Невдалий переїзд: чому Еріксен не заграв у Інтері

Перехід Крістіана Еріксена з «Тоттенхема» в «Інтер» був одним із найбільш інтригуючих серед усіх зимових трансферів 2020 року. Від цієї угоди, здавалося, виграють всі, крім «шпор». Футболіст не повірив, що лондонський клуб здатний вигравати трофеї навіть із Жозе Моуріньо. Данець поїхав до Антоніо Конте в Мілан за титулами. Але зараз, через майже рік після переходу в «Інтер», Крістіан може сподіватися максимум на 20 хвилин ігрового часу з лави запасних.

Один із найгучніших трансферів минулого січня став одним із найбільш провальних у календарному році. Розбираємося, чому так вийшло і що сторонам робити далі.

Дві помилки Еріксена

Зазвичай футболісти не змінюють клуб, у якому їм комфортно. Але Еріксена можна зрозуміти. Минулої зими «Тоттенхем» переживав не найкращі часи. Навіть під керівництвом Моуріньо «шпори» виступали нестабільно. У Крістіана йшов останній рік за контрактом. Данець вирішив, що його час у північному Лондоні підійшов до кінця. За 7 років, проведених у складі «Тоттенхема», хавбек не виграв жодного трофею. При цьому його тричі поспіль визнавали найкращим футболістом року в Данії. Еріксен вирішив, що він уже переріс рівень «шпор».

«Тоттенхем» не хотів відпускати свого найкращого плеймейкера. «Шпори» готові були повторити і перебити фінансову пропозицію «Інтера». Але Еріксен відмовився, сказавши керівництву, що справа не в грошах. Футболіст прямо заявив, що з «нерадзуррі» у нього буде більше шансів на трофеї. У цьому полягає перша помилка Крістіана. Поміняти Моуріньо на Конте – саме по собі суперечливе рішення. Італієць – один із найкращих тактиків у Європі, але португалець в першу чергу – особистість. Він не сходить з розуму за межами поля, а відносно спокійно все аналізує, «накачуючи» своїх гравців, незалежно від суперника і статусу турніру.

Моуріньо подорослішав, а Конте – поки що ні. Італієць продовжує буянити на полі та за його межами, публічно звинувачуючи керівництво у відсутності підтримки. Тим самим фахівець показує свою слабкість і нездатність працювати під тиском у топ-клубі. У Моуріньо з цим все в порядку. Португалець став мудрішим і зрозумів, що одна із запорук успіху – спокій всередині колективу. Еріксен же перейшов до тренера, який сам розхитує човен, в якому пливе. Ледве очоливши «Інтер», Конте заявив, що клуб давно нічого не виграє, і він буде це виправляти. Звідси, власне, і тиск на всю команду. Пообіцяв – будь ласка, виконуй.

У минулому сезоні «Інтер» фінішував на 2-му місці в Серії і дійшов до фіналу Ліги Європи. З одного боку, дійсно непогані показники для клубу, який вже забув про великі матчі. Але, з іншого боку, «нерадзуррі» нічого не виграли, хоча мали всі шанси в тій же самій ЛЄ. В цьому винні всі потроху, включаючи Еріксена. Якщо футболіст переходить у новий клуб з високими вимогами посеред сезону, він повинен максимально швидко адаптуватися. З цим у Крістіана, як виявилося, біда. І це його друга помилка.

Еріксен відчував себе королем у схемі 4-2-3-1. У більшості випадків хавбек отримував м’яч на чужій половині поля. Йому вистачало однієї передачі, щоб вивести нападника на ударну позицію. Але «Інтер» грає за схемою 3-5-2 з акцентом на оборону. При втраті м’яча команда, яка грає за цією схемою, трансформується в 5-3-2. В обох випадках атакуючому півзахиснику потрібно діяти інакше, ніж при 4-2-3-1. Іншими словами, Еріксен в «Інтері» повинен відбирати м’ячі, займаючи часто місце опорника, а також розганяти атаки. Нерідко хавбекам у даному випадку доводиться страхувати латералів у напівфлангах, коли ті опускаються в захист. Ця роль вимагає великої самовіддачі, силової і, що найголовніше, бігової роботи.

Еріксен виявився неготовим до таких навантажень. Від цього і критика з боку Конте. Коментуючи рідкісні появи Крістіана в стартовому складі, спеціаліст заявив, що футболісти в його команді повинні бути витривалими, сильними і швидкими. У підсумку, датчанин провалюється за всіма трьома параметрами. Витривалість і фізика – не найсильніші сторони Еріксена, а швидкість до 28-ми років за замовчуванням буде просідати. Тому місце данця в стартовому складі займає молодий Ніколо Барелла. Він якраз робить те, що повинен робити його зірковий колега: відпрацьовує у відборі, розганяє атаки з глибини і віддає результативні передачі.

Ще одна і, мабуть, головна проблема Еріксена полягає в його небажанні адаптуватися. Виступаючи вже майже рік в Італії, футболіст досі не знає толком місцеву мову. Це ускладнює взаємодію з партнерами на полі. Будучи атакуючим півзахисником в іншій схемі, Крістіан звик отримувати м’яч, який йому доставляли Ерік Даєр або Гаррі Вінкс. У 3-5-2 всі хавбеки розміщуються в умовну лінію, ззаду – тільки оборонці. Тому півзахисникам потрібно опускатися глибше і активно брати участь у відборі м’яча. Еріксен не звик і не може фізично це робити на постійній основі. Як результат – всього 216 хвилин в Серії А і 94 хвилини в Лізі чемпіонів у поточному сезоні. І там, і там без результативних дій.

Що робити далі?

Існує багато ситуацій, коли якісному футболістові складно адаптуватися в новому клубі. Один із найяскравіших прикладів – Антуан Грізманн у «Барселоні». Але там загальна картина інша: у каталонців кожен тренер використовує футболіста по-різному, від чого той сам уже не зрозуміє, що від нього вимагається. У випадку з Еріксеном все прозоріше. Перед гравцем ставляться конкретні завдання, які він не дуже-то і хоче, але в більшості випадків не може виконувати в повній мірі. Конте вважав Крістіана більш працездатним, а той, імовірно, сподівався, що тренер змінить схему під нього.

Обидві сторони помилилися з цим трансфером – і клуб, і футболіст. Таке трапляється. В даному випадку сторонам, напевно, краще розійтися, не дивлячись на довгостроковий контракт, підписаний до червня 2024 року. «Інтер» уже навіть почав шукати футболіста на заміну Еріксену. Вірніше, «нерадзуррі» розмірковують над продовженням контракту зі своїм чинним гравцем – Стефано Сенсі. На його місце і підписували данця. Якби італієць не був настільки травматичним, то, ймовірно, не було б і трансферу Еріксена, як і всієї цієї історії. Але сталося те, що сталося.

Генеральний директор «Інтера» Джузеппе Маротта підтвердив, що Крістіан може покинути Мілан взимку. Саме йому тепер доводиться думати над тим, куди «сплавити» данця. Варіантів насправді небагато. Повідомлялося, що «нерадзуррі» хотіли повернути футболіста у «Тоттенхем» на правах оренди, але «шпори» відмовилися від свого колишнього гравця. У Моуріньо є 2 плеймейкери – Тангі Ндомбеле і Деле Аллі. Інших йому поки не треба. Одного він використовує в АПЛ, другого – в Лізі Європи.

Пізніше «Інтер» хотів обміняти датчанина в «Арсенал» на Граніта Джаку, але «каноніри» відповіли відмовою. По-перше, англійці не мають наміру відпускати швейцарця. По-друге, Еріксен їм не цікавий. З чуток, «нерадзуррі» збираються запропонувати Крістіана «Манчестер Юнайтед» в обмін на Фреда. Але і цей план їм навряд чи вдасться реалізувати. Бразильцеві адаптація на «Олд Траффорд» далася непросто. У поточному сезоні хавбек нарешті вийшов на пристойний рівень. Навряд чи гравець захоче щось міняти. До того ж, «МЮ» може запропонувати йому новий контракт після закінчення сезону.

Останній із відомих на даний момент варіантів для Еріксена – «ПСЖ». Теоретично «нерадзуррі» можуть обміняти його на Леандро Паредеса. Парижани зацікавлені в підписанні данця. Однак французів не влаштовує сума, яку італійці просять за півторарічну оренду футболіста. Тут теж не все так просто.

Загалом, Маротті в січні потрібно буде пускати в хід всі свої дипломатичні вміння, щоб продати або хоча б обміняти Еріксена. Сам Крістіан, в разі укладення будь-якої угоди з іншим клубом, уже не повинен повторювати своїх помилок. Він зрозумів, що в новій команді нічого не буде кардинально змінюватися з приходом чергового гравця, тому важливо змінюватися самому.