Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Інші новини
| Оновлено 26 березня 2021, 16:00
9750
4

5 відомих футболістів, які викликалися в свої збірні, граючи в нижчих лігах

Коли клубний дивізіон - це зовсім не вирок для міжнародної кар'єри

| Оновлено 26 березня 2021, 16:00
9750
4
5 відомих футболістів, які викликалися в свої збірні, граючи в нижчих лігах
Getty Images/Global Images Ukraine

Футболісти, які виступають за межами елітарних ліг національних чемпіонатів, як правило, не отримують виклики до збірних своїх країн, якщо вести мову про більш менш пристойні та сильні команди, а не про ті, для яких «важливіша не перемога, а участь». Втім, іноді трапляються ситуації, при яких навіть з нижчої ліги на гравця приходить факс про виклик до національної збірної. Сьогодні ми поговоримо про п'ятірку саме таких футболістів...

Джанлуїджі БУФФОН

Напевно найбільш віддані шанувальники італійського футболу не забули 2006 рік, коли в Серії А спалахнув гучний корупційний скандал, що отримав в пресі назву Кальчополі. Тоді вершиною провадження стало гучне покарання Ювентуса. Крім позбавлення ряду чемпіонських титулів, туринський клуб був понижений у класі, і сезон-2006/07 починав в Серії Б. Природно, що багато футболістів «Старої синьйори» не стали миритися з такою долею, і покинули клуб, але знайшлися й ті, хто залишився. Одним з них виявився неповторний голкіпер Джанлуїджі Буффон, який мав на той момент статус суперзірки європейського футболу, і знаходився в самому розквіті сил.

Буффон залишився в Ювентусі, щоб допомогти команді максимально швидко вибратися з ями, і повернутися в Серію А, а паралельно продовжував регулярно отримувати виклики в національну збірну Італії, де був беззаперечним номером один. До слова, в стані «Скуадри адзурри» влітку 2006 року Буффон став чемпіоном світу на турнірі в Німеччині, провівши сім матчів, в тому числі і фінальний проти Франції, в якому італійці виграли у серії пенальті.

Всього на рахунку Буффона значиться 176 матчів за збірну Італії, виступати за яку маститий кіпер припинив в 2018 році. Втім, на клубному рівні Джанлуїджі в свої 43 роки продовжує залишатися гравцем Ювентуса й донині, хоча на полі з'являється вже не так часто...

Тім КЕХІЛЛ

Getty Images/Global Images Ukraine

Один з найбільш яскравих футболістів в історії збірної Австралії Тім Кехілл свій дебютний матч за «Соккеруз» провів в 2004 році, після чого регулярно викликався в команду, незважаючи на клубну прописку і лігу, в якій виступав. Зокрема, на злеті своєї кар'єри Кехілл перебрався в англійський Міллуолл, де провів 10 матчів в Чемпіоншипі, але це ні краплі не вплинуло на його міжнародну кар'єру. Тіма продовжували викликати в збірну Австралії, в тому числі ветеран поїхав з командою і на фінальну частину чемпіонату світу-2018.

Після чемпіонату світу Кехілл прийняв рішення завершити кар'єру в збірній, а незабаром перебрався з Міллуолла в індійський клуб Джамшедпур, де відіграв трохи менше року, а потім у віці 39 років прийняв рішення «повісити бутси на цвях». Втім, йти з футболу Тім не захотів, і незабаром прийняв пропозицію про роботу в академії Евертона, де свого часу і зробив собі ім'я в європейському футболі. На даний момент Кехілл вже є асистентом головного тренера першої команди «ірисок» Карло Анчелотті, отримавши цю посаду буквально на початку нинішнього року.

Всього за збірну Австралії Тім Кехілл провів 108 матчів. Однієї гри йому не вистачило, щоб повторити рекордне досягнення екс-воротаря «Соккеруз» Марка Шварцера, проте Кехілл, в свою чергу, є автором іншого рекорду в історії збірної Австралії - на його рахунку 50 забитих м'ячів за національну команду, що є беззаперечно кращим показником для всіх гравців, які коли-небудь захищали кольори «Соккеруз».

Джонатан МЕНСА

Getty Images/Global Images Ukraine

Цей високий центральний захисник з Гани відомий в Європі за виступами за іспанську Гранаду, французький Евіан та російський Анжи. Ніяких гучних досягнень Менса в перерахованих клубах не добився, практично скрізь будучи виключно гравцем найближчої ротації. Втім, на батьківщині його цінували, і в стані «Чорних зірок» (одне з прізвиськ національної збірної Гани) Менса дебютував ще в 2009 році - до моменту від'їзду з Африки в Європу.

У 2010 році Джонатан Менса виступав за Гранаду на правах оренди з Удінезе. Тоді іспанська команда грала в Сегунді, але це не завадило центрбеку отримати виклик в збірну Гани для участі у фінальній частині чемпіонату світу-2010. На турнірі, який відбувся в Південно-Африканській Республіці, Менса провів три поєдинки ганської збірної, яка несподівано для багатьох зуміла вийти в плей-оф з групи з Німеччиною, Австралією і Сербією. Уперед африканці пропустили тільки німців, а австралійців за однакової кількості очок (по 4) обійшли за рахунок кращих додаткових показників. В 1/8 фіналу Гана з Менса у складі пройшла в екстратаймах ще й збірну США, а ось в чвертьфіналі сенсаційних африканців зупинив Уругвай, причому лише в серії пенальті. До слова, проти південноамериканців Джонатан Менса зіграти не зміг через перебір жовтих карток...

Всього за збірну Гани Менса провів 63 матчі. Нині центрбеку 30 років, і він виступає за океаном в МЛС за американський клуб Коламбус Крю, де є капітаном команди. В кінці минулого року Джонатан підписав новий контракт з Коламбусом, після чого в спілкуванні з пресою заявив, що не виключає і можливого повернення в європейський футбол, навівши приклади Вейна Руні та Златана Ібрагімовича, яким вдавалося після МЛС повернутися в Європу, і пограти там на пристойному рівні.

Александар МИТРОВИЧ

Getty Images/Global Images Ukraine

Сербський форвард Александар Митрович нині є одним з ключових футболістів своєї національної команди. На клубному рівні Митрович з січня 2018 року виступає за Фулхем. Саме тоді «дачники» орендували Александара у Ньюкасла, де бомбардир не мав регулярної ігрової практики. Фулхем сезон-2017/18 провів в Чемпіоншипі, й Митрович 12 голами в 20 матчах допоміг лондонській команді оформити повернення в Прем'єр-лігу.

Втім, на чемпіонат світу-2018, куди Митрович відправився зі збірною Сербії, форвард їхав формально ще з Фулхема, як команди Чемпіоншипа, адже новий клубний сезон до того моменту ще не було розпочато. У трьох матчах, проведених на Мундіалі, Митрович відзначився одним забитим м'ячем, але це не допомогло Сербії вийти з групи. Балканці фінішували лише третіми в своєму квартеті, слідом за Бразилією та Швейцарією, і випередивши лише Коста-Ріку. Митрович забивав швейцарцям, але той гол не допоміг Сербії набрати очки в матчі - поразка 1:2.

На даний момент 26-річний Митрович, який має в своєму активі 38 голів в 62 матчах за збірну Сербії, продовжує виступати за Фулхем. Втім, результативність форварда в Прем'єр-лізі разюче відрізняється від його ж бомбардирських досягнень в Чемпіоншипі. Зокрема, в нинішньому сезоні Александар відзначився лише 2 забитими м'ячами в 23 поєдинках проти 26 голів в 41 матчі Чемпіоншипа-2019/20. Недивно, що і сам Фулхем знаходиться в незавидному положенні, перебуваючи нині в зоні вильоту в АПЛ.

Сальва БАЛЬЄСТА

Getty Images/Global Images Ukraine

По-справжньому заявити про себе іспанському форварду Сальві Бальєсті вдалося в сезоні-1999/2000, коли він забив 27 м'ячів в 36 матчах Ла Ліги за Расинг. Клубу з Сантандера не вдалося втримати бомбардира в своїх рядах, і той влітку за 1,5 мільйони євро перебрався в Атлетіко. На той момент «матрацники» грали в Сегунді, де Сальві також вдавалося виблискувати результативністю – 21 м'яч в 25 поєдинках.

Така гра не могла залишатися непоміченою для тренерів збірної Іспанії. У ті роки «Червону Фурію» очолював Хосе Антоніо Камачо, який вперше викликав Бальєсту в національну команду на товариські матчі перед Євро-2000, але на фінальний турнір форварда тоді ще Расинга не взяв. Втім, коли Сальва колотив голи пачками за Атлетіко в Сегунді, Камачо не забув про бомбардира, і також кілька разів запрошував того в розташування «Червоної Фурії».

Всього за збірну Іспанії Сальва Бальєста відіграв 4 матчі, але відзначитися голами не зумів. Тоді у грізного бомбардира, який влітку 2001 року пішов з Атлетіко в Валенсію за вельми пристойні на ті часи 10,5 мільйонів євро, були топові конкуренти в «Червоній Фурії». Чого вартий тільки легендарний дует мадридського Реала в особі Рауля Гонсалеса та Фернандо Морьєнтеса...

Відзначимо, що після завершення кар'єри футболіста в 2010 році, Сальва Бальєста працює на тренерському терені. Що правда, поки в маловідомих за межами Іспанії командах. Зокрема, нині Сальва є головним тренером «Альхесіраса» з Сегунди Б.

Текст: meta.ua/sport

Оцініть матеріал
(32)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 4
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
TimurKhAI
Из этой пятёрки один только Бальеста – действительно удачный и интересный пример.
Про Буффона – вообще мимо кассы, т.к. Ювентус к уровню Серии Б, разумеется, не имеет никакого отношения. Тогда уж и Трезеге можно было вспомнить за компанию.
В сборных уровня Ганы или Австралии всегда хватало людей из низших дивизионов топ-лиг. Гораздо интереснее было бы почитать о тех, кого вызывали бы в топ-сборную из второго дивизиона СВОЕЙ страны.
Из более-менее свежих примеров вспоминается Мейсон Маунт, которого пару лет назад приглашали в сборную из Дерби Каунти.
Тео Уолкотт, помню, попал в заявку Англии на ЧМ-2006 из Саутгемптона, игравшего в Чемпионшипе.
Лукас Подольски когда-то в молодости приглашался в Бундестим, играя во втором дивизионе за Кёльн.
Это те, кого сходу вспомнил. Если покопаться, наверное, ещё кем-то можно дополнить список.
Bismuth
Наших нет
Ythart Fung
Ээээ....а Воронин??? Бундеслига 2....
Или он не известный😒