Хейні пройшов випробування Лінаресом. Але з Теофімо буде куди складніше

Девін Хейні переміг Хорхе Лінареса рішенням суддів. Американець захистив титул чемпіона світу за версією WBC в легкому дивізіоні і пройшов головного на даний момент суперника у своїй професійній кар'єрі. Все зіпсували чемпіонські раунди, в яких чинний чемпіон робив все, що завгодно, крім боксування.

Поєдинок вийшов відмінним. Так Хейні ще не били

Девіну явно не вистачало великих імен і справжніх поєдинків у послужному списку. Навіть Едді Хірн - промоутер американця - казав про те, що поєдинок проти Лінареса - перший, в якому він переживає за свого клієнта. Навіть незважаючи на те, що перед цим був непоганий Юріоркіс Гамбоа.

Це був вже 26-й професійний поєдинок Хейні, а він лише зараз вийшов на іменитих, досвідчених і небезпечних суперників. І, загалом-то, впорався. Хоча не без нюансів.

Із перших же хвилин стала очевидною різниця в швидкості і працездатності між Девіном і Хорхе. Ветеран просто не встигав за постійно атакуючим суперником, який, хай і не завдавав дуже багато ударів, весь час тримав суперника в напрузі своїми діями. А Хорхе потрібен був час, щоб вкотитися в поєдинок і відчути опонента.

До четвертого-п'ятого раунду ветеран остаточно зрозумів, що змагатися з 22-річним опонентом у швидкісний перестрілці немає ніякого сенсу - той просто швидше і точніше. Ліві бокові, праві прямі, удари по корпусу - Хейні класно працював по поверхах. Лінарес почав намагатися вирвати епізоди і включався, коли суперник сам йшов уперед. У Хорхе заходило багато, хоч і все одно недостатньо, щоб забирати раунди.

Загалом, поєдинок проходив за певним сюжетом, що не змінювався від раунду до раунду. Девін активніше, швидше і більше б'є, Лінарес зустрічає у відповідь серіями - дістає, але недостатньо, щоб судді віддали йому трихвилинку. До десятого раунду здавалося, що все так і закінчиться, але Хорхе мало не перевернув взагалі усе.

Буквально з гонгом на перерву Хорхе в черговій багатоударній комбінації перехопив атаку суперника і засадив йому правий через плече - Хейні по-справжньому повело. Він з проблемами дійшов до кута, а там хвилина була витрачена на те, щоб привести американця до тями. Він посміхався, намагався показати безтурботність, але виглядав розгубленим і нерозуміючим, що робити. Якби удар припав туди ж, але трохи раніше, цілком можливо, ми побачили б апсет - навряд чи Хейні відновився б під градом ударів венесуельця.

Одинадцятий раунд Девін витратив на відновлення і скарги. Він був ініціатором усіх клінчів, у відповідь практично не атакуючи. Поки Лінарес намагався піти вперед, Хейні вривався на ближню дистанцію, обіймав суперника, розгортав до нього потилицю, отримував по ній, а потім кричав у бік рефері, щоб той покарав його кривдника. Все - на цьому активні дії американця закінчилися.

Можна було подумати, що це просто раунд такий. Зараз чемпіон відновиться і знову піде боксувати. Але відчувши присмак нокдауну, Хейні став обережним і в дванадцятому раунді. Схема та ж - клінч без ударів, скарги на дії суперника, до яких він сам же Лінареса і спонукав.

В результаті, маючи перевагу, Хейні не зміг перетворити її на щось схоже на дострокове завершення бою. А маючи суперника, що поплив, Лінарес не зміг його добити. Той самий випадок, коли обидва хотіли, але одночасно обидва і не змогли.

До Лінареса питань немає. Так, не добив суперника, хоча були шанси. Але він не відпустив Хейні, а просто не впорався з молодим опонентом, що поміняв тактику. Пішов би Девін у розміни - була б інша історія.

До Хейні питання є. Він вів весь поєдинок, класно і різноманітно розбирався з досвідченим суперником. Так, вже трохи постарілим, але все одно якісним. А потім пропустив один удар і знітився. Посміхався в кутку, обіймався, постійно апелював до рефері, хоча сам же був винуватцем усіх замісів на ближній дистанції.

Звичайно ж, згадалося звинувачення Теофімо в бік Хейні про те, що у Девіна руки-подушки. Американець нокаутував 15 з 26 суперників. Факт, що з тим, щоб можна було відключати будь-кого важким влучанням, у нього проблеми. Лінарес нахапав за бій достатньо, але не був і близький до дострокової поразки, хоча ще недавно падав у першому ж раунді.

Що далі?

Для Лінареса все розмито. Поразка декласуванням або нокаутом майже точно означала б кінець кар'єри, але після такого бою очевидно, що Хорхе ще може. Питання: з ким і коли.

Як варіант - дочекатися Ломаченка і спробувати організувати реванш. Василь навряд чи відбоксує за титул у цьому році, і йому потрібні будуть ще один-два суперники після Накатані, якщо він переможе японця. Реванш із Лінаресом завжди був цікавий. Чому б і ні? Тим більше, Хорхе давно виявляє бажання стати першим, з ким українець вийде в ринг двічі.

На Хейні у промоутерів великі плани. Ще до поєдинку і Арум, і Хірн казали про те, що в разі перемоги Девіну загрожує поєдинок із Теофімо за всі пояси. Боб сказав, що це, швидше за все, буде останній поєдинок Лопеса в легкій вазі - потім американець почне набирати вагу.

Девін після такого поєдинку не палав бажанням. Точніше, не відчувався в ньому ентузіазм із приводу такого поєдинку:

«Якщо наступним буде Теофімо - я готовий», - сказав Хейні.

З Лопесом, в разі перемоги того над Камбососом, буде непросто. Теофімо зараз точно жорсткіший за Лінареса, більш працездатний і активний. Просто взяти великою кількістю ударом і молодістю не вийде.

А чи потягне Хейні важкі удари суперника і роботу на ближній дистанції - загадка. З одного боку, Девін показав відмінний бокс до пропущеного удару. З іншого, чемпіонські раунди від чемпіона зіпсували все враження.

У будь-якому випадку, ближче до кінця року зустрічі американських чемпіонів не уникнути. Якщо тільки австралієць не придумає чогось такого.