Привіт, Андрію!

«У «Вест Хемі» я почуваюся чудово, відчуваю підтримку уболівальників, мені все подобається і все влаштовує. Про рівень АПЛ і говорити не варто, тому на сьогоднішній день я хочу залишитися тут», - ці слова Андрій Ярмоленко виголосив рік тому. Український вінгер «молотобійців» тоді не лукавив - ні щодо свого комфорту, ні щодо ставлення до нього тамтешніх уболівальників. Фани лондонської команди дійсно беззастережно записали в розряд своїх зовні незграбного, але дуже технічного і усміхненого хлопця, в якому не виявилося подвійного дна, як, наприклад, у Пайє. У «Вест Хем» Андрія купували по прямій протекції Пеллегріні, який побачив в тодішньому затворнику дортмундської «Боруссії» не тільки надзвичайний потенціал, а й лідерські задатки. Ну, інакше б нинішній клуб Андрія, що прагне нарешті виповзти з тіні своїх більш успішних колег по багатоликого Лондону, не заплатив за нього цілих 20 мільйонів євро.

Динамо хоче повернути Ярмоленка. Переговори з Вест Хемом вже почалися

У столиці Британії Андрій відразу опинився в своїй тарілці. Йому не потрібно було нічого розповідати першому зустрічному, як в Києві, або доводити щось кожному фріку, як в Дортмунді. Він міг собі дозволити просто жити. І виконувати, в необхідних пропорціях, свою роботу. Відчуваючи і свою потрібність в команді, і тренерську довіру.

***

Кар'єру Пеллегріні в «Вест Хемі» погубили високі очікування і дикий нефарт. На чилійського «Інженера» молилася свого часу не тільки футбольна публіка, а й клубне керівництво лондонців. Але він не зміг відразу дати «Вест Хему» більше, ніж дав колись «Вільярреалу»: команда так і ходила в числі безликих середняків. А коли в кінці 2019-го «молотобійці» набрали лише вісім очок в тринадцяти матчах АПЛ, Мануелю без жодних сентиментів просто вказали на двері.

Андрій Ярмоленко, якщо і не улюбленець, то як мінімум «ставленик» Пеллегріні, залишився. Але навіть в кращі свої лондонські часи, чи то пак коли чилійський фахівець ще вважався Месією, українець не виправдовував високої довіри. В тому сенсі, що він просто не дотягував до рівня беззастережного лідера колективу. Тут, швидше за все, справа в характері. Ярмоленко - класний хлопець. Саме так, але не більше. З ним можна сміливо йти в розвідку, він не підведе. Але він і не виграє бій поодинці. Його чеснота - скоріше в поступливості, в зручності для всіх, а не в шорсткості. Ярмола - це не Рой Кін. І навіть не Дімітрі Пайє. Тобто, грубої сили і прямолінійності йому дійсно не вистачає для більш високого статусу. А тут ще травми, одна страшніша за іншу, і український півзахисник знову, як і в «Боруссії», виявився першим на підхваті.

А тут ще цей Мойєс. Шотландцеві для повного щастя потрібні в команді не такі складні душевні механізми, як Ярмоленко, а скоріше такі «дроворуби», як Феллаїні. Ну очевидно ж, що Девід апріорі не розраховував на Андрія. Звиклий працювати в жорстких умовах якогось глухого пабу, а не оранжереї, як його попередник, цей тренер і вимоги виставляв відповідні: працювати, працювати і ще раз працювати. Якщо у тебе напівпорожня голова, але два серця, а ще ти можеш закривати відразу кілька позицій на полі, ти однозначно будеш улюбленцем Мойєса. Його «Вест Хем» - унікальна для нинішньої Прем'єр-ліги команда: не балує ні пресингом, ні відборами, ні феєричними атаками. З топ-шістки АПЛ «Вест Хем» - найбільш закрита команда, яка грає в порядком призабутий олдскульний британський футбол, з акцентом на флангову роботу і купу навісів у штрафний майданчик. Приберіть звідти Лінгарда, напевно, єдину світлу пляму, і отримаєте в сухому залишку одинадцять Феллаїні. У нинішній інтерпретації - Соучеків.

Проте, залізобетонний Мойєс на тлі інтелігентного Пеллегріні виглядає зараз ледь не велетнем. З тієї простої причини, що дає результат. Його «Вест Хем» вперше за роки і роки претендує на місце в топ-четвірці. Але місця в цій команді для Андрія Ярмоленка немає. Власне, цього місця для українського «фантазісти» за Мойєса і не було, хоча сам шотландець з цього приводу намагався бути дипломатичним. Мовляв, поживемо - побачимо, Андрію потрібен час і для адаптації, і щоб оговтатися від травм.

***

Може, час і був у нашого гравця, але травми його доконали. Він частіше відновлювався, ніж грав. На «його» місце Мойєс купив Боуена - непоганого молодого гравця, головною рисою якого є працездатність і вміння підлаштовуватися під різні ігрові схеми. А ще є той таки Лінгард, який після переходу з «МЮ» буквально розцвів на новому місці. Ярмоленко ж лише раз виходив у цьому сезоні в основі. І навряд чи буде частіше радувати нас своєю присутністю в стартовому протоколі, оскільки Мойєс робить ставку на інших.

І в цьому навряд чи можна дорікати тренера. Його ставка спрацювала, його методи виявилися доречними, він може подарувати «Вест Хему» Лігу чемпіонів. Напевно, це якраз той тренер, який і потрібен зараз «молотобійцям». На жаль, але Андрій Ярмоленко їм уже не потрібен. В жодній якості. Тим більше, що саме українець з його шістьма мільйонами фунтів (за даними британської преси) на рік є найбільш високооплачуваним гравцем команди. Так, це не контракт Мессі, через якого може потонути вся «Барса», але власники лондонського клубу звикли рахувати гроші. І вони вважають, що чим раніше можна позбутися Андрія, банально розвантаживши платіжну відомість, тим краще. Його контракт з лондонським клубом завершується наступного літа, стало бути, влітку нинішнього за нього можна зрубати хоч якісь гроші. У зв'язку з цим англійська преса пише, що «Вест Хем» може віддати лідера нашої збірної в «хороші руки» всього за п'ять мільйонів євро (в минулому році українця оцінювали в 12 млн), але, здається, за наявності серйозної пропозиції може і піти на поступки.

Фактично, наш головний талант останнього десятиліття можна повернути за три-чотири мільйони євро. Ці гроші для «Динамо» зараз цілком підйомні. Тим більше, що, якщо «біло-сині» стануть в нинішньому сезоні чемпіонами країни, вони отримають від УЄФА близько тридцяти мільйонів євро бонусів за пряме потрапляння в групу ЛЧ. Так що інтерес динамівців до свого колишнього лідера і капітана здається дійсно предметним.

«Динамо» - моя рідна команда, завжди з теплотою в серці говорю про цей клуб. Подивимося, що буде в майбутньому, як все складеться, але не виключаю варіант повернення в київський клуб. Якщо я буду потрібен, то завжди радий допомогти», - це слова з того ж, торішнього інтерв'ю Андрія. Можливо, ці слова запізнилися на рік. Але не на вічність. Зараз все складається на користь камбека. Ярмоленко не потрібен «Вест Хему», але потрібен «Динамо». Потрібен прямо зараз, на новий сезон, коли буде Ліга чемпіонів, коли нарешті повинні бути глядачі на трибунах. Навіть без швидкості, з підвищеними передумовами до травм. Але все одно потрібен. Як майстер епізоду, як дядько в роздягальні, навіть як заміна Циганкову, якому час помінятися з Андрієм місцями дислокації. І навіть як живий пам'ятник в «Динамо», яким свого часу був у команді і клубі інший Андрій - Шевченко - Ярмола теж потрібен.

І всім нам, що скучили за тим часом, коли дерева були великими, а сонця в холодній воді було набагато більше, він потрібен тут, в Україні, в «Динамо». Бо тут його історія ще отримає розвиток і продовження. А там - уже навряд чи.