Георгій ЗУБКО: «У нашій суперечці з УХЛ немає переможців і переможених»

Президент Федерації хокею України Георгій Зубко в інтерв’ю Sport.ua розповів, як вдалося уникнути розколу в українському хокеї і досягнути компромісу з УХЛ Бориса Колеснікова, чому не покарані хокеїсти, які не прибули до лав збірної і про те, що буде з київським «Соколом». А розпочалася розмова з найсвіжішої теми ребрендингу Федерації хокею України і прийняття розрахованої на 12 років програми розвитку виду спорту в нашій державі.

— Оновлення нам було потрібне як з точки зору суті, так і по формі, — бере слово пан Зубко. – Ми живемо в світі, в якому форма має дуже важливе значення. Хоча найперше треба говорити про суть. Український хокей потребує рестарту, перезавантаження. Нам потрібно вибудовувати фундаментальні речі. Це справа не одного дня, а років праці. Ми плануємо побудувати кілька десятків ковзанок по всій країні, щоб наші громадяни мали змогу займатися хокеєм. Ми прийняли програму розвитку українського хокею, розраховану на 12 років.

Ці терміни ми визначили, відштовхуючись від планів, озвучених президентом України Володимиром Зеленським, який збирається подавати заявку на проведення нашою державою зимових Олімпійських ігор-2034. Через 13 років за збірну виступатимуть ті, хто нині робить у хокеї перші кроки. Ми повинні створити цим дітям усі умови. Тому після консультацій з представниками Федерації хокею Канади, з якою тісно співпрацюємо, ми створили цю програму. Зараз маємо вісім професійних клубів. Будемо прагнути, щоб через 12 років команд було 16.

Наша програма пов’язана не з окремою особистістю. В основі процесу буде сама програма. Одним із основних завдань нашої стратегії має стати впізнаваність хокею. Ми повинні зробити наш вид спорту модним для суспільства. Тому почали з того, що освіжили візуал, логотипи Федерації хокею України, переїхали в новий сучасний офіс на НСК «Олімпійський». У довготерміновій програмі маркетинговий бренд теж має величезне значення. Серед найближчих наших іміджових кроків – локація хокею буде представлена на Atlas Weekend, одній з найбільших розважальних подій країни, яка відбудеться у Києві, на ВДНГ. У людей, які відвідають цей захід, буде змога спробувати, що таке наш вид спорту, власними руками. Також найближчим часом запустимо по всій країні велику інформаційну програму «Хокей починається з…»

— Наразі найпомітнішою темою літа в українському хокеї є об’єднання зусиль ФХУ і Української хокейної ліги в аспекті проведення національного чемпіонату. Попри погрози про проведення альтернативного турніру, УХЛ врешті прийняла ваші правила гри.
— Я б не став називати це чиєюсь перемогою. В цій історії немає переможців чи невдах. Ми разом пройшли непростий період перемовин і суперечок, протягом якого усі, сподіваюся, зрозуміли, що будь-яка війна жодного конструктиву не несе. Ті домовленості, яких ФХУ вдалося досягти з УХЛ, є взаємним компромісом, на який пішли обидві сторони, аби надалі спільними зусиллями зосередитися на розвитку хокею. Під час перемовин ми уникали тих моментів, які би нас роз’єднували. Мова йшла лише про розвиток. Нині усі домовленості оформлюються юридично. Цей процес, сподіваюся, буде завершений протягом найближчого тижня.

— Згідно з офіційною інформацією, ФХУ увійшла до складу засновників УХЛ з часткою 50%. Виходить, ви розділили обов’язки щодо проведення національного чемпіонату? Як це виглядатиме?
— За п’ять років свого існування Ліга зробила чимало корисного. Відмовлятися від позитиву було б гріх. Нам треба розвивати те, що вже розпочате. При цьому Федерація хокею як головний організатор національних чемпіонатів не може відсторонитися від проведення змагань. Ми доповнимо зусилля УХЛ там, де можемо бути корисними. Це стосується як організаційних, так і маркетингових проектів. При цьому дуже важливо, щоб на всіх етапах обидві сторони поважали одна одну. Тільки в такому разі наша співпраця матиме ефект.

— Максимальною точкою загострення конфлікту став неприїзд до лав збірної одинадцяти хокеїстів, головно з клубу «Донбас» Бориса Колеснікова. Проте єдиний, кого за цей демарш можуть покарати – нападник донеччан Микита Буценко. ФХУ рекомендувала Мінмолодьспорту зняти з гравця оклад штатного члена національної збірної.
— Я не дарма кажу, що на етапі пошуку порозуміння ми свідомо уникаємо тих історій, які нас роз’єднують. А щоб нічого схожого не сталося в майбутньому, ФХУ і УХЛ підпишуть додаткову угоду, яка стосуватиметься інтересів збірної. Національна команда і розвиток українського спортовця є нашими основними пріоритетами.

Звісно, ми розуміємо, що те, що сталося навколо збірної у травні – факт кричущий. Але ми вже перегорнули цю сторінку і сподіваємося, що нічого схожого під час найближчого збору національної команди, який має відбутися у серпні, не станеться, що всі запрошені хокеїсти приїдуть. А ми натомість повинні забезпечити гравцям і тренерському штабові на чолі з Вадимом Шахрайчуком усі умови для плідної роботи. Маємо зробити все для того, щоб наступної весни, під час чемпіонату світу в дивізіоні 1В у польському Катовіце збірна України виглядала якомога краще.

— Чи відбудеться анонсований вами в одному з попередніх інтерв’ю Кубок України імені Анатолія Хорозова, яким мав би стартувати сезон-2021/2022?
— Так. Наприкінці серпня, у Кременчуку на Полтавщині.

— Чому не київський Палац спорту, як планувалося раніше?
— Нам дуже важливо зробити географію хокею найвищого рівня якомога ширшою. В Києві хокею восени буде достатньо, оскільки саме в столичному Палаці спорту донецький «Донбас» прийматиме матчі Ліги чемпіонів. Також вже заявилися для участі в чемпіонаті України дві київських команди – «Сокіл» і «Крижані Вовки». З огляду на це вирішили провести матчі Кубка за участю найкращих клубів України в Кременчуку, місті, де хокей сприймається дуже добре. Сприймаємо це як закріплення нашої хокейної географії.

— Ви згадали про заявку «Сокола». Але наразі у лавах киян ситуація непевна – керівники клубу розсварилися і є ризик, що «Соколів» в наступному сезоні може бути два.
— Шкода, що так відбувається, адже перший після шестирічної відсутності сезон у виконанні киян був дійсно класним. Дуже поважаю тих людей, завдяки яким «Сокіл» відродився і відразу виступав так добре. То – В’ячеслав Лецкан, Костянтин Сімчук, Олег Шафаренко. «Сокіл» був настільки сильним найперше їхніми зусиллями. Нині я виступаю модератором у переговорному процесі між обома сторонами, між якими існують розбіжності. Особисто я не вірю в існування двох «Соколів» одночасно. Такий розвиток подій малоймовірний і можливий лише в теорії. Це маніпуляція людей, які намагаються дестабілізувати ситуацію. Вважаю, що люди, які по-справжньому люблять «Сокіл» і київський хокей, повинні відкинути особисті амбіції і згуртуватися навколо команди.  

— Ви як модератор помічаєте бажання сторін знайти компроміс?
— Мені помітно, яка сторона у ключових питаннях йде назустріч. Поки її пропозиції іншою стороною не вельми сприймаються. Конкретизувати не буду, але сподіваюся, що найближчим часом порозуміння буде знайдено. Часу залишається мало, але я розраховую, що «Сокіл» вийде на старт наступного чемпіонату єдиною сильною командою.