Жіночі фан-угруповання: від блокадниць до камікадзе

Міжнародний жіночий день – час потеревенити про жіночі футбольні фан-угруповання. Цей феномен насправді мало досліджували в світі, хоча й деякі данські, американські, російські, словацькі науковці-соціологи й намагалися в своїх працях принаймні по дотичній пройтися цією тематикою. Найґрунтовніша, як на мене, праця, що вивчає цей феномен, вийшла за авторством Кіма Тоффолетті й Петера М’юїтта, – «Спорт і його жіночі фанати». Що ж, кину і я свої думку-дві з цього приводу.

«Жінки й футбол – дві речі несумісні», – категорично стверджує британський фанат-письменник, автор численних книг із фанатської проблематики Дугі Брімсон. Й дещо гротескно-іронічно додає: «Ще мені не траплявся чоловік, який був би зі мною не згоден, і це мене заспокоює». І як непереборний аргумент наголошує: «Чоловіки футболу віддаються, жінкам він просто до вподоби». Посперечатися з гуру навколофутбольної літератури можна й потрібно. Проте спершу – про історію питання.

«Забула запитати»

В нашій країні фанове жіноцтво стало самоорганізовуватися доволі пізно. Лише у березні 2007 р. в українському Донецьку дівчата з групи підтримки «Шахтаря» сформували власний рух під назвою Ultras Girls. Тієї весни вони здійснили перший самостійний, щоправда, недалекий – до Маріуполя, і нечисленний (7 дівчат), але все ж таки виїзд. Колись повертався із закордонного відрядження, і моєю сусідкою в літаку, що виконував рейс за маршрутом Амстердам – Київ, стала дівчина у формі «Шахтаря» зі своїм ім’ям на футболці. Під час польоту розговорилися, і вона розповіла, що є активною фанаткою гірників, брала участь у створенні жіночих банерів і «пробила» близько 20 виїздів.

Знаю чимало жінок-фанаток київського «Динамо», але не чув про організоване суто жіноче угруповання прихильниць популярного клубу. Натомість свого часу самоорганізовувалися фанатки «Карпат». А підштовхнув їх до цього той самий чоловічий фан-шовінізм. Побачивши на одному з матчів банер із текстом: «І що ти тут забула?», дівчата перейшли на інший сектор і наступного разу виготовили банер зі словами: «Тебе забула спитати». Цей жіночий рух починався з півтора десятка дівчат, а надалі їхня кількість сягнула добрячих пів сотні. Приблизно така сама кількість у кращі часи (кінець нульових) спостерігалася й у фірми Ultras Girls, що підтримувала одеський «Чорноморець» (були серед них й ті, в кого виходило кількараз поспіль «пробити» «золотий виїзд», себто відвідати всі виїзні матчі клубу в сезоні). Проте надалі відбувся спад, і вже в 2010-ті рр. кількість дівчат в угрупованні ледь дотягувала до десятка. В Харкові свого часу вельми активним було угруповання Metalist girls crew, в якому було зорганізовано понад два десятки палких прихильниць «Металіста».

«Провінціалки» проти «Слов’янок»

О, цей чоловічий фан-шовінізм! Ніде правди діти, він наявний. Відомий російський фанат і дослідник фан-тематики Дмітрій Жванія в своїй книзі «Битва за сектор» цілу главу присвятив дівчатам-фанаткам, назвавши її вельми провокативно: «Фанатизм із пружними сідницями». Втім, він не заперечує права жінок-фанаток на самовираження, стверджуючи: «На зенітівському «городі» завжди було чимало дівчат». А перший дівочий зенітівський моб Жванія побачив у грудні 1987 р. на дискотеці в ДК імені Якова Свердлова в Пітері. Дівчата були в зенітівських пусерах (смугасті джемпери відповідних кольорів) і в спідницях вище коліна. Згодом з’явився в Пітері й організованіший жіночий рух: угруповання дістало назву Babs Hooligans. Уже в наші часи в місті на Неві активно поводиться жіноче угруповання під назвою «Провінціалки». Москва в цьому плані не відстає від Північної Пальміри: молоді спартаківки організували рух «Слов’янки», а фанатки ЦСКА – «Малишки».

Між цими бандами періодично відбуваються, говорячи відповідною мовою, «забивони». Хто перемагає? Бійки точаться з перемінним успіхом. Серед інших жіночих угруповань у наших північно-східних сусідів активні Female Mob («Спартак» Москва), Loko Band Girls («Локомотив» Москва), «Блокадниці» (ЦСКА), «Валькірії» («Зеніт»). Останнє угруповання побачило світ у 1998 р., а стимулом для їх самоорганізації виявився… банер із назвою Babs Hooligans, побачений на одному з виїзних матчів «Зеніта». Конкуренція – двигун прогресу та самоорганізації! Російський соціолог Павєл Горюнов у дисертації на здобуття вченого ступеню кандидата соціологічних наук «Формальні та неформальні структури в середовищі футбольних уболівальників Санкт-Петербурга» стверджує: «Активність жінок у навколофутбольному середовищі не є особливістю сучасного етапу розвитку суспільства, від моменту зародження руху даний феномен був доволі поширеним». Не сперечатимусь, але наголошу, що суто жіночі фан-об’єднання стали ознакою вже ХХІ століття.

Східноєвропейський вектор

За межами пострадянського простору, але неподалік нього, мабуть, найширше жіночі фан-рухи представлені в Румунії. Дівчата з банди Kamikaze girls палко підтримують клуб «Університатя» із міста Клуж-Напока вдома та на виїздах. Своєю бурхливою підтримкою, чудовими голосовими даними та художньою вигадливістю дівчата заслужили на повагу найшанованішого угруповання фанів «Університаті» Vecchia Guardia. Клуж-Напока – знане університетське місто. У славнозвісному Клузькому університеті імені Бабеша-Бойяї навчається понад 50 000 студентів. Звісно, поле для зростання фан-бази просто велетенське! А значить, і дівочі фан-угруповання житимуть! Щоправда, для цього варто повноцінно повернути вболівальників на трибуни.

Певно, найповажнішою жіночою ультрас-групою Румунії є Granata Girls. Із 2004 р. дівчата з цієї команди організовано, яскраво й заповзято, взявши на озброєння італійський стиль уболівання (їхній барабан чути навіть крайсвіту!), підтримують бухарестський «Рапід». На кожному виїзді представлено кількадесят представниць Granata Girls.

Віддалік наших теренів

Вирушимо тепер оддалік наших кордонів. Панівною силою у жіночому фан-русі Старого Світу є групи, що вболівають за шведський «Мальме». Зокрема об’єднання Femmes de Malmo, представниці якого останнім часом кількараз відвідували Україну під час Euro-2012 і євродвобоїв своїх улюбленців проти українських клубів. У жінок із Мальме – високий ступінь організації. До того ж вони можуть похизуватися й неабиякою кількістю: в усякому разі до пандемії зібрати на рядовий матч кількадесят своїх представниць Femmes de Malmo було нескладно.

Є й група, в назві якої наявне не слово «жінка», а слово «сестра» – Malmösystrar. Саме воно вважається найбільшим суто жіночим фан-угрупованням в Європі, адже налічує понад 200 членкинь. Одна з ідеологінь Malmösystrar Агнес Герттен розповідає, що жодного спротиву їхній діяльності чоловіки-фанати не чинять (мовляв, чого це у вас лише жінки?), навпаки: інколи підходять і питають, як моя донька може до вас приєднатися? Malmösystrar організовують автобусні тури на матчі в Швеції, а також тури літаком в інші країни, регулярно проводять зібрання-збіговиська, де ухвалюють найважливіші рішення. Буває і щось на кшталт різдвяно-новорічного корпоративу. Просто до вподоби, кажете, пане Брімсон? Ну-ну…

Цікавий досвід залучення жіноцтва до фан-руху винайшли в Італії. Зокрема, в «Сампдорії» є угруповання Rude Boys and Girls 1987. Це – напрочуд рідкий приклад того, що в назві угруповання додержано гендерної ревності. За поглядами, до речі, це угруповання є відверто лівим. Як свідчить досвід, що далі від місць державного панування комуністичної ідеології (хай навіть і колишнього), то більше симпатії до лівих ідей у фанатства.

Неабияку повагу в міжнародній фан-спільноті заслужили дівчата з… Індонезії. Так, саме в цій країні (богвість-де кажете, ну-ну, не сповідуйте хибний принцип «фанатизм є лише в Європі») є кілька активних жіночих фан-угруповань, найяскравішим з яких, на загальну думку, є Ladies Curva Sud 1976, що вболіває за ПСС «Слеман». Дівчата підтримують добрі стосунки з чоловічим крилом фанів свого клубу – Brigata Curva Sud 1976. А їхній емоційний слоган – «Футбол без леді – ніщо. «Слеман» до самої смерті» – взяли на озброєння їхні колежанки з усього світу. Звісно, підставляючи відповідно назву свого улюбленого клубу.

***

Жіноче образне мислення, фантазія і жага творчості часто-густо народжують неабиякі перформанси на трибунах стадіонів і вишукані футбольні графіті в середмістях. Вільність самовираження, характерна для сьогодення, сприяє створенню подеколи справжніх шедеврів, вибачте на голосному слові. Безперечно, коронавірусна навала не підпомагає підйому, консолідації чи принаймні регулярним акціям фан-рухів по всьому світу, й за післяепідемійну долю надто дівочих фан-груп стає боязко. Щиро сподіваюся, що об’єднання вболівальниць-фанаток зможуть відродитися після того, як планета подолає підступну хворобу, й у прийдешньому новочассі дзвінки жіночі голоси лунатимуть на трибунах світових стадіонів. Зі святом, берегині!