СУРКІС: «Мене не хвилює купка людей, що кричить щось неприємне Луческу»

Президент «Динамо» Ігор Суркіс поділився своїми першими емоціями після здобуття чемпіонських нагород за підсумками сезону-2020/2021.

- Ігорю Михайловичу, яке б перше питання ви поставили собі після здобуття чемпіонства?

- Напевно, запитав би, чи правильно я вчинив, призначивши Мірчу Луческу головним тренером. І відразу відповів би, що, схоже, правильно (посміхається). Створити за короткий період боєздатну команду, яка на сьогодні за три тури до завершення чемпіонату завоювала золоті нагороди, з хорошою перевагою, не на нервах – це дорогого варте.

Я вдячний усім співробітникам клубу, хто працював на цю перемогу, брату своєму за підтримку, Леоніду Макаровичу, першому Президенту країни, котрий, як голова опікунської ради, завжди дає мудрі поради. Відверто кажучи, було непросте рішення. Як ви знаєте, ми прагнемо до Європи, але думаємо не по-європейськи. Нам до цього далеко. У Європі на подібний крок зреагували би спокійніше. Але подивіться - команда виграла Суперкубок, потім вийшла до Ліги чемпіонів, потрапила до Ліги Європи, де обіграла непростий «Брюгге», виграла золоті медалі, буде грати у фіналі Кубка.

Тим не менш, є люди, які не вболівають, а, складається враження, хочуть, щоб команда не вигравала. У той же час я вдячний мільйонній армії вболівальників, а не тій купці людей, які кричать щось непристойне на адресу Луческу та Суркісів. Мене вони не хвилюють. Поки я є президентом клубу, для мене на першому місці завжди буде результат. Тому що, коли його немає, можна критикувати, коли ж він є – потрібно хвалити.

Хлопці сьогодні домоглися результату, і ви бачили їхню реакцію в Тернополі. Також я вдячний тернопільським уболівальникам – щирим, відданим, які живуть на Західній Україні. Вони підтримали Містера, і це дає йому натхнення. У мене ж одне бажання – щоб він працював якомога довше та приносив славу київському «Динамо».

• ФОТО. Луческу з рушником на голові. Як розпочав сезон, так його і закінчив

- Сьогодні пішов дощ, і Містер стояв із рушником на голові. Востаннє, коли він так робив, ми виграли Суперкубок. Тепер – чемпіонство. Попросите його так само зробити й у фіналі Кубка?

- Тільки якщо піде дощ (посміхається). Та й я не прошу його про це – він сам це робить. Тим самим він показує, що я з вами, незалежно від того, буде дощ, сніг, град, вітер, будуть чи не будуть у вас успіхи. Показує, що я буду стояти до кінця та вимагати виконання того, про що ми домовлялися. Зверніть увагу – сьогодні по ходу матчу було замінено п’ять гравців, але нічого не змінилося, структура залишилася тією ж самою. Якщо хлопці хочуть грати в цій команді, то мають дотримуватися тієї філософії, яку сповідує головний тренер. А найголовніший критерій, якого дотримуюся я та всі віддані вболівальники команди, – це результат.