Митрофанов не готовий до топів. І часу, щоб підготуватися, все менше

Дмитро Митрофанов здобув одинадцяту перемогу в професіоналах. Одинадцять поєдинків за чотири роки - хороший темп, але рівень опозиції почав змінюватися зовсім нещодавно, і звідси відразу ж стало видно проблеми українця. Поки про поєдинки за реальний титул годі й казати, хоча Дмитро їх уже почав.

Бабатунде знову показав проблеми Митрофанова. Хоча вони були очевидними і раніше

За всією прекрасною історією про найважчого спаринг-партнера для Ломаченка втрачається багато. Звичайно, з Дмитром Василю важко - Митрофанов більший, вкрай активний і зайнятий у рингу боксер, який постійно б'є і йде вперед.
Боксувати зі спортсменами такого типажу складно в принципі. Коли вони більші - ще складніше. Коли вони навчені, як Митрофанов - завдання стає ще більш напруженим. Це все до того, що Ломаченку не повинно бути просто з важким суперником, у якого відмінний удар і саме така тактика ведення бою. Та й спаринги навіть просто психологічно - зовсім інша, відмінна від реального поєдинку, історія.

Фактично те, наскільки ти хороший з Ломаченком у спарингу, ніяк не впливає на тебе в рингу. І навіть те, що Митрофанов у тренувальних поєдинках перетинався і з Гвоздиком - теж. Там і рукавички більші, і шоломи на голові. Можна працювати по-іншому, не так побоюватися зустрічних ударів. Всім бажаючим висловитися про те, що перед такими твердженнями варто вийти в реальний спаринг, наперед хочеться сказати, що сперечатися з тим, що пропускати по голові з шоломом і без нього немає різниці - дивна витівка.

З моменту дебюту в 2017 році Митрофанов лише трохи виріс, як боксер. Спочатку Дмитро спробував свої сили в Америці, але, як відомо, потрібно вибирати собі не країну, а промоутера. Можна і з українським промоутером стати абсолютом, а можна і з американським сидіти і нічого не робити.

Олександр Красюк виручив Митрофанова. Спочатку без контракту довгий час організовував поєдинки, а не так давно вони підписали і офіційну угоду. Тепер, ніби як, справи повинні піти вгору. І почасти так воно і є.

Обидва останніх суперника - не останні боксери. Та й взагалі після Новака Радуловича, який налякав своїм падінням усіх навколо, у Митрофанова не було простих поєдинків. Улугбек Собіров, Анатолій Ханунян, Асинія Байфілд і ось тепер Рілліван Бабатунде - всі вони витримали важкі удари українця і намагалися давати бій. Останні двоє і зовсім не без успіху.

І Байфілд, і Бабатунде добре зустрічали тиск українця. Асинія не володів таким ударом, як гість з Африки. Рілліан же, переживши страждання перших раундів, зрозумів, що падати не варто - варто бити назустріч і багато рухатися. Як виявилося, Митрофанов не може весь час бити і ганятися - він теж людина і втомлюється не гірше за інших. Бабатунде не просто бігав, він діставав ударами назустріч, а в одному з раундів навіть похитнув українця.

Після середини поєдинку Дмитру було важко. Він просто вимахався за перші раунди, а коли суперник не впав, довелося думати над планом Б. Благо, удари Дмитра все ж мали ефект на африканця і потрапляти під них він не прагнув - звідси більше пересувань, ніж роботи назустріч.

Бабатунде - хороший боксер. Високий, довгорукий, вміє вдарити, непогано рухається, але далеко не топ дивізіону. З такими тепер Дмитру буде вкрай важко і, ймовірно, на позитивний результат розраховувати не варто.

З ким міг би побитися Дмитро?

Перша середня - не найцікавіша вага, хоча варіантів вистачає. Митрофанов - не той боксер, який горить бажанням боксувати тільки вдома. Потенційно він міг виступити і в андеркарді Ломаченко - Лопес, але тоді не готувався. Та й, мабуть, не було відповідного суперника. Це все до того, що виїхати Митрофанов може, на відміну від Берінчика, який, мабуть, приріс до України.

У першій середній є Джермелл Чарло і Брайан Кастаньо, але про них говорити зараз не варто. Занадто рано за всіма параметрами: за рівнем підготовки, за фізичною готовністю, за наявністю досвіду і можливостей. Дмитро не буде їм цікавий, та й поки не потрібно, хоча українець вже обмовився:

«Якби я не вірив, що можу конкурувати на чемпіонському рівні, я б не хотів цих поєдинків», - заявив Митрофанов відразу після перемоги над Бабатунде.

Поки точно варто зосередитися на комусь більш реальному і хайповому, ніж суперники з веселими прізвищами.
В ідеалі це хтось на кшталт Патріка Тейшейри, Джека Кулькая або Тіма Цзю. Давайте ще Остіна Траута запишемо. Американець хороший, але може не витримати темпу українця. Не факт, що Дмитро потягне когось із цього списку, але інтерес буде в рази більший, ніж зараз. Наприклад, перемога над Кулькаєм або Тейшейрою - крок до високих місць рейтингів, а зустріч із Цзю - відмінний маркетинговий хід.

Звичайно, Тіма не пустять на українця. Занадто ризиковано для проекту сина легенди, який збирається наваляти всьому дивізіону, але не вибирається з островів. Цзю казав, що вірить у свою перевагу над усіма бійцями свого дивізіону вже зараз. Цікаво, з огляду на рівень опозиції, але Тимофій - галасливий малий, хоч і вкрай малоймовірний, як суперник для українця.
Хороший варіант з Брендоном Адамсом, який бив Сергія Богачука. Не сказати, щоб американець був неможливою висотою для українця - навіть менш технічний Богачук перебивав того за очками. Тут головне не пропустити - цей хлопець може вдарити, а після середини бою Дмитро пропускає відчутно більше.

Насправді, зараз Дмитру підійде будь-який умілий і більш-менш іменитий суперник. Тому що поки добре тільки з першими - вони підносять Митрофанову проблеми, він їх вирішує, але нічого, крім синців, за це не отримує.

Українцю 31 рік - не страшна цифра, але час задуматися. До чемпіонів рано, але, щоб в один момент не стало пізно, потрібно включатися вже зараз. Шуміти, привертати увагу нокаутами, викликати когось цікавого і вимагати таких поєдинків від Красюка.

Може не вийти, так. Є проблеми і з захистом, і з витривалістю. Але, якщо не почати пробувати в 31, через кілька років фанати будуть шкодувати про ще один талант, що підкорив лише Бровари.