Джахангір Хан — найкращий сквошист в історії

Пакистанець Джахангір Хан визнаний найкращим гравцем у сквош за всю історію, на його рахунку 555 безперервних перемог, що вважається абсолютним рекордом у всіх видах професійного спорту. У 17 років він став наймолодшим чемпіоном світу зі сквошу, а після виходу на пенсію отримав титул «Спортсмена тисячоліття». 

Його кар’єра змогла відбутися навіть попри численні операції та заборони лікарів. У чому ж полягає секрет успіху Джахангір Хана?

Як усе починалося?

Джахангір Хан народився 1963 року у сім’ї Рохана Хана, який на той час уже був переможцем British Open 1957 року.

Усі чоловіки в сім’ї Ханів грали у сквош, проте Джахангір був хворобливою дитиною, і лікарі заборонили йому займатися спортом.

«Лікар сказав батькові, що я фізично не потягну спорт, тим більше такий інтенсивний, як сквош. Будь-яка спроба заграти підірве моє і без того слабке здоров'я, а то й доб'є зовсім. Справа в тому, що я дійсно був кволою дитиною, до того ж страждав від грижі», – розповів в одному з інтерв'ю Джахангір Хан.

У п'ять років йому зробили першу операцію. Через три роки після неї Джахангір під наглядом батька почав грати у сквош. Рошан Хан збудував успішну кар’єру сквошиста і був тренером та наставником сина.

Ще у дитинстві Джахангір показував хороші результати і батько бачив його потенціал і рішучість. Він вчив його грати, дбав про комфорт хворобливого Джахангіра, стежив за його здоров’ям і давав помірні навантаження у відповідності до самопочуття хлопчика.

У 12 років Джахангіру зробили ще одну операцію, після якої лікарі дозволили йому серйозно займатися сквошем.

У 14 років він зіграв за збірну країни під першим номером на юніорському чемпіонаті світу, а у 15 став наймолодшим переможцем Світового аматорського індивідуального турніру. Ця перемога стала початком зіркового шляху Джахангіра Хана.

Початок професійної кар’єри

У листопаді 1979 року на турнірі в Австралії помер Торсам Хан – рідний брат Джахангіра. У нього стався серцевий напад просто на корті. Смерть Торсама стала поштовхом для юного Хана, він пообіцяв собі закінчити справу, розпочату братом – стати найкращим сквошистом в історії.

Джахангір інтенсивно та виснажливо тренувався у Лондоні далеко від сім’ї. Його тренером став кузен Рехмат. Він склав напружену програму тренувань, яка містила тактичні і фізичні вправи зі сквошу та інтенсивну роботу у тренажерному залі. Тренування займали приблизно 8 годин щодня.

«Мені було боляче. Я був настільки самотній, що іноді плакав. Але глибоко в душі знав, що у мене немає іншого вибору, окрім як наполегливо йти до мети заради пам'яті про Тормаса», – розповів Джахангір Хан.

У 17 років, рівно через 2 роки після смерті брата, Джахангір переміг австралійця Джеффа Ханта на World Open, ставши наймолодшим переможцем турніру в історії. На той момент, Джефф був найкращим у світі гравцем у сквош, тому ця перемога стала початком абсолютного лідерства Джахангіра Хана.

У чому секрет успіху Джахангіра Хана?

Перемога на Джеффом Хантом стала першою у низці 555 перемог Джахангіра Хана. 5 років та 7 місяців він грав без поразок, що є рекордом в історії будь-якого професійного спорту.

Він став 10-разовим чемпіоном British Open з 1981 по 1993 рік та 6-разовим чемпіоном світу. Джахангір – перший гравець, який переміг у чемпіонаті, не програвши жодної гри.

Коли у Джахангіра запитали, у чому полягає секрет його перемог, він відповів, що ніякого секрету не існує.

«Хочеш досягти успіху – працюй, наче проклятий. З першої подачі я прагнув стати найкращим у світі. Вихід на корт у ранньому дитинстві став моїм благословенням. І щоденні тренування з повною самовіддачею дали результат», – пояснив Джахангір Хан.

Численні 8-годинні тренування 6 днів на тиждень довели техніку Джахангіра до досконалості, кожен його рух був чітко прорахованим та ідеально здійсненим.

У одному з інтерв’ю він розповів про свою вроджену здатність сублімувати негативну енергію в позитивну. Під час кожної гри у якому б стані він не був, це оберталося перемогою, бо всі зусилля були скеровані саме на прагнення до перемоги. Джахангір ніби перемикався з реального життя на світ гри і всю енергію зосереджував на тактиці та рухах. Він витратив тисячі годин на шліфування тактики, що зробило його максимально впевненим і зібраним на корті та фізично витривалим.

Феноменальна серія перемог була емоційно складною для Джахангіра, адже з кожною грою зростала відповідальність. Він не мав права на помилку. Стійкість у характері та жорстка самодисципліна дозволили Хану впевнено пройти цей шлях і не здатися.

Життя після відставки

Джахангір Хан пішов у відставку як гравець у 1993 році після того, як допоміг Пакистану виграти командний чемпіонат світу у рідному місті Карачі.

У 2002–2008 роках працював президентом Всесвітньої федерації сквошу. Пізніше, у 2008 році, став почесним президентом Всесвітньої федерації сквошу.

Він займається просуванням юніорського сквошу та власною академією (сквош, теніс, тренажерний зал) у місті Карачі.

Це здебільшого благодійний проєкт, оскільки він дозволяє дітям з малозабезпечених сімей займатися спортом. Джахангір Хан опікується стипендіями для талановитих і працьовитих спортсменів.

«Будь ласка, вірте, – успіх завжди можливий. Це нелегка дорога до вершини, але ви повинні залишатися зосередженими, бути готовими до великих жертв. Ви повинні наполегливо працювати, багато тренуватися і віддавати всі свої сили заради досягнення мети», – радить Джахангір Хан усім початківцям.