Стрибуни з трампліна через скасування норвезького турне «Raw Air» отримали дві з половиною тижні відпочинку між заключними змаганнями чемпіонату світу і фіналом Кубка світу в Планіці. У Словенії найкращі стрибуни світу приїхали вже вдруге в нинішньому сезоні - в середині грудня саме на «Летальніці» розігрувалися медалі польотного чемпіонату світу.

Фінал сезону цього разу вийшов більш насиченим, ніж зазвичай: до традиційних двох особистих і одного командного старту додався ще один додатковий особистий турнір - така ось скромна заміна цілій скасованій багатоденці «Raw Air».

В цілому Планіца є однією з найменш проблемних в плані погоди локацій стрибкового Кубка світу, але цього разу програма етапу вийшла зім'ятою. Другий особистий турнір в п'ятницю через важкі погодні умови був проведений тільки в одну спробу. У суботу командний турнір провести так і не вдалося: його перенесли на ранок неділі і також провели лише в одну спробу.

Фестиваль далеких стрибків у Планіці був затьмарений важким падінням Даніеля Андре Танде в трайл-раунді перед першим особистим турніром в четвер:

Норвежець знепритомнів і був негайно доставлений в лікарню. Вже по самому падінню було зрозуміло, що без важких травм там точно не обійшлося. У лікарні Любляни лікарі відразу прийняли рішення ввести Танде в стан штучної коми, однак, принаймні, його життю нічого не загрожувало, і дихав він самостійно.

Зі штучної коми норвежець був виведений в неділю вранці. Що стосується травм, то у Танде зламана ключиця і кілька ребер. Наслідки, звичайно, важкі, але, відверто кажучи, все могло бути набагато гірше.

Проте, щасливчиком Танде точно не назвеш: за останні роки, напевно, жоден стрибун у світі не пережив стількох падінь і травм, як він. Та й в цілому збірна Норвегії є найбільш нещасною зі стрибкових топ-команд.

Тут пригадується і загублена травмами кар'єра Кеннета Гангнеса, і розрив хрестів чемпіона світу серед юніорів Томаса Осена Маркенга, і навіть проблеми з зубами Маріуса Ліндвіка, через які він в нинішньому сезоні втратив шанси поборотися за перемогу на Турне. Позмагатися в плані невезіння і травм з норвежцями може хіба що Німеччина з розривами хрестів Андреаса Веллінгера, Давіда Зігеля і Штефана Ляйе.

Субота в Планіці запам'яталася скасуванням командного турніру і невеликим скандалом. Журі намагалося всіма правдами і неправдами таки довести до кінця хоча б одну спробу командних змагань, хоча було очевидно, що умови дуже небезпечні для стрибунів. З огляду на недавній інцидент з Танде, спроби Сандро Пертіле і компанії таки провести змагання в таких небезпечних погодних умовах будь-якою ціною виглядали відверто недоречно і навіть в якійсь мірі цинічно. Та й самі змагання з постійними паузами (дві з них тривали як мінімум по 15 хвилин) виглядали, м'яко кажучи, не дуже динамічно.

Під час другої з цих пауз ініціативу на себе взяв головний тренер збірної Німеччини Штефан Хорнгахер. До того моменту вже встигли відстрибати дві групи з чотирьох, проте під час паузи тренер Бундестіму, розуміючи небезпеку ситуації, вирішив зняти свою команду з турніру і не випускати на старт Маркуса Айзенбіхлера і Карла Гайгера. Його рішення підтримав і наставник збірної Норвегії Александер Штокль. Навряд чи можна назвати випадковістю той факт, що на такий крок пішли саме тренери двох команд, які в останні роки більше за всіх страждають від травм.

Незабаром після цього журі таки прийняло рішення командний турнір скасувати. Чи вплинуло на це рішення демарш Німеччини і Норвегії? Складно сказати, адже до того моменту вітер розгулявся настільки, що небезпека проведення змагань в таких умовах стала просто максимально очевидною - іншого рішення і бути не могло. В кінцевому підсумку журі прийняло правильне рішення, але те, як довго перед цим вони ризикували здоров'ям стрибунів, залишило неприємний осад.

Гайгер - король польотів

Якщо ж говорити про спортивну складову етапу в Планіці, то головним героєм, безсумнівно, став Карл Гайгер. За чотири старти у нього три перемоги (дві особистих і одна командна) і одне третє місце - в першому особистому турнірі в четвер.

Малий кришталевий глобус (МКГ) в польотах на лижах цілком і повністю розігрувався в трьох особистих стартах в Планіці. І битва за Малий Кубок світу перетворилася на дуель Гайгера і Рьою Кобаясі. І спочатку саме японець виглядав в цій дуелі фаворитом. У першому особистому старті він просто розгромив суперників, і здавалося, що йому під силу навіть оформити переможний хет-трик в Планіці.

Однак після цього розстановка сил змінилася, і Кобаясі двічі (а з урахуванням командного турніру - так і взагалі тричі) фінішував другим, слідом за Гайгером. В результаті за сумою трьох особистих стартів вони набрали однакову кількість очок - по 260. МКГ дістався Гайгеру, оскільки за рівності очок він здобув більше перемог - 2 проти 1.

Проте, Кобаясі-молодший за такий вік-енд в Планіці також гідний оплесків. Три перемоги на етапах, четверте місце в загальному заліку Кубка світу - непогано для сезону, який для нього називали провальним і кризовим, чи не так? При цьому відзначимо, що Кобаясі здобув три перемоги на Кубку світу на трьох трамплінах різної потужності: на 90-метровому в Ришнові, на стандартному 120-метровому в Закопане і на польотному в Планіці.

Ну а Гайгер став справжнім королем польотів нинішнього сезону, зібравши всі головні особисті польотні трофеї сезону - в грудні він тут же, в Планіці, став чемпіоном світу з польотів, а зараз крім МКГ виграв ще і загальний залік багатоденки, в форматі якої розігрувався етап в Планіці. І це при тому, що протягом всієї кар'єри Карл вважався фахівцем з малих, 90-метрових трамплінів...

Дуже сильний був у Планіці і Маркус Айзенбіхлер, хоча двічі, в п'ятницю і неділю, він не зумів повною мірою реалізувати себе в особистих турнірах. Хорнгахер протягом усього етапу (за винятком четверга) перед кожним стрибком Маркуса запитував для нього зниження стартових воріт.

І двічі з чотирьох випадків така тактика не спрацьовувала: в єдиній спробі в п'ятницю і в першому раунді особистого турніру в неділю Айзенбіхлер не долітав до необхідних 95% від потужності трампліну (в Планіці це 228 м), щоб отримати компенсацію за знижені ворота. У п'ятницю це відкинуло Маркуса з п'ятого місця на восьме, а в неділю - з другого на третє.

Однак звинувачувати в цьому тільки Хорнгахера не варто. По-перше, в п'ятницю аналогічна тактика принесла Гайгеру перемогу - він, на відміну від Маркуса, позначку в 228 метрів перелетів. По-друге, в неділю під час командного турніру ми зрозуміли, з чим було пов'язане таке стійке і систематичне зниження лавки для Айзенбіхлера. Після своєї спроби німець тримався за праве коліно, явно маючи больові відчуття. Ймовірно, проблеми з коліном у нього з'явилися ще раніше, і зниження лавки було пов'язане з бажанням знизити навантаження на пошкоджене коліно Маркуса.

Незважаючи на всі проблеми збірної Німеччини, кінцівка сезону для Бундестіму вийшла практично ідеальною. Особливо впадає в очі різкий прогрес німців в польотах, які ніколи не були улюбленою територією для Бундестіму. Варто лише сказати, що недільна перемога стала для збірної Німеччини лише другою в історії в командних польотних турнірах на Кубку світу - перша була здобула в березні далекого 2000 року в тій же Планіці.

Загальний залік Кубка світу: