Непереможний Джокович, домінуюча Осака та ще один втрачений шанс Світоліної

Перший турнір Великого Шолома в новому році відбувся, в наш непростий час це вже величезний плюс. Незважаючи на всі супутні проблеми і обмеження австралійської серії змагання пройшли на найвищому рівні і всього п'ять днів без уболівальників на трибунах. Все-таки добре, коли у тебе є окремий материк. Перемоги здобули головні фаворити, але всіляких інтриг від цього менше не стало, хоча і трапилися вони ще до початку фінальної стадії.

Чоловічий одиночний розряд. Фінал

Новак Джокович [1] - Даніїл Медведєв [4] - 7:5, 6:2, 6:2

Навряд чи хтось сумнівався до початку турніру, що на той момент восьмикратний переможець Australian Open вийде до фіналу. У своїй половині сітки Джокович міг мати серйозні проблеми хіба що в матчі проти Домініка Тіма або Александра Звєрєва, інші опоненти не виглядали готовими до того, щоб відправити головного фаворита відпочивати завчасно.

Але проблем у Джоковича виявилося більш ніж достатньо. Вже у другому колі він серйозно забуксував в матчі проти Френсіса Тіафо, ламати суперника довелося більше трьох з половиною годин. У наступному колі ледь не трапилася гучна сенсація, коли травмований Ноле довів до п'ятого сету в поєдинку з Тейлором Фрітцем з США. Лідер світового рейтингу скаржився на болючу травму м'язів живота, яка заважала йому грати на звичному рівні. Тут потрібно пояснити, що даний матч виявився останнім, на якому були вболівальники перед п'ятиденною перервою. У зв'язку із завершенням календарного дня в Мельбурні фанів попросили покинути корт приблизно о 23:30 за місцевим часом (на фото нижче), коли Джокович програвав з брейком у четвертому сеті. І тільки після цього Новак став грати краще, все ж поступився в четвертому сеті, але впевнено забрав п'ятий. Знаючи його непросту історію взаємин із публікою, це може викликати деякі підозри. Сам тенісист все заперечує і каже, що це був один з найскладніших походів за трофеєм.

Уже в наступному матчі Джокович без проблем здолав потужного, але травматичного канадця Мілоша Раоніча, який пізніше зізнався, що його фізичний стан на турнірі залишав бажати кращого. У наступних поєдинках перший номер посіву грав все краще і краще, не залишивши шансів ні Звєрєву, ні Карацеву, ні Медведєву.

Що стосується другого фіналіста, то він ідеально провів п'ять матчів з семи. Проблеми були тільки проти супротивників з Сербії. Яка іронія долі. У третьому колі проти Філіпа Країновіча Даніїлу в прямому сенсі довелося рвати зад для перемоги в матчі, оскільки він травмував сідницю. Медведєв, як і Джокович, страждав в третьому і четвертому сеті, але в п'ятому виніс суперника з корту, не віддавши жодного гейму. На пізніх стадіях був показаний дуже високий рівень тенісу проти Рубльова і Циципаса, але в фіналі цього виявилося недостатньо.

У справжню інтригу вірилося не дуже, все-таки в пам'яті ще фінал дворічної давності, в якому Джокович розмазав по корту Надаля, що знаходився в ідеальній формі. Але рівень російського тенісиста цілком дозволяв боротися за перемогу як мінімум в першій партії. Так і сталося, але Джокович виявився кращим на важливих м'ячах, а, маючи в активі перемогу в першій партії, без докорів сумління знищив опонента, з яким має приятельські стосунки.

Загалом це дев'ятий титул сербського тенісиста на кортах Мельбурна і 18-а перемога на ТВШ. Якби не дискваліфікація з US Open-2020, вже найближчим часом він би міг наздогнати хоча б Федерера. Все ж у Парижі Рафа повинен брати свій 21-й титул без питань. Роки йдуть, а Велика трійка продовжує домінувати в тенісі. За останні 16 сезонів тільки п'яти іншим тенісистам вдавалося вигравати Шоломи. Перспективна молодь продовжує рости і жадає перемог, але їм доведеться ще кілька років почекати, тому що «динозаври» все ще не вирішили, хто з них все-таки крутіший.

Найкращий матч

1/4 фіналу
Стефанос Циципас [5] - Рафаель Надаль [2] - 3:6, 2:6, 7:6(4), 6:4, 7:5

Подібне трапилося втретє в історії. Раніше Надаль всього двічі віддавав матчі, ведучи в рахунку 2:0 за сетами. Вперше це сталося в 2005-му в Маямі, коли на Мастерсах ще грали до перемоги в трьох сетах, відзначився Федерер. Другого разу - на US Open-2015 проти Фоньїні, якого цього року Рафа здолав у 1/8 фіналу.

Проти Циципаса Надаль ідеально відіграв два сети, на подачі в наступному сеті програв всього одне очко, а на тай-брейку третього допустив стільки невимушених помилок, скільки у нього було в першому і в другому сеті (по 5). Після цього Стефанос заграв немов грецький бог, а іспанець занервував і ще наробив помилок. Двома роками раніше Циципас отримав 0:6 у третій партії півфіналу AO від Надаля, на цей раз все перевернулося.

Прорив турніру - Аслан Карацев

Найлегший вибір з усіх категорій. Російський тенісист хоч і ходив довгий час у перспективних у себе на батьківщині, але щоб настільки... Наприклад, іспанець Фелісіано Лопес, який колись навіть входив до топ-15, а в цьому році зіграв 75-й раз поспіль в основі турнірів Великого Шолома, далі 1/4 фіналу не заходив. А Карацев з першої спроби застрибнув до півфіналу, здолавши перед цим ще й кваліфікаційний бар'єр. Такого тенісний світ ще не бачив.

Головний невдаха - Домінік Тім

Про неймовірну поразку Рафаеля Надаля вже згадано, він також був одним з головних кандидатів на це не найпочесніше звання. І все ж вибір припав на торішнього фіналіста Домініка Тіма, який отримав досить непросту сітку у вигляді найсильнішого несіяного тенісиста Ніка Кірьоса в третьому колі. Після героїчного камбеку з 0:2 перед гостьовими трибунами в матчі з австралійцем Тім нічого не зумів протиставити болгарину Григору Димитрову в четвертому колі.

Улюбленець фортуни - Аслан Карацев

А хто ще? Першим сіяним суперником росіянину дістався Дієго Шварцман, який зараз далеко не в найкращій формі, та й на швидких покриттях більш вразливий. У наступному раунді Аслан дивом уникнув поразки від канадця Фелікса Оже-Альяссіма, який в силу свого молодого віку ніяк не може навчитися доводити розпочате до кінця, про що говорять його сім програних фіналів турнірів ATP з семи (всі у двох сетах).

А після вильоту Тіма на Карацева вийшов Димитров, який отримав травму спини і перед матчем навіть не зміг самостійно надіти шкарпетки. Результат матчу був очевидний.

Наші

Нарешті в чоловічій сітці з'явився хтось із українських чоловіків, які досить непогано стартували в новому році. Сергій Стаховський скористався ковідом у Дениса Кудли в кваліфікації і зводив у школу двох володарів вайлд-кард з Австралії, яким цього року довелося виступати не на рідній території, де вони особливо сильні. У першому колі основи Стаховському дістався сіяний суперник з серією поразок у кінці минулого сезону і непоганою історією особистих зустрічей. Українець гідно змагався з сербом Душаном Лайовічем, але після суворого карантину його фізично не вистачило на п'ятий сет. А Лайовіч дійшов до 1/8 фіналу, де був зупинений шостим сіяним Александром Звєрєвим з Німеччини.

Жіночий одиночний розряд. Фінал

Наомі Осака [3] - Дженніфер Брейді [22] - 6:4, 6:3

Ще до турніру букмекери і більшість експертів ставили на перемогу Наомі Осаки. Після карантину вона не програла жодного матчу, на які виходила грати, впевнено виграла US Open-2020 і взагалі виглядала на харді непереможною. Після Відкритого чемпіонату США японка взяла час на відпочинок, її турбувало підколінне сухожилля. Як виявилося, це рішення було правильним, тим більше, в Парижі перемогла її подружка Іга Свьонтек, чому Осака дуже зраділа.

Ще однією фавориткою вважалася Ешлі Барті, яка очолює світовий рейтинг. Не хотілося б нікого звинувачувати, але турнірна сітка на домашньому мейджорі виглядала максимально комфортною для австралійки, в той час як Осаці довелося змагатися з куди більш небезпечними суперницями. Будемо вважати, що це збіг, тим більше, в кінцевому підсумку місцевій тенісистці користі це не принесло.

Уже на старті Осаці випала Анастасія Павлюченкова, яка добре знає смак великих перемог в Австралії. До зустрічі з японкою росіянка мала серію з чотирьох поспіль перемог над представницями топ-10 на кортах Мельбурна. Але перевага Наомі була колосальною, жодних шансів Павлюченкова не мала. Як, втім, і наступні дві суперниці. Француженка Каролін Гарсія була зметена з корту без натяків на боротьбу, туніска Онс Жабер непогано виглядала в першому сеті, але на більше її не вистачило. І тут на шляху майбутньої переможниці опинилася торішня фіналістка Гарбінє Мугуруса. Матч вийшов приголомшливим, про це трохи нижче, японці вперше довелося проявити чемпіонський характер і камбекнути в абсолютно програшній ситуації. Далі вона справлялася з усіма суперницями набагато простіше, не затягуючи на третю партію.

Дженніфер Брейді з самого початку не вважалася фавориткою. Після перебування на суворому карантині боротися з суперницями, які в цей час практично повноцінно тренувалися, досить непросто. І все ж Дженніфер, яка потужно вистрілила на US Open-2020 року, дійшовши до півфіналу, катком проїхалася по перших трьох суперницях, після чого також впевнено здолала сильну хорватку Донну Векич. У чвертьфіналі на шляху американки стала її співвітчизниця Джессіка Пегула, яка до цього вибила з боротьби українку Еліну Світоліну. Матч двох представниць США вийшов невисокого рівня, але прогнозовано виграла більш потужна і більш стабільна тенісистка. У півфіналі Брейді мала помірятися силами з лідером світового рейтингу, та Ешлі Барті несподівано програла чешці Кароліні Муховій, яка на цьому турнірі точно завоювала серця багатьох шанувальників тенісу.

У фіналі особливої ​​боротьби не вийшло, Осака була краще готовою і ментально, і фізично. У першій партії у Брейді був прихований сетбол, після нереалізації якого інтрига померла остаточно.

Найкращий матч

Третє коло
Наомі Осака [3] - Гарбінє Мугуруса [14] - 4:6, 6:4, 7:5

У минулому році Мугуруса провела три матчі на турнірах Grand Slam проти тенісисток з першої десятки і всі три виграла (Світоліна, Бертенс, Халеп). Проти Осаки Гарбінє теж зіграла на дуже високому рівні. Іспанка забрала першу партію, зумівши відіграти ранній брейк, програла в кінцівці другу, а в третій мала подвійний сетбол на прийомі. Японка зуміла проявити чемпіонський характер, до кінця гейму подала два ейси, змусила суперницю помилитися і записала на свій рахунок активно виграний м'яч. Після цього Мугуруса вийшла подавати на матч за рахунку 5:4 на свою користь, але її знову спіткала невдача. Осака відіграла кінцівку зустрічі ідеально, залишається тільки шкодувати, що Мугуруса не потрапила до верхньої частини сітки. Такий фінал був би більш конкурентним.

Прорив турніру - Кароліна Мухова

Багато українських вболівальники добре пам'ятають Кароліну за матчем зі Світоліною в 1/4 фіналу Вімблдону-2019, також вона непогано проявила себе і на торішньому US Open, програвши в 1/8 фіналу майбутній фіналістці Вікторії Азаренко. Але на кортах Мельбурна Муховій вдалося дійти до півфіналу, влаштувавши кілька феноменальних повернень у гру.

Почалося все в третьому колі, коли чешка обіграла свою співвітчизницю Кароліну Плішкову. Екс-перша ракетка світу після програшу стартової партії вела в другому сеті 5:0, але Мухова взяла сім геймів поспіль. У наступному матчі Еліза Мертенс вигравала у чешки з двома брейками в першому сеті, але теж не зуміла втримати перевагу. У чвертьфіналі перша ракетка світу Ешлі Барті за 25 хвилин розбила Мухову у стартовій партії, а в другій вела 2:0. Чешка взяла медичний тайм-аут, після чого програла всього 3 гейми до кінця зустрічі.

Не вийшло тільки в півфіналі проти Брейді, хоча шанси також були. За всіма статистичними розкладами Мухова стала однією з найкращих на прийомі, вона створювала неймовірний тиск на суперниць, повертала м'ячі дуже глибоко. Це дозволило 29 разів за турнір взяти чужу подачу (лідер нарівні з Осакою і Брейді).

Головна невдаха - Ешлі Барті

Австралійка не грала з лютого минулого року і на турнірі WTA 500 в Мельбурні, який передував Australian Open, до неї гарненько придивлялися. Барті його виграла, здолавши у фіналі вищезгадану Мугурусу. Після цього тріумфу і вдалого жеребкування всі бачили Ешлі в фіналі. Але на шляху першого номера посіву опинилася Мухова, перемогти на рідному мейджорі поки не виходить.

Улюблениця фортуни - Джессіка Пегула

61-а ракетка світу отримала на старті в суперниці Вікторію Азаренко, що відсиділа суворий карантин. Представниця Білорусі однозначно виявилася не готовою до турніру, під час матчу суддя навіть викликав їй лікаря. Пегула пішла сіткою 13-ї сіяної, тому в наступних двох матчах їй пощастило з суперницями: Саманта Стосур та Кікі Младеновіч проблемою не стали. У четвертому колі Джессіка розібралася ще і з п'ятою ракеткою світу Еліною Світоліною, яка, як виявилося після турніру, в цей час більше думала про проблеми в особистому житті. Зупинила Пегулу майбутня фіналістка Дженніфер Брейді, яку також можна записати в цю номінацію, але через потрапляння до суворого карантину не піднялася рука.

Окремо хотілося б згадати Серену Вільямс. Крім нового епатажного вбрання американка відзначилася ще й дуже високим рівнем тенісу. Особливо всі оцінили її швидкість пересування кортом, і це в 39 років. Сітка Серени - справжнісіньке жахіття. Для перемоги на турнірі їй потрібно було обіграти сьому сіяну Аріну Соболенко, потім Симону Халеп [2] і Наомі Осаку [3]. Теоретично була можливість після цього зіграти в фіналі ще й з першою ракеткою, але сталося інакше. Відразу ж пригадується фінал Вімблдону-2018, на шляху до якого Вільямс-молодша зіграла тільки з однією тенісисткою з топ-50. І не вір після цього в долю. Букмекери чомусь дуже недооцінили Серену, в переможних матчах з Соболенко і Халеп саме суперниці американки були невеликими фаворитками. Але 23-разова переможниця ТВШ показала, що все ще може дивувати, як мінімум рік-два вона ще всерйоз буде боротися за рекорд Маргарет Корт.

Наші

В основній сітці стартували всього дві українки, що катастрофічно мало. Наприклад, у 2018-му відразу чотири представниці нашої країни грали навіть у другому раунді.

Звичайно ж, ми могли розраховувати і на більше представництво, але Даяна Ястремська тимчасово відсторонена від змагань через звинувачення в порушенні антидопінгових правил, а Лесі Цуренко зовсім трохи не вистачило, щоб брати участь в якості лакі-лузера. Катаріна Завацька не змогла пройти кваліфікацію, Катерина Козлова не була заявлена ​​на відбірковий турнір, а в основу їй теж не вистачило кількох позицій.

На жаль, у суворий карантин потрапила Марта Костюк, яка до всього іншого ще і травмувала плече. За словами самої тенісистки, вона грає на високому рівні тільки тоді, коли добре себе почуває. Тому швидкий виліт від сіяної росіянки Вероніки Кудерметової ні для кого несподіванкою не став. Але у Марти ще все попереду, вона вже показала, що може гідно змагатися на великих турнірах.

З другого кола вболівати довелося лише за Еліну Світоліну, яка в перших двох матчах здолала дуже непростих суперниць. Далі сітка ставала легшою, але таке бувало і раніше. Виліт у четвертому колі від американки Джесіки Пегули не став таким одкровенням, як поразка Наді Подоросці в 1/4 фіналу Ролан Гаррос, але залишив дуже багато запитань. Американка зіграла далеко не ідеально, але Еліна провела дійсно слабкий матч. Це вже зараз, після паузи у відносинах з Гаелем Монфісом, приблизно зрозумілі причини не найкращого стану українки, а тоді здавалося трохи дивним, як можна ТАК зіграти з Гауфф, а потім ТАК зіграти з Пегулою. Згадується, що після першого тимчасового розриву з Монфісом Еліна видала два півфінали Шоломів поспіль. Що ж, якщо на нас чекає щось подібне, то будемо чекати з нетерпінням.

Чоловічий парний розряд. Фінал

Іван Додіг / Філіп Полашек [9] - Раджив Рам / Джо Солсбері [5] - 6:3, 6:4

Словак Полашек в 2013-му році закінчував кар'єру після травми спини, але через п'ять років повернувся і цього року виграв свій дебютний титул на турнірах Великого Шолома. У Додіга це не перший тріумф, раніше він двічі перемагав в Парижі. Також на його рахунку три титули в міксті. Рам і Солсбері другий рік поспіль грали в фіналі, але в минулому їм все ж вдалося виграти.

Жіночий парний розряд. Фінал

Аріна Соболенко / Еліза Мертенс [2] - Катерина Синякова / Барбора Крейчикова [3] - 6:2, 6:3

Соболенко і Мертенс, хоч і є дуже хорошими тенісистками в одиночному розряді, при цьому відмінно почувають себе в парі. У такому складі вони вистрілили у 2019 році на американських турнірах так званої серії «Sunshine Double» (Індіан-Веллс і Маямі). Після цього у них була перемога на Відкритому чемпіонаті США в тому ж році і ось тепер другий титул Великого Шолома. Дуже шкода, що не зіграла на турнірі пара Тімеа Бабош / Кристина Младенович, яка брала титул минулого року і виграла осінній Ролан Гаррос. Француженка захотіла присвятити себе одиночці, вийшло не так і погано, адже вона дійшла до третього кола. Бабош із кимось іншим грати не захотіла.

Мікст

Барбора Крейчикова / Раджив Рам [6] - Саманта Стосур / Меттью Ебден, WC - 6:1, 6:4

Барбора Крейчикова хоч і програла фінал пари, знову без титулу не залишилася. В Австралії вона перемагає в міксті вже третій рік поспіль. Американець Рам вигравав з чешкою ​​два роки тому, а в 2020-му її партнером був хорват Нікола Мектич. Стосур на рідному континенті в фіналі міксту зіграла другий раз в житті, в далекому 2005-му їй вдалося перемогти з австралійцем Скоттом Дрейпером. У Ебдена в Мельбурні також є титул в змішаному розряді, датований 2013-м роком.

 У вигляді бонусу милі фото переможців одиночного розряду з метеликами, які щось відчували під час турніру.