Х’юстон і Харден: ідеальне розставання

Сезон 2020/21 для «Х’юстон Рокетс» почався не найкращим чином. Уже на старті кампанії команда зі штату Техас програла двом серйозним суперникам – «Портленду» і «Денверу». Після цього «Рокетс» програли практично всім командам, які є претендентами на плей-оф у своїх конференціях. Джеймс Харден не був схожим на самого себе. Борода виконував усе менше точних кидків і все більше претензій висловлював одноклубникам. Було зрозуміло, що час Хардена в «Х’юстоні» добігає кінця.

Харден без «Х’юстона»

За міжсезоння Джеймс втратив усе: впевненість, мотивацію, форму. Головне питання полягало в тому, хто готовий взяти баскетболіста в свою команду. За нього потрібно було віддати половину складу і драфт-піки. На такий ризикований крок зважився лише один клуб – «Бруклін». «Нетс» пішли ва-банк заради того, щоб зібрати на «Барклайс-Центрі» супер-тріо Кевін Дюрант – Кайрі Ірвінг – Джеймс Харден.

Наскільки виправданим був ризик «Брукліна» – покаже час. Але те, що цей трейд був потрібним Хардену – це точно. Зараз статистика у захисника краща, ніж на початку сезону. У кампанії 2020/2021 Джеймс зіграв 8 матчів за «Рокетс» і стільки ж – за «Нетс», тому можна провести певні паралелі. Отже, в «Брукліні» у Хардена підвищився відсоток точних 2-очкових і 3-очкових кидків (57,1% / 54,7%), (40,0% / 34,7%). Крім того, у захисника покращилися результати за асистами (11,8 / 10,4 за гру), підбираннями (7,8 / 5,1 за гру) і перехопленнями (1,1 / 0,9 за гру).

Прогрес Хардена після зміни команди очевидний. «Бруклін» поки не завжди виглядає стабільно, але це лише питання часу. Як тільки Харден повністю адаптується, «Нетс» стануть по-справжньому грізною силою не тільки на Сході, а й у всій НБА. Джеймс став менше часу проводити з м’ячем, і це пішло йому на користь. Роль одноосібного лідера в «Х’юстоні» стала для нього великим тягарем. У Брукліні він відчуває себе більш вільно, оскільки відповідальність за результат несе не він один.

Немає сумнівів, що з часом баскетболіст ставатиме тільки краще, як і вся його команда. Перший експеримент Хардена з колишнім одноклубником (Расселл Вестбрук) виявився провальним. Вдруге виходить краще. Кевін Дюрант всіляко вихваляє свого старого-нового одноклубника і висловлює йому підтримку через ЗМІ. До того ж, Джеймс возз’єднався з тренером Майком Д’Антоні, чий від’їзд  із Х’юстону серйозно вплинув на його рішення. У «Брукліні» фахівець не головний, але до нього точно прислухаються. Схоже, уродженець Беллфлауера, штат Каліфорнія, знайшов собі новий дім, принаймні, на якийсь час.

«Х’юстон» без Хардена

Зараз, дивлячись на «Х’юстон», не можна сказати, що команда втратила занадто багато після відходу Хардена. Уже в першому матчі після трейду Джеймса «Рокетс» обіграли «Сан-Антоніо». Після цього підопічні Стівена Сайласа поступилися в трьох поєдинках, а потім виграли 6 матчів поспіль. Переломною для «ракет» була зустріч з «Детройтом», в який вони обіграли суперника з перевагою в 1 очко. Після цього матчу справи в клубі зі штату Техас почали поступово налагоджуватися, а молодий наставник «Рокетс» відчув себе впевненіше.

«Х’юстон» знову став командою з великим бажанням. Джон Волл апріорі мотивований після дворічного простою. Після відходу Хардена він отримав повну свободу дій в управлінні атаками. Віктор Оладіпо стане вільним агентом після закінчення сезону. У нинішній кампанії захисник намагається показати себе якнайкраще, щоб отримати вигідну пропозицію влітку, може, навіть і від «Рокетс». Демаркус Казінс досі грає на негарантованому контракті, тому питання про його мотивацію не піднімається. «Бугі» навіть почав закидати 3-очкові на рівні виступів у «Новому Орлеані».

Незважаючи на досить відомі перераховані вище імена, лідером «Х’юстона» прямо зараз є Крістіан Вуд. Це при тому, що 25-річний важкий форвард отримує за контрактом менше, ніж Волл, Оладіпо і Ерік Гордон. Від Вуда відмовилися «Філадельфія», «Шарлотт», «Мілвокі», «Новий Орлеан» і «Детройт». Свого часу гравця забракували навіть в Китаї. Лише в «Х’юстоні» баскетболіст знайшов собі притулок. У поточному сезоні форвард іде із середнім показником в 23,6 очка і 10,7 підбирань за матч. Це його кращий показник в кар’єрі, який допомагає «ракетам» перемагати.

Приклад Вуда показує, що «Х’юстон» свого часу даремно відмовився від Клінта Капели. За Д’Антоні «Рокетс» робили ставку на так званий «смолболл» в надії «перестріляти» суперників при практично нульовому захисті. Той «Х’юстон» був заточений на повалення «Голден Стейт», але план провалився. «Ракети» не змогли пройти «воїнів» у фіналі Західної конференції навіть після травми Дюранта. У торішній серії з «Лейкерс» все вийшло ще гірше. Нинішній «Х’юстон» – це команда, в якій кожному гравцеві є що доводити. Ніхто не знає, чого чекати від «Рокетс» на довгій дистанції, але статус «темної конячки» цілком влаштовує колектив Стівена Сайласа і його самого.