Погода вже заважала Динамо в єврокубках. У 1987-му матч переносився двічі

Нинішнє настільки раннє відновлення офіційної частини сезону в українському футболі вже піддане критиці з боку деяких функціонерів, тренерів, футболістів, журналістів та вболівальників. Ясна річ, що грати на промерзлому полі за мінусової температури повітря, та ще й на тлі заметів, що закутали пусті через коронавірус трибуни стадіонів, - сумнівне задоволення, заради якого футбол точно не покликаний існувати з самого початку.

Однак історія знає часи, коли наші команди стикалися і не з такими перешкодами. Київське «Динамо» в сезоні-1986/87 грало в Кубку європейських чемпіонів, і, впоравшись в перших двох раундах з болгарським «Берое» та шотландським «Селтіком», досить впевнено змогло вибратися в євровесну, яка повинна була стартувати зі стадії 1/4 фіналу. У суперники «біло-синім» жереб визначив «Бешикташ» - команду непогану, але цілком легкотравну, адже зустріч з мадридським «Реалом» або мюнхенською «Баварією» вже на цьому етапі була б куди менш приємною для футболістів, тренерів і вболівальників киян.

Напередодні зустрічі з «Бешикташем» «динамівцям» належало провести матч за Суперкубок УЄФА проти румунського «Стяуа». Ця гра відбулася 24 лютого на стадіоні «Луї II» в Монако, і завершилася мінімальною перемогою команди з Бухареста з рахунком 1:0, яку їй приніс точний удар молодого генія Георге Хаджі, що згодом пограв за «Реал» і «Барселону», а також став однією з легенд сучасної історії «Галатасарая».

Саме в Стамбулі на номінально домашній арені «Галатасарая» «Алі Самі Єн» (вона використовувалася «жовто-червоними» до 2011 року, після чого вони переїхали на куди більш сучасний і місткий новий стадіон - «Тюрк Телеком Арена») повинна була пройти наступна єврокубкова гра «Динамо» - перший матч чвертьфіналу КЄЧ -1986/87 проти «Бешикташа».

Спочатку матч «Бешикташ» - «Динамо» був призначений на 4 березня, як і ще три поєдинки цієї стадії, які проходили паралельно («Црвена Звезда» - «Реал», «Баварія» - «Андерлехт» і «Порту» - «Брондбю»). На гру київська команда прибула з Лозанни, де провела кілька спарингів після поразки від «Стяуа», і раптово потрапила в сніговий капкан. На Стамбул якраз в ці числа обрушилася жахлива негода - небувала для цих країв сніжна буря поставила під питання звичне життя міста, через що функціонування цілого ряду сфер діяльності було призупинено або вкрай ускладнено.

Чехословацький арбітр Душан Крхняк, здійснивши передматчеву інспекцію газону і готовності стадіону до матчу, прийняв категоричне рішення про неможливість проводити гру. Поле було завалено снігом, товщина якого в деяких місцях досягала позначки в 20 сантиметрів. Приймаюча сторона всіляко намагалася очистити газон, задіявши велику кількість спецтехніки та людей, але ці зусилля були марними - проти примхів природи людські зусилля нічого не значили.

Втім, спочатку певний оптимізм організатори матчу все ж зберігали. Ні про яку технічну поразку мова не йшла (погодний форс-мажор для делегата УЄФА та інспектора матчу був очевидним), а гру хотіли провести вже на наступний день, 5 березня. Щоправда, швидкого поліпшення погоди не відбулося, і матч в результаті перенесли на 14 березня.

Пробувши в Туреччині до 9 березня, і не отримавши можливості виконати заплановану Валерієм Лобановським та його помічниками тренувальну програму, «Динамо» повернулося в Україну, а вже через чотири дні змушене було знову вилітати до Туреччини з надією провести нарешті злощасний поєдинок проти «Бешикташа». На щастя, виліт з Києва до Туреччини був здійснений на чартерному рейсі, який відразу після гри і повернув «динамівців» назад в Україну.

Сам матч на «Алі Самі Єн» в Стамбулі провести так і не вдалося. Рішенням організаторів гра була перенесена в більш теплий Ізмір і почалася 14 березня 1987 року о 15:30 на стадіоні імені Ататюрка. У присутності тридцяти восьми з половиною тисяч глядачів «Динамо» несподівано для багатьох не зазнало жодних проблем з турецькою командою. Вже в першому таймі голи Бєланова та Блохіна дозволили «біло-синім» відчути себе куди впевненіше господарів, а в другому ще один м'яч Блохіна та дубль Євтушенка остаточно розвіяли надії «чорних орлів» на позитивний результат матчу - 0:5.

«Навряд чи є сенс коментувати матч в Ізмірі. Рахунок говорить сам за себе. Звичайно, у нас були складнощі, особливо докучала відсутність ігрової практики, але наші суперники, як мені здається, були в ще більш скрутному становищі: їхній стадіон у Стамбулі завалений снігом, а в розпорядженні команди виявився лише малесенький зал...» - сказав тодішній начальник київської команди Володимир Веремєєв.

Автор дубля Вадим Євтушенко зазначив, що в обороні у «біло-синіх» проблем не виникало, а в атаці особливу користь команді приніс Олег Блохін: «В Ізмірі в обороні у нас було не дуже багато проблем. Ми отримали повну можливість більш активно діяти попереду, і результат відомий. Мені хотілося б відзначити чудову гру в цьому матчі Блохіна. Олег не тільки сам забив два м'ячі, але й був найактивнішим учасником інших трьох».

Планувалося, що на матч-відповідь до Києва обидві команди полетять одним літаком - тим самим чартером, яке замовляло для себе «Динамо». Але після нищівної поразки турецька команда вирішила за краще змінити плани. У підсумку «біло-сині» прибули до Києва в той же день, що й провели перший матч 1/4 фіналу КЄЧ, а «чорні орли» прилетіли в столицю України на наступний день в літаку, на якому добиралися їхні вболівальники. Цим жестом «Бешикташ» хотів висловити подяку фанатам, які, не дивлячись на фіаско в першому матчі, продовжували вірити і підтримувати улюблену команду до кінця.

У Києві «Бешикташ» також програв, але з куди більш пристойним рахунком - 0:2, а «Динамо», на жаль, припинило боротьбу за престижний трофей в наступному раунді. У півфінальних баталіях «біло-сині» двічі програли «Порту» (спершу 1:2 на виїзді, а потім 1:2 і вдома), який в 1987 році і виявився тріумфатором Кубка європейських чемпіонів, здолавши у фіналі «Баварію» з тим-таки рахунком 2:1...