СИДОРЧУК: «Гол Зорі – комбінація, яку ми награвали на тренуваннях»

Найкращий гравець київського «Динамо» за підсумками березня поділився тим, яким для нього був попередній місяць.

Нагадаємо, капітан «Динамо» провів за минулий місяць усі шість матчів за клуб (усі в стартовому складі, включаючи 120-хвилинний кубковий поєдинок, два матчі Ліги Європи та три матчі чемпіонату), забив два красивих і важливих м'ячі, а також два матчі в основі за національну збірну, де він також відзначився голом, який приніс «синьо-жовтим» виїзну нічию зі збірною Франції.

– Сергію, вітаємо з перемогою ув номінації «Гравець місяця»! Минулий місяць видався для тебе яскравим – красиві голи в ворота «Зорі» і «Миная», гол за збірну у ворота Франції... Чим цей місяць тобі особисто запам'ятався і як його оціниш?
– Якщо чесно, я не великий прихильник індивідуальних нагород, ставлюся до них спокійно. Приємно, що ті голи, які я забив, принесли команді перемоги і залікові бали до скарбнички.

– Голи стали наслідком якісної та стабільної гри. Можна сказати, що ти та твої партнери ще трохи краще освоїли футбольну філософію Луческу, і підвищився рівень гри, в першу чергу, командної?
– Так, можна сказати, що в плані командних взаємодій, принципів гри, яких навчає нас Луческу, останній період став продуктивним. З часом команда все краще втілює на полі ці принципи, які Містер став прищеплювати нам з перших днів своєї роботи в клубі. Мова йде не про розуміння, з цим ми освоїлися швидко, а саме про втілення на футбольному полі.

До слова, мій гол «Зорі» - тому підтвердження, оскільки спрацювала саме та комбінація, яку ми награвали на тренуваннях, під час розіграшів кутових.

– У товариській грі з «Динамо» Бухарест подібний гол намагався забити Андрієвський?
– Та не тільки він, і Карлос де Пена бив таким чином після розіграшів кутових.

– На якому місці цей гол у твоєму особистому рейтингу за красою виконання? Це найкрасивіший м'яч, який ти забивав у своїй кар'єрі?
– Гол красивий, але найголовніше, що він при цьому ще й важливий. А по красі, мабуть, поставив би його на одному рівні з голом, який я забив у ворота «Шахтаря» дальнім ударом у матчі Кубка України минулого сезону.

– Кінцівка місяця вийшла трохи змазаною через невдалі результати збірної. Проте, ти зіграв два матчі і забив гол французам у Сен-Дені. Що пішло не так у збірній?
– Треба вміти відокремлювати гру «Динамо» і збірної, це дві різні команди. Не можу сказати, що ігри збірної вийшли поганими за якістю, просто не було результату, на який ми розраховували. У матчі з Казахстаном ми створили багато моментів і повинні були закривати гру ще в першому таймі. Сама гра є, видно її малюнок, але реалізація в таких іграх багато що вирішує.

– Модель гри збірної була трохи новою, при цьому тобі була відведена важлива роль у побудові гри. Наскільки легко вдалося перебудуватися, адже «Динамо» використовує іншу тактичну модель?
– Звичайно, ігрова модель трохи різниться, але для нас це не повинно бути проблемою. Єдина складність полягає в тому, що у національної команди вся підготовка трохи зім'ята, адже збір триває лише десять днів. Мало часу для того, аби награвати цю систему.

Хоча мені все було зрозуміло, адже ми грали за такої схеми, з трьома центральними захисниками, в «Динамо» за керівництва Сергія Реброва. Зрозуміло, що в грі з Францією більший акцент робився саме на оборону, потрібно було грати компактніше. І ця тактика дала свої плоди. Та й з Фінляндією – якби ми досягли позитивного результату, утримали переможний рахунок, ніхто би не критикував її.

– Попереду не менш насичений місяць, «Динамо» належить зіграти кілька виїзних матчів, поєдинок із «Шахтарем». Цей місяць може стати вирішальним у боротьбі за чемпіонський титул?
– Вважаю, що не потрібно дивитися на місяць вперед. Коли залишається не так багато ігор до кінця сезону, потрібно дійсно жити від гри до гри. І це не просто стандартні фрази, зараз дійсно так і буде. І після кожної гри вже думати про наступного суперника. На цьому тижні у нас матч з «Олександрією», і ми думаємо тільки про те, як виграти в цьому матчі. А про місяць в цілому можна буде поговорити вже в кінці – що вдалося, а що ні. Сподіваюся, що нам усе вдасться.