Чи справедлива дискваліфікація Гельзіна? Думка юриста

Контрольно-дисциплінарний комітет Української асоціації футболу дискваліфікував Президента ФК «Олімпік» (м. Донецьк) Владислава Гельзіна на 5 років.

Підставою для дискваліфікації В. Гельзіна стала поведінка, яка шкодить репутації футболу, у зв’язку з чим до Президента ФК «Олімпік» застосовані санкції:

• заборонено здійснювати будь-яку діяльність, пов’язану з футболом (адміністративну, спортивну та ін.) строком на 5 (п’ять) років, а також 5 (п’ять) років умовно;
• зобов’язано сплатити обов’язковий грошовий внесок у розмірі 250 000 (двісті п’ятдесят тисяч) гривень.

Дисциплінарними правилами УАФ дійсно передбачено, що поведінка, яка шкодить репутації футболу, є одним із порушень за яке можуть бути накладені санкції, в тому числі обов’язковий грошовий внесок та заборона здійснювати будь-яку діяльність, пов’язану з футболом. Цими ж правилами передбачено принцип відповідності покарання порушенню, а метою покарання повинно бути запобігання порушенням у майбутньому.

Правилами також встановлено критерій застосування дисциплінарної санкції – мають бути враховані усі обставини конкретної справи.

Тож виникають питання: чи є покарання В. Гельзіна відповідним порушенню і чи враховано КДК усі обставини цієї справи? 
Зі змісту Дисциплінарних правил УАФ слідує, що 250 000 грн. – це максимальний розмір обов’язкового грошового внеску, який може бути застосовано до фізичної особи, а заборона здійснювати будь-яку діяльність, пов’язану з футболом – також по суті є максимальним видом покарання, оскільки обмежує права та можливості конкретної особи у футбольній сфері. 

Варто зауважити, що Дисциплінарні правила УАФ не містять верхньої та нижньої межі такого покарання як заборона здійснювати будь-яку діяльність, пов’язану з футболом. Фактично КДК УАФ визначаючи строк відсторонення від футболу на власний розсуд приймає рішення про «суворість» такого покарання та його відповідність порушенню. 

Разом із тим, строк у 5 років є значним не тільки для українського футболу. У сьогоденних реаліях навіть світові топ-клуби не мають можливості планувати стабільне функціонування впродовж найближчих 5 років, що говорити про український клуб, який ще 10 років назад був учасником Другої ліги, з 2014 року позбавлений можливості знаходиться на території міста, де клуб було засновано, і який після рішення КДК УАФ може бути позбавлений подальшого фінансування. 

Тому вказане рішення КДК УАФ не видається взірцем об’єктивності та неупередженості, оскільки ще невідомо, що може зашкодити українському футболу більше, емоції президентів клубів, чи відсутність таких клубів, які й дають українському футболу життя. 

Тож чекаємо на апеляційний розгляд справи «Гельзіна» та, що цілком можливо, на розгляд справи Спортивним арбітражним судом. 

Спеціально для Sport.ua, партнер АО REF PARTNERS, адвокат Сергій Пошелюзний.