Остаточний список Шевченка: все одно залишаються питання

Бесєдін та Циганков травмовані, у Корнієнка та Харатіна - коронавірус, Степаненко вже давно поза грою через пошкодження. Ось цих п'ятьох кандидатів у національну збірну країни, викликаних Андрієм Шевченком на березневі матчі національної команди (проти збірних Франції, Фінляндії та Казахстану), на цей раз в складі «синьо-жовтих» ми не побачимо. Отже, розширений список футболістів, викликаних нашим тренерським штабом на стартові поєдинки відбору до чемпіонату світу 2022 року, автоматично зменшився на п'ять чоловік. Тобто, фактично, Андрію Миколайовичу навіть не довелося робити комусь «боляче». За нього все зробила сувора реальність.

Але, разом з тим, в ситуації, що склалася, тобто з урахуванням усіх цих кадрових пробоїн, Шевченко отримав можливість скористатися опцією довиклику. І він її використав. Як віщує прес-служба УАФ, головний тренер збірної України запросив в тренувальний табір команди форварда «Дніпра-1» Артема Довбика.

Безперечно, через травму Бесєдіна і не оптимальну (м'яко кажучи) форму Мораеса наша атакуюча ланка виглядає непереконливо. Так, залишається в строю головна зброя - Роман Яремчук, але йому явно потрібен «дублер». Шева це чудово розуміє і робить логічний крок. Чому саме Довбик? Питання, в принципі, дискусійне, адже нападник «дніпрян» навряд чи може вважатися однозначною і безперечною кандидатурою. Хоч вибір і невеликий (через простій Супряги в «Динамо» і відсутність «присутності» гравців потрібного амплуа в «Шахтарі»), все ж можна згадати про Шведа, Кулача, Будківського/ Тотовицького, Кравця. Але Шевченко свій вибір зупинив на форварді «Дніпра-1». Має право.

Фото - СК Дніпро-1. Артем Довбик

Але, сказавши «А», коуч «синьо-жовтих» не сказав, на мій погляд, «Б». В тому сенсі, що він міг довикликати інших гравців на проблемні позиції, але не зробив це. Чому - відповісти складно. Харатін і Степаненко - півзахисники, причому одного, дуже вузького амплуа - хвилерізи. Роль Тараса в нинішніх структурних побудовах збірної складно переоцінити, та й хавбек «Ференцвароша» зараз на хорошому рахунку. Тобто, їхня відсутність - явна втрата. Не менша, як мінімум, за відсутність Бесєдіна.

Я розумію, що спочатку, тобто в розширеному списку викликаних, значилося лише три форварди, серед яких Бесєдін, а опорних півзахисників в цьому списку вистачає. Але це - лише на перший погляд. Судіть самі. Коваленко зараз без ігрової практики, Зінченко, Шапаренко і Маліновський - гравці все ж іншої формації. З «профільних» залишаються троє: Макаренко, Шепелєв та Сидорчук.

Перші двоє - нестабільні, без достатньої ігрової практики і високої довіри. Динамівський капітан на їхньому тлі - явний топ: і практика, і теорія, і авторитет. Тільки от у Сергія є один явний недолік, що не замінити іншими чеснотами: відсутність швидкості. В контексті стартової гри відбору проти чемпіонів світу кандидату на цю відповідальну позицію потрібно мати, перш за все, швидкість: і в ногах, і в голові. На мій суб'єктивний погляд, хтось із луганського тріо Назарина - Юрченко - Іванисеня міг би претендувати на виклик в збірну, адже ні в чому не поступаються тому ж Сидорчуку. Але, знову-таки, Шевченко вирішив так, як вирішив.

Ну і Буяльський, як же без нього. Точніше, саме без нього. Провідного на даний момент півзахисника «Динамо» не виявилося ні в розширеному, ні в «стислому» списку. Так, на позиції Віталія в збірній можуть зіграти Маліновський, Зінченко, Зубков і Марлос, але і в цьому випадку, як на мене, не все так очевидно.

Фото - ФК Динамо Київ. Віталій Буяльський

Перші двоє - беззаперечні гравці основи. Півзахисник «Ференцвароша» трохи здав у порівнянні з осіннім відрізком сезону, тим більше у нього недавно була травма. У Марлоса, слава Богу, начебто все нормально зі здоров'ям. Але ось із ігровою формою - навряд чи. Тому двом нашим представникам АПЛ і Серії А дуже потрібна креативна підміна. Мені здається, ні Зубков, ні Марлос такими тепер не є. А Буяльський - є. І не тільки на мій погляд. Чому Андрій Миколайович продовжує його ігнорити?

Ну і наостанок - воротарське питання. Мені чомусь здавалося, що ближче до гри проти Франції Шевченко скоротить голкіперську квоту з п'яти чоловік до трьох. Але ні, всі на місці. При всій повазі до цих гідних панів, але навіщо їх так багато?