Євген Волинець - найкращий гравець першого кола УПЛ за оцінками Sport.ua

Не дарма повсюдно нинішній футбольний сезон називають не інакше, як «гібридним». Улюблена гра мільйонів, що потрапила під перехресний обстріл «чуми 21 століття», істотно постраждала. В першу чергу - в видовищності, звичайно, адже футбол без уболівальників - досить прісне блюдо. Але і окрім відсутності фанів на аренах у нинішнього футболу є й інші відмітні, можна сказати ексклюзивні риси, раніше йому не властиві.

Як правило, через тривалий минулий сезон, а також через участь багатьох топ-команд у «фінальній пульці» Ліги чемпіонів і Ліги Європи ці самі топові колективи зараз не виблискують. Точніше, далеко не всі. Ну, хіба що, за вирахуванням залізної «Баварії» (хоча і ці можуть собі дозволити крупно програти «Хоффенхайму»). ПСЖ, «Реал» з «Барсою», «Юве» з «Інтером», «МанСіті» з «Лівером» і багато інших - зараз в розібраному, явно не товарному вигляді. Тому що зім'ятою вийшла підготовка до нового сезону, якої практично і не було, тому що навіть на такому високому рівні позначаються відсутність гравців через коронавірусну хворобу, адже їхнє відновлення затягується, та й після ковіду навіть колишні «живчики» відчувають серйозні проблеми з адаптацією. До того ж, істотно збільшилася кількість і «простих» травм.

А з іншого боку, святе місце порожнім не буває, і на зміну грандам і топам приходять цілком собі честолюбні дублери або ті, хто довго перебував у тіні. Як «Астон Вілла» або «Лідс» в АПЛ, «Мілан» в серії А, «Сосьєдад» в ЛаЛізі чи «Лілль» в Лізі 1. Тобто ті, хто не виснажений, за великим рахунком, минулим сезоном. І хто зумів мінімізувати кадрові пробоїни через ковід. Не в останню чергу - через залучення в основу молоді.

Подібні тенденції не чужі і чемпіонату України. Точніше, вони проявилися практично у всій красі. І перемога на проміжному фініші в списку найкращих гравців чемпіонату голкіпера «Колоса» Євгена Волинця - тому яскраве підтвердження.

***

Ну правда, в тому, що найкращим футболістом осінньої частини сезону не став гравець «Динамо» або «Шахтаря», логіки значно більше, якби хтось із цих двох грандів раптом опинився на вершині списку. Тут все якраз просто. За «Шахтар» ситуація якраз лягає у вищевикладене лекало. У команди практично не було міжсезоння, і вона вкотилась в новий сезон емоційно, а моментами і функціонально не готовою. Особливо це стосується її лідерів-старожилів, які тягнули минулий чемпіонат.

Зокрема, показовим у цьому зв'язку може бути приклад Тайсона, який виграв аналогічну номінацію в минулому році. В даному випадку, напевно, доречно говорити про «втому металу». Але головне, все ж, в іншому. Ні для кого не секрет, що у колишнього капітана «гірників» зараз непрості відносини з клубом: він хоче піти, натякаючи про це прозоро, а клуб відпустити гравця поки не готовий. Вже якщо Мессі, який грає в подібних реаліях, частково втрачається і розчиняється в проблемах, то що говорити тоді про дану ситуацію?

Ще одного звичного лідера «Шахтаря» - Марлоса - не виявилося в списку найкращих з іншої причини. Він був приголомшливо ефективний в кінці минулого сезону, але на початку нинішнього трапився цілком зрозумілий провал. Та ще й травма. Та ще й вік. Подібний аргумент можна пред’явити і Алану Патріку - єдиному представнику чемпіонів в нашому переліку. Бразилець в першій частині сезону грав нестабільно. І нерегулярно. До того ж, він поки не запам'ятався такою важливою роллю, як в минулому чемпіонаті. Тому такий і результат. На авансцену «Шахтаря» все виразніше виходять молоді, тому звичні для нас Марлос, Тайсон, Мораес і навіть Патрік будуть потихеньку, але закономірно втрачати свої позиції. А ось Манор, Тете, Майкон і інші будуть їх «купувати». Правда, за умови більш стабільної гри в основі.

Щодо «Динамо» ситуація не схожа візуально, але теж десь перегукується з «шахтарською». Команда була морально і функціонально розібрана після минулого чемпіонату, до того ж там був справжній «травмопад». А ще, за недоброю традицією останніх сезонів, дуже туго в чемпіонат входив найяскравіший гравець команди Циганков, який додав лише в заключних турах, але це не дозволило Віктору потрапити до списку десяти найкращих. Найбільш відчутним прогресом у «Динамо» можна сміливо назвати Шапаренка, якого Луческу розкрив з нового боку. Власне, це «розкриття» і відображено в нашій таблиці. Якби Микола провів так же яскраво і останні осінні тури, він би напевно виграв проміжну суперечку. Але в кінці забігу він трохи здав. Тому все закономірно.

***   

 Схожі епітети заслужив і один з найстабільніших гравців сезону - Кочергін із «Зорі». Йому не вдалися стартові тури (як і всій його команді), та й пара фінальних. Тому «лише» друге місце. Але, за умови, що Влад збереже свій запал і потенціал, тим більше, що тепер не потрібно розпорошуватися на єврокубки, він може за підсумками сезону стати найкращим. Непоганий відрізок провів і ще один гравець команди Скрипника - Іванісеня, який теж опинився досить високо в нашому рейтингу. Але в даному випадку гравець брав швидше ефективністю, ніж ефектністю. Тому що позиція така - скоріше руйнувати, ніж творити.

Нехай нікого не бентежать відразу три позиції в нашій десятці авторства гравців «Ворскли». Якраз до восьмого туру команда Максимова була найяскравішою плямою в нашому чемпіонаті. І як її лідерам не віддати належне? Ось і віддавали. Але далі почався спад, у команди виявився досить невеликий запас міцності, криза ідей і багато вилучень. Але все одно за спробу стрибнути вище голови Різнику і партнерам спасибі. На наш погляд, вони ще не сказали свого останнього слова.

***

І ось так плавно ми підходимо до головної нашої персони - голкіпера «Колоса». Головна відмінна риса цієї самої персони - її величність стабільність. На відміну від своїх конкурентів, Волинець відрізнявся «хорошим смаком» не разово, не в окремих відрізках, а протягом абсолютно всього першого кола. До того ж, грав він без явних спадів і зривів, на дуже хорошому рівні, який ніколи не опускався нижче середнього. До того ж, в його арсеналі знайшлася ще одне дуже дієва зброя, яка за інших рівних здатна зіграти на твою користь: вміння відбивати пенальті.

Уже в першому осінньому турі - в матчі проти «Шахтаря» - Волинець відбив відразу два удари з «точки» від Тайсона і Марлоса. Та й окрім цих геройств, на його рахунку було ще кілька сейвів. У другому турі - легка перемога «Колоса» над «Львовом» 4:0, але навіть в тій грі Євген відзначився, парирувавши на останніх хвилинах сильний удар в упор. У третьому турі - знову потягнув пенальті, цього разу від «Руху». Хороші «сухі» матчі проти «Інгульця», «Маріуполя» і «Дніпра-1». Напевно, єдиний поєдинок, за який основному воротареві ковалівців можна виставляти претензії - програна гра проти «Ворскли». Але там була проблема не тільки в Волинцю, просто, за словами Костишина, «Ворскла» нас задушила». А далі був непоганий матч капітана «аграріїв» проти «Десни», і ще кращий - проти «Олександрії», в якому Євген знову відбив пенальті (від Гречишкіна).

Ну і на «закуску» - остання гра осінньої частини змагань, проти «Динамо». Адже не дарма кажуть, що запам'ятовується останнє. У тому матчі Волинець хоч і пропустив два м'ячі, але зробив як мінімум в два рази більше порятунків. А те, як він намагався врятувати свої ворота в епізоді з другим голом Циганкова, взагалі багато чого варте.

Ось і вийшло, що стабільність, ефективність, та ще й ефектність голкіпера і капітана «Колоса» справили на нас найбільш незабутні враження. Особливо на тлі проблем, нестабільності та інших негараздів у гравців, які за визначенням могли і повинні були зіграти краще і яскравіше. Просто Волинець опинявся в потрібний час і в потрібному місці. Причому найчастіше і в прямому, і в переносному сенсі. І це не вина його, що інші були не настільки переконливі. Головне - він був топом в першій частині сезону УПЛ. І повністю і чесно заслужив на свій «проміжний» успіх.

А ось чи зможе він поміняти його на фінішний успіх, це вже зовсім інша історія.

Найкращі гравці УПЛ за оцінками Sport.ua (не менше 9 матчів)

Воротарі

Захисники

Півзахисники

Нападники

Українці

Іноземці

Новачки

Ветерани (на початок чемпіонату не менш 33 років)

Юніори (на кінець чемпіонату менше 20 років)