Бій Спенса та Гарсії пройшов так, як повинен був. Далі у Еррола об'єднання

Поєдинок Спенса та Гарсії - одна з дій, що найбільш логічно розвиваються цього року. Все сталося рівно так, як повинно було: Еррол перемагав від раунду до раунду, але, коли зменшував темп, включався Денні. Схоже, по-іншому і бути не могло.

Гарсія був хороший, але цього недостатньо

Спочатку було ясно: для перемоги Ерролу Спенсу не потрібно придумувати щось нове. Йому варто просто йти вперед, працювати, як зазвичай, бомбардуючи опонента боковими і не нариватися на зустрічні випади суперника. Завдання опонента було складнішим. Гарсія мав не тільки витримати тиск, а й придумати, чим відповідати. Взагалі-то, придумав. Інше питання, що цього виявилося недостатньо, щоб перемогти.

Після стартового раунду Еррол включився. Пішов вперед, тиснув, бив багато і по-різному. В основному діяв із середньої дистанції, де, найчастіше, намагався пробивати бокові. Денні не страждав - брав удари на блок і намагався контратакувати, але цього все одно було мало. По-перше, чемпіон не збирався падати. По-друге, кількість ударів у Спенса була відчутно вищою. Звідси і перевага.

Взагалі, поєдинок Спенс - Гарсія - крутий, але такий, що не подивишся вдруге. Хлопці влаштували динамічне протистояння, практично не відпочивали і не проводили цілі раунди в клінчах. Але відчуття більш тактичного протистояння не покидало до останніх секунд.

Екватор Еррол пройшов успішно, а ось у другій половині бою віддав декілька раундів Гарсії. Десь недопрацьовував сам, десь Денні був просто краще. Як не крути, а з таймінгом у Гарсії все прекрасно. Він чудово ловив суперника правим прямим - найкращою зброєю проти шульги. Та й загалом виглядав так, як того варто було очікувати: тримав влучання, намагався зіграти на своїх перевагах і діставав так, що в одинадцятому раунді у Спенса вилетіла капа.

Не виходило у Денні відповідати чимось рівнозначним на щільність атак чемпіона. Спенс бив багато, хоч і просів функціонально після середини бою. Гарсія міг би нівелювати активність суперника силою удару, але його влучання не несли за собою нічого конкретно для цього суперника. Еррол просто занадто великий. Крім цього, кількості влучань від Денні було занадто мало, щоб розраховувати на прихильність суддів.

Багато фанатів побачили в цьому поєдинку «справедливу нічию». Нібито, якби обом підняли руки, було б чесно. Не було нічиєї, звичайно. Так, Спенс не феєрив, не метав блискавки, не лякав своїми влучаннями. Але на перемогу він напрацював. Звичайна трудова перемога чемпіона у поєдинку з хорошим претендентом. Та ще й після п'ятнадцятимісячної перерви і відновлення після аварії.

Судді побачили впевнену перемогу чемпіона: 116-112, 116-112 і 117-111.

Спенс переміг добре, але буденно. Гарсія програв утретє в цій ваговій категорії. Всі три поразки - проти топів. І ніхто не зміг перемогти його яскраво або достроково - ні Кіт Турман, ні Шон Портер, ні тепер Еррол Спенс.

Хоча з цими хлопцями в рингу не засумуєш.

Що далі?

Навряд чи Гарсія занадто сильно опуститься в рейтингах після такого поєдинку. Була і конкуренція, і хороший бокс і все, щоб організації не опускали Денні нижче топ-5 рейтингу. А там варіантів для поєдинків хоч греблю гати. І Майкі Гарсія, і Кіт Турман, і Егідіус Каваляускас, і Шон Портер, і Сергій Липинець.

Перемога над будь-яким з них знову наблизить Гарсію до поєдинку за титул, але поки серед чемпіонів Спенс і Кроуфорд, Денні немає сенсу намагатися брати титул знову. Вони - Спенс і Кроуфорд - різні, але обидва кращі за американця. Еррол перебоксував Гарсію за рахунок фізичної сили, Теренс викладе урок боксу.

У Спенса життя розгортається цікавіше. Єдиний поєдинок, якого від нього хочуть всі - проти Кроуфорда. Хоча у Еррола, схоже, інші плани. Перед зустріччю з Гарсією він позначив свій план: Денні, Менні Пакьяо і Теренс Кроуфорд. Тобто, тепер і з боку Спенса, і з боку Кроуфорда відкрито полювання на майбутнього президента Філіппін.

І одному, і іншому він потрібен і як чемпіон, і як гучне ім'я в послужному списку. Та й заробити на Менні можна завжди. При цьому, хлопці дуже великі для філіппінця. І, якщо Теренс просто великий, то перевага Еррола перед Пакьяо величезна - більше, ніж на десять сантиметрів у зрості і розмаху рук.

Найімовірніше, до весни 2021 ми побачимо бій Спенса проти Пакьяо. А якщо ні - і Менні забере собі Кроуфорд, то є ще декілька варіантів. По-перше, захист поясу. Шон Портер і Кудратілло Абдукахоров чекають своїх шансів. Перший - по лінії WBC, другий - IBF. Ще є Кіт Турман, який оголосив: у 2021 хочу переможця пари Гарсія - Спенс.

У рейтингах Кіт нижче за того ж Портера, але з Шоном Спенс боксував, а з Турманом - ні. Та й це просто цікавий поєдинок, якщо не вийде домовитися з Пакьяо або з ним швидше домовиться інший чемпіон.

Фактично, з цієї категорії у Спенса залишилося не так багато суперників: Турман і/або Пакьяо і Кроуфорд. Бою з другим варто чекати до другої половини 2021 року. Якщо він не відбудеться і тоді, то не відбудеться вже взагалі. Теренс не стає молодшим, а Спенсу час вирішувати питання в цій вазі і йти далі.

Очевидно, що Еррол може добрати кілька кілограмів, а розмови про його поєдинок проти Сауля Альвареса то тут, то там проскакують у ЗМІ. З цього приводу навіть висловився глава WBC Сулейман, який не виключає можливості проведення такого бою.

Звичайно, для цього хлопцям потрібно закінчити свої справи. Американцеві розібратися з можливістю стати абсолютом, мексиканцю - зі Смітом. Після цього можна битися на нейтральній території - в рамках середньої ваги.