Як збірна України на Євро грала

Sport.ua спільно з Favbet в спецпроекті «Україна на Євро-2020» згадує дві попередні спроби нашої збірної підкорити футбольну Європу.

Майбутній футбольний континентальний форум для збірної України буде вже третім поспіль. Крім Євро-2020, «синьо-жовта» збірна зіграла на першості континенту в 2012 і 2016 роках. Sport.ua згадує дві попередні спроби національної збірної України проявити себе на турнірі.

Передісторія

З відбором на Євро збірній України традиційно не щастило. Найближче до потрапляння на чемпіонат континенту українці були в 1999 році, в відборі на Євро-2000. Тоді в одній групі з нашими футболістами зіграли чинні чемпіони світу - французи, а також дійсно сильна на той момент збірна Росії і непрості, як виявилося, суперники з Ісландії і Вірменії. Та й Андорра виявилася теж не такою простою, як її малювали.

У тій відбірковій кампанії підопічні Йожефа Сабо не зазнали жодної поразки. Проте, вони зайняли лише друге місце, поступившись прямою путівкою на чемпіонат Європи майбутнім тріумфаторам змагань - французам. У стикових поєдинках за право поїхати на ЧЄ-2000 збірна України зчепилася, як тоді спочатку здавалося, з найслабшим з можливих опонентів - національною командою Словенії. Однак ні закидати шапками, ні взяти змором, ні переграти бойовиту команду Катанця не вдалося: в гостях наші поступилися 1:2, вдома, на засніженому «Олімпійському» - лише нічия 1:1. Величезне розчарування для всієї країни, тотальна критика на адресу СаШо, відставка Сабо. І майже пророчі слова тренера після відставки: «дай Бог, щоб мій змінник домігся хоча б того, чого домігся зі збірною я». Збірній Словенії українці помстяться пізніше, через майже 16 років, але про це далі.

На Євро-2004 збірна України не потрапила. Команда, очолювана Буряком, не демонструвала ні гри належної, ні результатів очікуваних. Занадто багато нічиїх у відборі - чотири, лише дві перемоги при двох поразках. І підсумкове третє місце. Одна радість, що перемогли майбутніх чемпіонів континенту - греків (2:0). Після проваленої кампанії Леоніду Йосиповичу вказали на двері.

На наступний чемпіонат континенту збірну вів Блохін. Після вдалого виступу на ЧС-2006 від національної команди чекали і виходу на ЧЄ-2008. Але всім тим, хто чекали, довелося боляче падати: команда у відбірковому турнірі посіла лише четверте місце, поступившись не тільки двом першим французам і італійцям, але і третьому - шотландцям. Після того відбору Блохін залишив посаду головного тренера збірної. Але в це раз - не з примусу, а за власним бажанням. І так вийшло, що саме Олегу Володимировичу судилося очолювати збірну України і на історичному першому чемпіонаті Європи. Хоча повернення Блохіна на круги своя вийшло дуже непростим.

Євро-2012

Після невдалого відбіркового турніру на Євро-2008 рятувати національну команду зголосився Михайличенко, який в 2006-му виграв з нашою «молодіжкою» срібні нагороди чемпіонату Європи. Передбачалося, що Олексій Олександрович зі своїми підопічними, які подорослішали, закріпить успіх і на більш високому рівні. Але не вдалося. Футбол, демонстрований командою під керівництвом Михайличенка - не футбол, а, скоріше, ходіння по муках. Його команда не зуміла пробитися на ЧС-2010, програвши в стику Греції. І знову збірна України отримала нового наставника. Ним став чинний тренер «Металіста» Маркевич. У тодішнього керівництва ФФУ «закінчилися» ідеї і динамівці, і було вирішено довірити головну команду країни людині з іншим «серцем».

Таке рішення футбольна громадськість зустріла позитивно. Мирон Богданович виглядав органічно на новій посаді. Але виглядав недовго: через корупційний скандал - його «Металіст» запідозрили в покупці гри у «Карпат» - Маркевич був змушений піти у відставку. За власною ініціативою. Напередодні домашнього чемпіонату Європи, який дістався Україні такою великою ціною, національна збірна залишилася обезголовленою.

Її довірили черговому екс-динамівцю - Калитвинцеву. Правда, довірили з приставкою «в.о.». Футбол збірної України під керівництвом Юрія Миколайовича теж був з приставкою «в.о.». Тому нікого не здивував той факт, що Калитвинцева в результаті так і не затвердили повновладним головним тренером. А ось кого затвердили - цей факт став сенсацією. Сенсацією, перш за все, тому, що тодішній президент ФФУ Григорій Суркіс після першого відходу Блохіна зі збірної серйозно посварився з творцем нашого дива на ЧС-2006. Проте, глава української асоціації саме Блохіну довірив штурвал збірної на домашньому Євро.

Перед чемпіонатом Блохін довго і багато експериментував зі складом команди. Шукав оптимальні ходи і схеми. Щось виходило, щось - не дуже. Не дуже виходило в спарингах проти серйозних суперників. Але на самому Євро, безсумнівно, буде набагато краще - тішили себе надією українські вболівальники.

І майже зловили ейфорію і пішли в запій після стартової гри чемпіонату Європи - проти збірної Швеції. Дві синьо-жовті збірні на НСК «Олімпійський» видали хороше видовище. Його підсумком стала вольова перемога нашої збірної 2:1 завдяки, в першу чергу, нев'янучій майстерності лідера і капітана команди - Андрія Шевченка.

Однак стартова перемога залишилася єдиною. Далі - ні перемог, ні набраних очок. Друга гра групового етапу для наших виявилася складнішою. І не тільки тому, що через божевільну грозу матч на «Донбас Арені» призупинили на цілу годину. Ще й тому, що французи виявилися просто сильнішими за нас - 2:0 на їхню користь. І для виходу з групи Україні потрібно було обігравати в останньому матчі Англію.

Та гра багатьма згадується, перш за все, через фантомний гол Девіча. В середині другого тайму натуралізований серб підсік м'яч над Хартом, і футбольний снаряд перетнув лінію воріт, але арбітр Кашшаї чомусь гол не зарахував. Підказати йому було нікому - асистент забарився, новітніх систем, які допомагають суддям у складних ситуаціях, тоді ще не було. У підсумку ми програли 0:1. Хоча, справедливості заради, слід визнати, що по грі ми не переграли англійців, не були за них сильнішими.

Підсумок - лише третє місце в групі і повз плей-оф. Євро-2012 став лебединою піснею легендарного Андрія Шевченка, який завершив кар'єру гравця. Крім нинішнього наставника збірної, з головною командою країни «зав'язали» ще деякі гравці. У команді почалася зміна поколінь. Нову сторінку в історії нашої збірної писало вже нове покоління гравців.

Євро-2016

Відбір на ЧС-2014 збірна розпочала під керівництвом Блохіна. Незважаючи на невихід команди з групи на Євро-2012, невдача була списана в першу чергу на угорського суддю Кашшаї. Олег Володимирович зберіг свій пост навіть незважаючи на те, що в ФФУ змінилося керівництво.

Однак Блохін провів у відборі на чемпіонат світу 2014 року лише один матч - на виїзді проти Англії (1:1), після чого несподівано звалив в «Динамо», замінивши Сьоміна. Блохін гнався за своєю мрією, але в підсумку опинився біля розбитого корита.

Збірну відразу довірили асистентові Блохіна - Балю. Але невдало - нічия з молдаванами і поразка чорногорцям. А далі почалася справжня тренеріада: тренера довірили шукати Михайлу Фоменку, який в підсумку збірну і очолив, не знайшовши нікого іншого на цей пост.

Проте, саме під правлінням Михайла Івановича збірна отримала нове життя. Тренер фактично врятував для України провалений відбір на ЧС-2014. І зупинився в кроці від потрапляння на Мундіаль, програвши в стиках Франції.

Відбір на Євро-2016 для збірної України вийшов більш вдалим. Але за формою, а не за суттю. В не найсильнішій групі українці фінішували лише третіми - після Іспанії, беззастережного фаворита групи, і Словаччини, якій програли в рідних стінах і не виграли в стінах чужих.

У зв'язку з ініціативою УЄФА розширити фінальну стадію чемпіонатів Європи, на Євро-2016 потрапляли не тільки володарі перших двох місць в групах, а й деякі колективи, що посіли треті місця. Українці виявилися серед щасливчиків і зіграли в плей-оф. І вперше удача посміхнулася збірній України на цій стадії. Команда Фоменка пройшла на чемпіонат Європи, здолавши збірну Словенії все того ж Сречко Катанця: 2:0 вдома і 1:1 в гостях.

На Євро-2016 українці їхали аж ніяк не фаворитами турніру. І навіть не командою-сюрпризом. Проте, від нашої команди можна було очікувати боротьби за вихід з групи. Але на ділі вийшов великий пшик. Вікова команда з колекціонером футболок Тимощуком, «дідівщиною», порушенням спортивного режиму, Андрієм Шевченком, який виконував незрозуміло яку роль при тренері Фоменку - українці на тому Євро дивували чим завгодно, тільки не грою.

Жодного забитого м'яча, жодного набраного очка, останнє місце в групі з різницею забитих/пропущених м'ячів 0:5 - таким виявився важкий підсумок виступів збірної України на полях Франції. Наша команда якщо чим і здивувала, так це, хіба що, неприємним титулом абсолютно найгіршої збірної турніру. Після матчу з Північною Ірландією Михайло Фоменко публічно вибачився перед українськими уболівальниками за формене неподобство, іменоване грою його підопічних, але від цього краще не стало. 

Будемо сподіватися, що третя спроба на Євро для нашої головної команди буде, як мінімум, успішнішою, ніж попередні.

До речі, у Favbet коефіцієнт на те, що збірна України вийде з групи - 1.28.