Як збірна України розпочинала відбори на чемпіонати світу

24 березня 2021 року збірна України відкриє для себе черговий, вже сьомий кваліфікаційний відбір на чемпіонати світу, матчем зі збірною Франції. Суперник (на хвилинку – діючий чемпіон світу) явно не найприємніший – минулорічні 7:1 довго будуть згадуватися. Але тим ціннішими будуть можливі набрані очки. Як кажуть, добрий початок – половина справи, тому успіх у протистоянні з «ле бле» може стати непоганим підґрунтям для подальшого вдалого проходження відбору. Пропонуємо згадати, як починала збірна України свої попередні кваліфікації на чемпіонати світу.

ЧС-1998

На відбір до чемпіонату світу 1994 року наша збірна допущена не була, тому це була перша спроба вийти на Мундіаль. До нашої групи потрапили Німеччина, Португалія, Вірменія, Північна Ірландія та Албанія.

Перший в історії матч нашої збірної у відборі до ЧС відбувся 31 серпня 1996 року проти збірної Північної Ірландії у Белфасті. Атмосфера перед матчем була напружена – основу збірної складали київські динамівці, а в них якраз закінчилися невдалі матчі в Лізі чемпіонів проти «Рапіду». Йожеф Сабо публічно критикував своїх гравців, дісталося і журналістам, які у відповідь розповсюдили чутки, що Сабо покине збірну і тренером стане Леонід Буряк.

Суперник, збірна Північної Ірландії, зірок з неба не хапав, але був міцним середняком, якого, щоб обіграти, потрібно було піднапружитися. Це показала і сама гра – моменти створювали господарі, але гості огризалися. Та все ж північноірландці були набагато ближчі до голу, ніж ми. Але… Не шукайте логіки в футболі – 86 хвилина, удар головою Реброва – і 0:1. 

У підсумку Україна зайняла друге місце в групі після Німеччини та вийшла в плей-оф кваліфікації. Там за сумою двох матчів поступилася хорватам і на цьому закінчила свій перший відбір на ЧС.

ЧС-2002

Жереб дав нам у суперники Норвегію, Польщу, Уельс, знову Вірменію і Білорусь. По іменах команди виглядали легшими, ніж у попередньому відборі, тому були всі шанси розраховувати на перше місце в групі і прямий вихід на чемпіонат світу. Вболівальники зі стажем пам’ятають слоган «Наша мета – 2002!». Тим більше, розпочинали відбір 2 вересня 2000 року вдома у Києві з командою з третьої корзини – збірною Польщі.

Перед грою всі вболівальники були впевнені в успіху збірної України. Над поляками посміювалися – своїх гравців нема, бо чого ж інакше натуралізували нігерійця Олісадебе? 

Після гри увесь гумор зник моментально. Олісадебе забив на самому початку гри, Шевченко швидко відповів (взагалі, той відбір можна було назвати його іменем – з 13 голів нашої збірної Андрій Миколайович забив 9), але в середині тайму той-таки новоспечений поляк забив знову. В другому таймі поляки забили ще раз. 1:3 - сміється той, хто сміється останнім…

У підсумку українці вирвали друге місце в групі (після Польщі) і знову вийшли в плей-оф кваліфікації. Там на них чекала Німеччина, і дива не сталося – 1:1, 4:1, і ЧС-2002 так і залишився спогадом про нашу мету.

ЧС-2006

В суперники потрапили збірні Туреччини, Данії, Греції, Грузії, Албанії і Казахстану. Група була досить іменита – бронзові призери попереднього чемпіонату світу, діючі чемпіони Європи, міцна Данія… З останніми і починали відбір – виїзд 4 вересня 2004 року у Копенгагені.

Гра починалася провально – вже на 9 хвилині пропустили гол від данця Йоргенсена. Він, здавалося, настільки вибив з колії нашу збірну, що у першому таймі ми мали тільки один момент – Гусєв пробив повз. І все. На відміну від господарів, які дивом не збільшили свою перевагу в рахунку.

У перерві Олег Блохін підібрав правильні слова і ми побачили на полі зовсім іншу збірну. З’явилися моменти, і на 55 хвилині Андрій Гусін зрівняв рахунок. Після цього стало очевидно, що очки ми наберемо, але скільки – буде видно. Рахунок не змінився, перший набраний турнірний бал був у кишені.

Далі були спершу повільні набирання очок, але без поразок. Але остаточно стало ясно, що Україна, скоріш за все, вийде на чемпіонат світу, після розгрому турків у Стамбулі. Так і сталося – перше місце нікуди від нас не ділося, ми сенсаційно вишли на ЧС, де не менш сенсаційно потрапили у вісімку кращих. Обігравши при цьому швейцарців, щоб їх…

ЧС-2010

На цей раз боротися за вихід на чемпіонат світу довелося з англійцями, білорусами, хорватами, андорцями і казахами. Розпочинали 6 вересня 2008 року з найближчими сусідами.

Гра вийшла досить нервова. Не через силу суперника – Гліб і компанія були міцною командою, але нічого особливого не показували. Перед грою була впевненість, що три очки будуть зароблені. Тому, коли під час гри не виходило забити, а час спливав, градус напруги постійно збільшувався. Команда німця Штанге впевнено оборонялася, і здавалося, що це фіаско – «сухої» нічиєї не уникнути. Допоміг Андрій Шевченко – вихід на заміну за 15 хвилин до кінця основного часу, пенальті на останній доданій хвилині, удар, гол. фінальний свисток. Зі скрипом, але обов’язкові три очки були набрані.

У матчі-відповіді білоруси таки підсунули свиню – зіграли з нами внічию, і для виходу в плей-оф довелося лізти зі шкіри, щоб обіграти Англію. Команда Михайличенка сенсаційно це зробила і зайняла-таки друге місце в групі. І вийшла на Грецію. А греки з командами, які грають від оборони, вміють витискувати своє – ЧС знову залишився без нас.

ЧС-2014

Черговий раз змагатися за потрапляння на Мундіаль довелося зі старими знайомими з Англії та Польщі, а також з Чорногорією, Молдовою та Сан-Марино. Розпочинали відбір з британцями, 11 вересня 2012 року у Лондоні.

Перед грою була чуйка, що очки наберемо – по-перше, вже є досвід перемоги над англійцями, по-друге, потрібно було віддавати борг за Євро-2012 і (не)гол Девича.

І перший тайм ці сподівання підтвердив. Гра на рівних з іменитим суперником, гольові моменти – і гол. Євген Коноплянка виконав шедевр – удари з 25 метрів у дев’ятку не беруться. Англійці могли відігратися, але у нас же фартовий тренер. Тому Клеверлі бив як не в Пятова, то в стійку.

У другому таймі Англія очікувано додала, а вболівальники відверто почали дивитися на секундоміри – скільки там ще до кінця. Гол назрівав-назрівав, і назрів. Хачеріді зіграв рукою в своєму штрафному, а Лемпард був точний – 1:1. Як сказав після гри Олег Блохін, хотілося б, звичайно, перемоги, але хто перед самим матчем був би проти нічиєї?

Далі був демарш Блохіна в Динамо, муки без тренера з молдаванами і чорногорцями і ренесанс з Фоменком. Цього всього вистачило знову ж таки для другого місця в групі. В плей-оф – грізна Франція. Неочікувана, але заслужена перемога вдома 2:0 і така ж неочікувана, але теж заслужена виїзна поразка 0:3. В Бразилію ми не поїхали…

ЧС-2018

На крайній чемпіонат світу конкурентами у відборі стали Ісландія, Хорватія, Туреччина, Фінляндія і Косово. Розпочинали з сенсацією останнього Євро – збірною Ісландії.

5 вересня 2016 року на порожньому Олімпійському в Києві ісландці швидко забили команді тренера-дебютанта Андрія Шевченка – вже на 5 хвилині Фінбогассон скористався помилками захисту і з другої спроби пробив Пятова. Але наші швидко оговталися і розпочали бомбардування воріт суперника – і якщо перший дальній удар Ракицького дивідендів не приніс, то після другого Ярмоленко вдало зіграв на добиванні і зрівняв рахунок. 1:1, і є ще цілий другий тайм.

У другому таймі гра заспокоїлася. Україна пробувала грати першим номером, ісландці старалися вибігати в контратаки. І, здавалося б, така тактика принесла успіх – Бутко заробив пенальті, який взявся виконувати Коноплянка. Перед самим ударом були чути крики вболівальника біля стадіону в мегафон, і, мабуть, це і перешкодило Євгену влучити на кілька сантиметрів правіше – стійка. 1:1 залишилося, треба було набирати очки в інших матчах.

Можливо, саме цих турнірних балів і не вистачило, щоб потрапити хоча б у плей-оф. А може, і ні – на фоні політичної ситуації постійними були розмови на кшталт «та навіть якщо вийдемо, в Росію не поїдемо». Як би було, невідомо, але наша збірна звільнила чиновників від головного болю і мук вибору, зайнявши в групі третє місце. 

Андрій Шевченко зберіг своє місце і, як показав час, це було правильне рішення. Кваліфікація на Євро-2020 була успішно подолана. Тепер нова - на чемпіонат світу, яка через коронавірус розпочнеться не звично у вересні, а тепер. Але це, як кажуть, вже зовсім інша історія.

Сергій РИП’ЮК