ГЕЛЬЗІН: «У нас опускаються руки. Олімпік не хочуть бачити в чемпіонаті»

Президент «Олімпіка» Владислав Гельзін розповів про ситуацію в донецькому клубі:

– Наскільки відповідає дійсності інформація про те, що «Олімпік» припинить існування?

– У клубу все нормально. У нас немає ніяких фінансових проблем, ніяких заборгованостей. У нас немає емоцій йти далі в такому футболі. Одна порожнеча і розчарування. Тому, відчути себе непотрібним і піти – не означає програти. Залишатися в таких умовах, з таким ставленням і було б поразкою. Нас не хочуть бачити в чемпіонаті. Не будемо себе змушувати залишатися.

– Значить, клуб не буде учасником наступного сезону УПЛ?

– Ми думаємо про це вже багато місяців. Після всього цього у нас просто опускаються руки. Ми інвестували в футбол 22 роки, розпочинаючи з донецького «Металурга». Я був там віце-президентом. Потім створив «Олімпік». Ми побудували школу з великою кількістю полів – з цього розпочинали. З таким підходом наших футбольних функціонерів у мене опускаються руки. Якщо вони не хочуть бачити інвесторів у футболі – у мене є куди витрачати гроші. Нехай шукають інших. Я не ставлю крапку, обов'язково повернуся в футбол, пройде час.

Рішення буде прийнято сьогодні або, максимум, завтра. Воно продиктовано тим, що ми не хочемо бути в такому футболі, який ведуть наші футбольні функціонери. Не через фінансові проблеми.

– Була інформація про те, що у клубу на контракті залишилися тільки сім футболістів. Це правда?

– Ми відпускаємо хлопців, щоб не чекали, могли спокійно працевлаштуватися. З усіма розійшлися, повністю виплатили зарплати.

– Ви будете подавати апеляцію?

– Поки що не можемо її подати, оскільки до сих пір у нас немає повного тексту рішення. Обіцяли до кінця минулого місяця, а сьогодні вже шосте. Звичайно, в правовому полі будемо далі боротися. За всі роки, як і інші клуби із зони АТО, ми не отримали жодної допомоги від Асоціації футболу України. Нас не покликали, не поговорили, не запропонували стадіон. Нічого.

Вдома ми втратили дуже класну академію. Повністю критий, з освітленням стадіон, поставили там сучасне табло з повторами – не встигли зіграти там жодного матчу. Там були і готель, і відновлювальний центр. Заклали комунікації під манеж за розміром футбольного поля. Ще кілька полів хотів побудувати. У нас всього було п'ять полів стандартного розміру, три – зменшеного. Такі умови в Україні ще потрібно пошукати. Ми тоді планували бути академією, але так вийшло, що стали вигравати і пішли далі.

Люди, які заробляють на футболі, і ті, хто в нього інвестують, – мислять по-різному. Ми, президенти, інвестуємо в футбол. У футбольних функціонерів споживацьке ставлення до футболу. Їм наплювати – ми їм не до вподоби. «Олімпік» сім років поза домом, а нам ще палки в колеса вставляють. Залишатися в такій ситуації, як зараз, ми не можемо. Не хочеться інвестувати в такий футбол, як сьогодні. Це біда. У мене немає політичних амбіцій, я не перебуваю в партіях. Я інвестую через любов до футболу, але сьогодні просто опустилися руки.