На вершину: 5 факторів, які дозволяють Інтеру боротися за чемпіонство

Нинішній сезон чемпіонату Італії виходить дуже цікавим. Спочатку «Мілан» здивував усю країну, довгий час очолюючи турнірну таблицю Серії А. «Ювентус» продовжує дивувати, втрачаючи очки в ситуаціях, коли цього можна було б уникнути. А ось першим місцем «Інтера» в турнірній таблиці дивуватися не варто. «Нерадзуррі» зараз є найкращою командою Італії і всерйоз претендують на Скудетто.

Вперше за 9 років чемпіоном країни може стати не «Ювентус». Уже сам цей факт привертає до себе увагу всієї футбольної Італії, а головним героєм поточного сезону Серії А є «Інтер». Команда Антоніо Конте подорослішала, зміцніла і готова повернути «нерадзуррі» туди, де вони не були вже 10 років – на вершину італійського футболу. Далі розглянемо 5 головних чинників, завдяки яким «чорно-сині» борються за чемпіонський титул в нинішній кампанії.

Фактор Конте

«Другий – це перший серед невдах», – сказав одного разу Антоніо Конте. Його призначенням на посаду головного тренера керівництво «Інтера» заявило про намір повернути клуб на вершину італійського футболу. Фахівець відомий своєю пристрастю до гри, прагненням до перемог і невмінням програвати. Прибувши в Мілан, Конте відразу взявся за справу. Однак сезон 2019/20 (перший при Антоніо) вийшов хорошим для клубу, але сумним для тренера.

«Нерадзуррі» вперше за 10 років стали віце-чемпіонами Італії та вийшли в фінал єврокубка (Ліги Європи). Для клубу, який ні на що серйозне не претендував після відходу Жозе Моуріньо, це були серйозні показники. Але для Конте сезон став невтішним. Фахівець зупинився за крок від завоювання Скудетто і трофея Ліги Європи, програвши у фіналі «Севільї» (2:3). Справедливості заради, «Ювентус» Мауріціо Саррі навряд чи упустив би чемпіонський титул. Кінцівку минулого сезону «б’янконері» проводили як-небудь. Проте «Інтер» знову став клубом, якого потрібно побоюватися.

У поточному сезоні Конте повністю провалився в Лізі чемпіонів, залишившись навіть без Ліги Європи. Згодом «чорно-сині» вилетіли з Кубку Італії. «Інтеру» не залишалося нічого іншого, крім як зосередитися на внутрішній першості, де їм поки немає рівних. У поточному сезоні Серії А в «нерадзуррі» тільки 2 поразки, 5 нічиїх і 17 перемог. Такі показники дозволяють «чорно-синім» очолювати турнірну таблицю чемпіонату Італії, та ще й випереджати на 3 очки головного переслідувача в особі «Мілана». Конте розуміє, що фіаско в Серії А серйозно вдарить по його репутації, тому постарається взяти Скудетто будь-якою ціною.

Робота з молоддю

Провідні італійські клуби нерідко стають об’єктами глузувань через те, що часто підписують вікових гравців, та ще й на хороші контракти. При Конте «Інтер» підписав, наприклад, Ешлі Янга, Артуро Відаля і Олександра Коларова. Цим хлопцям 102 роки на трьох, але без досвідчених футболістів ніяк не обійтися, особливо в тактично витонченої Італії. Конте також любить і вміє працювати з молоддю. При ньому в клуб прийшли Ашраф Хакімі (в 21 рік) і Ніколо Барелла (в 23 роки), які є ключовими гравцями нинішнього «Інтера».

Хакімі ще в дортмундській «Боруссії» дуже добре себе показав, а в Мілані й зовсім трансформувався в одного з найкращих фулбеків сучасності. Барелла став прикладом для всіх молодих футболістів. Він використав свій шанс, будучи спочатку орендованим гравцем. Ніколо домігся, щоб «нерадзуррі» викупили його у «Кальярі», і став гравцем основи в команді Конте, чого непросто досягти. Зараз його називають одним із кращих півзахисників Італії.

Варто відзначити також 21-річного центрбека Алессандро Бастоні, якого порівнюють з Алессандро Нестою і Паоло Мальдіні. Він був в «Інтері» ще до приходу Конте, але саме при ньому почав серйозно прогресувати. Ці хлопці є важливими ланками чемпіонської команди, оскільки вміло діють на своїх позиціях, і можуть виконувати по кілька функцій – як в обороні, так і в атаці. Багатозадачність – те, що Антоніо цінує в гравцях найбільше, і те, чому він їх вчить. Працьовитому виконавцю завжди знайдеться місце в колективі, який будує італійський фахівець.

Зв’язка Мартінес-Лукаку

Ледве очоливши «Інтер», Конте попросив у керівництва купити Ромелу Лукаку. У серпні 2019 року бельгієць відправився в Мілан, а «Манчестер Юнайтед» отримав за «списаного» гравця 74 млн євро. В Італії цей трансфер викликав подив, а нового тренера «нерадзуррі» почали звинувачувати в марнотратстві. Але Конте знав, що робить, оскільки Ромелу ідеально підходить під силовий футбол, який ставить італієць. Бельгієць їхав у Мілан деморалізованим від тиску з боку англійських ЗМІ та експертів. Але в «Інтері» в нього повірили, і фактурний нападаючий досить швидко влився в новий колектив.

Конте міг обирати, кого ставити на вістря атаки разом із Лукаку – Лаутаро Мартінеса чи Мауро Ікарді. Втім, вибір між двома аргентинцями не був складним для фахівця. Італієць зробив ставку на Лаутаро – і не прогадав. У минулому сезоні Мартінес і Лукаку тільки в Серії А забили 37 м’ячів на двох. У нинішній кампанії у них вже сумарно 31 гол. Якщо одного немає на полі, інший бере ініціативу на себе, використовуючи Алексіса Санчеса в якості помічника. Зв’язка аргентинця і бельгійця є однією з найнебезпечніших в Європі. Футболісти відмінно взаємодіють на полі, періодично асистуючи один одному. Маючи таких виконавців на вістрі атаки, не боротися за чемпіонство неможливо.

Відродження Еріксена і Перішича

У першій половині сезону все йшло до того, що Іван Перішич і Крістіан Еріксен покинуть «Інтер». Футболістам пророкували від’їзд із Мілану якщо не в січні, то в липні. Але до теперішнього часу ситуація змінилася. Так вийшло, що гравці, про яких вже почали забувати, зіграли важливі ролі в міланському дербі, причому в різних турнірах. Еріксен забив переможний гол (і перший для себе в поточному сезоні) в матчі 1/4 фіналу Кубку Італії проти «россонері» і вибив принципового суперника з турніру. Перішич віддав 2 результативні передачі в дербі, яке проходило вже в рамках національної першості, і допоміг «чорно-синім» здобути важливу перемогу (3:0).

Ще зарано говорити про те, що Еріксен і Перішич стали важливими ланками в команді Конте, але в останніх матчах вони обоє виходять у стартовому складі. Це говорить про те, що футболісти отримують більше довіри від тренера. Хорват є небезпечною зброєю на лівому фланзі, а датчанин нарешті став працювати в обороні. Еріксен, у якого сезон проходив особливо складно, переглянув своє ставлення до справи, знайшов спільну мову з тренером і отримує свої заслужені хвилини на полі. Хто знає, може, якщо «Інтер» виграє Скудетто, розмови про від’їзд півзахисника припиняться. Те ж саме стосується і Перішича, хоча у нього залишається тільки 1,5 роки за контрактом з «нерадзуррі».

Самір Ханданович

Вся команда Конте працює, як злагоджений механізм. Так, гра у «Інтера» не завжди приваблива і миловидна, але головне, що є результат. А його могло б і не бути, як і переможних серій «нерадзуррі», якби не Самір Ханданович. Нестаріючий словенець у свої 36 років продовжує показувати дива воротарської майстерності. На рахунку голкіпера вже 9 «сухих» матчів у поточному сезоні Серії А, що є непоганим показником. Самір пропускає в середньому 1 м’яч за гру, але він також багато виручає свою команду. Хто знає, чим би закінчилося вищезазначене міланське дербі в Серії А, якби капітан «Інтера» не перетворився на стіну в перші 20 хвилин поєдинку.

«Нерадзуррі» вже кілька років шукають заміну Хандановичу, але не можуть нікого знайти. Замінити такого голкіпера дійсно непросто. У «чорно-синіх» є кілька молодих воротарів, але ніхто з них поки не готовий бути першим номером. Контракт Саміра розрахований до червня 2022 року, і він продовжує його сумлінно виконувати. Ханданович виступає за «Інтер» з серпня 2012-го. За цей час він не виграв жодного трофею з міланським клубом. Зараз чемпіонський титул близький, як ніколи. Самір, як і весь чорно-синій Мілан, не має права його втратити.