Олімпійські ігри важко порівняти з іншими змаганнями. Всі противники дуже сильні. І перший суперник і останній - їх важко порівнювати. Але це дійсно високопрофесійні спортсмени. Я вже боксував із бразильцем і перемагав його. Сподіваюся, в майбутньому ми зустрінемося знову і я виграю».

Що ж: реваншу Жана Беленюка ми чекали п'ять років. Почекаємо три роки «золота» Хижняка?