П'ять висновків після матчу Україна – Австрія

Власне, основний висновок по гарячих слідах зробив безпосередньо головний тренер збірної України Андрій Шевченко, який заявив, що «з таким рівнем футболу в плей-оф Євро робити нічого». Ми нижче лише розшифруємо більш детально слова наставника «синьо-жовтих».

1. Фізична готовність – огидна

Німецький «Мерседес» проти української «Таврії». Ну добре: проти «Ланоса». Приблизно так можна порівнювати з точки зору швидкості і потужності Австрію і Україну. Перший неприємний дзвіночок для нас пролунав ще в стартовому поєдинку. Але тоді дві вдалі дії в атаці виявилися ширмою, за якою на час сховалися наші «негаразди» з функціональною готовністю. Другий тайм проти збірної Північної Македонії - це вже тривожний дзвінок. Після 60-ї хвилини українські футболісти в більшості своїй видохлися. Здавалося, що часу на відновлення до вирішальної гри досить, але тільки здавалося. На ділі все було значно гірше. Гра проти Австрії - це вже не дзвіночок, а дзвін. Наша команда взагалі не застосовувала високий пресинг. Наша команда поступилася - поступилася значно - в загальнокомандній швидкості. Та й в індивідуальній теж. Причому як окремо, так і в цілому напомилялися на кілька матчів уперед. Маються на увазі помилки не на кшталт Забарного в гольовому моменті, а втрати м'яча на своїй половині поля, обрізки, знову-таки, на своїй половині, програні єдиноборства. Все це - наслідки відверто поганої функціоналки. У нас в тренерському штабі повно молодих, просунутих італійських «фізруків» і фізіотерапевтів, навіть з самого «МанСіті» є, але по факту вони зі своїм безпосереднім завданням не впоралися. У найвирішальнішому поєдинку Україна не бігла, а повзала. За словами Шевченка, «хлопці зробили все, що могли». Безумовно, в такий ось нехитрий спосіб тренер вирішив підтримати своїх підопічних. Але якщо це дійсно все, що від них можна очікувати, тоді нам робити на цьому Євро дійсно нічого. Питання: навіщо було так рано (першими з усіх команд Євро) починати підготовчий збір, ламаючи календар УПЛ?

2. Шевченко програв тактичну дуель

Чесно кажучи, на підставі побаченого, особливо в першій половині гри, дуже складно зрозуміти, за рахунок чого Андрій Миколайович хотів переграти свого, як усі ми вважали, не надто витонченого в тактичних нюансах, опонента. Просто банально вистояти і відбитися, покладаючись на удачу? Вибачте, але це не план на гру. Точніше, це може бути планом, але не для команди, якій навіть думати «не дозволено» про нічию. Але, схоже, наші вийшли грати з думками лише про цей самий можливий поділ очок, вважаючи, що і суперник буде так думати. Якщо так і було, то прорахувалися. Початковий план провалився. А плану «Б» просто не виявилося. Як і в другому таймі проти північних македонців. Виходить, ми занадто перехвалили і самого Шевченка, і його тренерський штаб.

А заміна Маліновського на Циганкова? Навіщо, якщо можна було залишити Руслана, перебудувати гру, прибравши гіршого на цьому Євро Миколенка. Але тренер вирішив інакше.

3. Лідери – агов, де ви?

Лідери були в грі проти збірної Нідерландів - Ярмоленко і Яремчук. Напевно, єдині, окрім Бущана, хто не опустив руки. Ці ж хлопці «вели за собою» і в грі проти команди Горана Пандєва. А в грі проти Австрії лідерів на полі в складі нашої збірної не виявилося. Ні в Андрія, ні у Романа не виходило зовсім нічого. Не кажучи вже про Маліновського і Зінченка. Склалося стійке враження, що всі наші лідери в матчі третього туру опустилися до рівня інших, а не інші піднялися до них. У чому причина такого провалу - сказати не беруся. Просто констатую очевидне: Зінченко і Маліновський, та й Яремчук теж, «літали» по полю в своїх клубах, тоді як у збірній, м'яко кажучи, «не літають». Напевно, в цьому є вина і самих гравців, і тренерського штабу національної команди.

4. У збірної взагалі не виявилося «лавки»

Вихід Марлоса замість Зубкова в стартовому турі став взагалі мемом. Вихід Циганкова і Бесєдіна в грі проти Північної Македонії взагалі став провалом. Вихід цієї аж ніяк не святої трійці в матчі проти Австрії став взагалі схожим на викидання білого прапора. Виявилося, що підсилювати гру команди просто немає ким. Лише Шапаренко, котрий вийшов на заміну в грі з нідерландцями, виявився в темі. І, як наслідок, в старті на два наступні поєдинки. Решта - повз касу. Зате на лавці виявилося десяток взагалі випадкових «пасажирів», які поїхали на Євро в якості туристів. Навіщо їх брали, якщо апріорі не розраховували? Чому в збірній не виявилося жодного гравця з «Зорі»? Погано все, одним словом.

5. Австрія провела приголомшливий матч

Критикуючи збірну України за однозначно провалену гру, обов'язково потрібно віддавати належне і супернику. Австрійці нічим особливим не здивували в матчі проти Північної Македонії. У всякому разі, саме так тоді нам здавалося. Тим більше нічим не здивували і в грі проти «ораньє»: там взагалі туга. Але ось проти збірної України вони провели напевно свій найкращий поєдинок за останні роки. Команда відмінно підготувалася, кожен знав свій маневр, дуже високо пресингували, створили моментів і вражень на кілька матчів. Браво. Фода - взагалі красень. Не рівня нашому. Ну ось чому, коли потрібно зібрати все в кулак, зіграти від ножа, немов це остання гра в твоєму житті, це виходить і у данців, і у швейцарців, і в угорців, і у австрійців, а у нас не вийшло? Так, у росіян ще гірше, але скільки ще ми будемо рівнятися на тих убогих?