Анатолій ТРУБІН: Матч із Боруссією дав більше, ніж ігри з Реалом та Інтером

19-річний воротар «Шахтаря» в нинішній Лізі чемпіонів зіграв у всіх матчах. Дебютував в Мадриді феєричною перемогою над «Реалом», потім зумів зберегти свої ворота в недоторканності в поєдинку з «Інтером». Але потім стався матч із менхенгладбахської «Боруссією», в якому юний голкіпер пропустив, по суті, все, що летіло у ствір його воріт.

Сам Трубін не по роках зріло вважає, що гра з «Боруссією» в професійному плані дала йому набагато більше, ніж поєдинки з «Інтером» і «Реалом».

— Які висновки зробили для себе після поразки 0:6 у першому матчі?
— Звичайно, ми розбирали гру. Знаю свої помилки. Думаю, кожен буде готуватися до другого матчу по-іншому, тому що після такої поразки потрібно реабілітуватися в очах уболівальників, тренерів. Також для особистого самолюбства потрібно виходити і показувати свій максимум.

— Нещодавно Мануель Нойер у поєдинку проти збірної Іспанії теж пропустив шість м'ячів. Вас трохи втішає той факт, що навіть такий голкіпер може пропустити стільки голів, як геймів у тенісному сеті?
— Не можу сказати, що мене це втішає. Це - футбол. Потрібно бути професіоналом. Зрозуміло, бувають різні дні в кар'єрі, бувають і помилки. Потрібно бути психологічно до цього готовим. І потрібно працювати над помилками і рухатися далі. А Нойєр - це один з кращих воротарів світу. Якби він переживав якось через свої помилки, через пропущені голи, то він би не добився того, ким він зараз є. Потрібно бути психологічно стійким. Неприємно для кожного стільки пропустити в одному матчі, але зате ти швидше вчишся. А в Лізі чемпіонів за будь-яку дрібну помилку карають.

— «Боруссія» Менхенгладбах здорово виглядала не тільки в матчі з «Шахтарем», а й з «Інтером» і «Реалом». Вас не здивував високий рівень німецького клубу?
— Ніхто й не казав, що «Боруссія» - слабка команда. У нас група дуже важка, складна. Всі команди просто суперського рівня. І, може, після жеребкування багато хто думав, що «Боруссія» буде хлопчиками для биття. Але, насправді, особисто я розумів, що кожен матч буде непростим. Ніхто не збирається дарувати очки. Якщо «Боруссія» виступає в Лізі чемпіонів, значить, вона цього заслуговує і у неї є дуже хороші якості.

— Особисто для вас після «холодного душу» від Гладбаха важливо було зіграти на нуль в матчі з «Динамо»?
— Звісно! Кожному важко після таких поразок. Я думаю, більш досвідчені хлопці знають, що це таке, стикалися з такими ситуаціями. Вони знають, як краще виходити з таких ситуацій. А для молодих гравців - це величезний урок, розуміння того, що немає часу сумувати. Адже належить зіграти вже наступний матч, і він важливий. У грі з «Динамо» не те, що було важливо зіграти на нуль, а потрібно було саме командою зібратися після такого удару і бути єдиним цілим. Треба було показати, що, проваливши той матч, ми йдемо далі, і ми одна команда.

— Ви захищали ворота «Шахтаря» в попередніх трьох матчах Ліги чемпіонів. Чи вірите, що Луїш Каштру довірить вам у Менхенгладбаху?
— Зараз такий час, що намагаємося не загадувати наперед і нічого не планувати. Потрібно готуватися і всі сили віддавати на тренуваннях. Моє завдання готуватися і бути готовим у будь-який момент допомогти команді.

— Який із зіграних в Лізі чемпіонів матчів вам запам'ятався найбільше - проти «Реала» або «Інтера»?
— Я виберу і матч з «Боруссією» також. У матчі з «Реалом» я дебютував в Лізі чемпіонів. Це -суперські емоції. З «Інтером» я провів у Лізі чемпіонів перший матч на нуль. А з «Боруссією» сталася перша прикра поразка з величезною кількістю помилок і пропущених голів. І, напевно, матч із німецькою командою найцінніший для мене. Навіть, якщо б у мене був вибір, щоб цього матчу, наприклад, не було, я б не хотів нічого міняти. І хоч цей матч із «Боруссією» є таким дуже гірким досвідом, але завдяки таким іграм, вважаю, швидше вчишся.

— У чому полягали основні помилки в першому матчі з «Боруссією»?
— Думаю, ми не були до кінця агресивні. Може бути, не налаштувалися на сто відсотків, хоча це - Ліга чемпіонів. Мені здається, ми не були схожі самі на себе. Це просто був не наш день. Думаю, кожен з хлопців в команді проаналізує поєдинок у Києві і на другий матч у Менхенгладбаху вийде з подвійною самовіддачею і буде доводити, що це була чиста випадковість.

— У матчі з «Інтером» у вас був блискучий сейв після удару Лукаку. Такі порятунки відкладаються в пам'яті?
— Звичайно, це приємно. Але головне, це результат команди. Не один же я відбив цей удар і все. Кожен виходив, намагався, працював. Це не тільки моя заслуга, це заслуга всієї команди, що ми так зіграли. Хоча могли і краще зіграти, але зіграли внічию.

Вважаю, завжди потрібно рухатися вперед, не зупинятися на досягнутому. Тому що, якщо згадувати цей один сейв, то можна так і залишитися в минулому. А потрібно рухатися вперед і в кожному матчі працювати, покращуючи свою гру. 

— Ще недавно ви спостерігали за зірками з боку, а тепер граєте проти них. Звикли вже до такої реальності?
— Якщо ти ставиш собі завдання, і ти хочеш грати, то ти повинен бути до цього готовим. Вони такі ж люди, такі ж футболісти. Тому потрібно вірити в свої сили, в сили своєї команди. І ось якраз матч із «Реалом» показав, що все можливо.

— Хто в матчах Ліги чемпіонів із зірок здивував більше за інших?
— Мені подобається гра Яна Зоммера. Раніше я знав, що він дуже хороший воротар, але зараз за ним більш детально стежив, тому що і в Лізі націй проти збірної України він грав, і в матчах з «Шахтарем» він нам протистоїть. Я дивився його гру в цих трьох матчах у Лізі чемпіонів і в Лізі націй. Можу сказати, що він дуже класний воротар з дуже великим потенціалом.

— Перекинулися з ним парою слів після матчу в Києві?
— Ні. Після такого матчу не хотілося розмовляти. Тоді взагалі нічого не хотілося.

— У нинішньому сезоні багато молодих воротарів в Україні заявило про себе. Крім вас, це і Бущан, і Нещерет, і Різник. З'явилася гідна зміна?
— Вважаю, що у нас завжди були хороші воротарі і хороша молодь. Але в даній ситуації з коронавірусом, хтось може бути третім чи четвертим воротарем, але карти ляжуть так, що він може вийти зіграти і в Лізі чемпіонів, і в чемпіонаті України. Для молодих гравців - це дуже круто. У кожного є шанс показати, на що він здатний.

— У «Шахтарі» в цьому сезоні заграло як ніколи багато молодих гравців в основному складі. Чи відчуваєте, що ваш час прийшов?
— Молодим футболістам потрібно ще дуже багато працювати, щоб ставати топовими гравцями. Зрозуміло, що кожен може видати одну класну хорошу гру, але потім можна і провалитися. А топовий гравець - це той, хто завжди знаходиться на найвищому рівні. Тому потрібно працювати і працювати. Тільки так молоді гравці можуть проявити себе і довести, що вони готові.

— З Андрієм Пятовим часто радитесь в якихось питаннях?
— У нас хороші відносини, ми завжди спілкуємося. Коли є тема для розмови, говоримо не тільки про футбол. А в плані футболу, звичайно, він підказує. У команді повинна бути здорова нормальна конкуренція, від якої кожен стає сильнішим.

— Чим вам подобається працювати з Луїшем Каштру?
— Це висококласний фахівець, який дуже добре вміє працювати з молоддю. Цей сезон - тому доказ. Мені все подобається. У нас хороший тренувальний процес, все правильно побудовано.

— Хто вас надихає на успішні гри?
— Чесно кажучи, я сам себе налаштовую. Звичайно, завжди є підтримка мами, дівчини, рідних і близьких людей. Ці люди хочуть хорошого для мене. А так, взагалі кажучи, на ігри я сам себе налаштовую.

— Якісь особливі традиції перед матчами є?
— Намагаюся за день до гри нікуди особливо не ходити. Якщо матч у Києві, спокійно відпочиваю вдома. Намагаюся правильно харчуватися, щоб нічого зайвого не було в раціоні, щоб не було тяжкості. Але чогось конкретного не роблю.

— Ви — корінний донеччанин. Є ще мрія зіграти на «Донбас Арені»?
— Звісно! Думаю, кожен уболівальник «Шахтаря», кожен українець хоче, щоб війна закінчилася і все було, як раніше. Щоб «Шахтар» в Донецьку на заповненому стадіоні міг грати в Лізі чемпіонів. Хочеться, щоб і збірна України зіграла на «Донбас Арені» і вся країна з'їхалася підтримати свою команду в Донецьк на такому крутому стадіоні. Вважаю, найкращому в Україні. Я дуже цього хочу.

— У дитинстві якийсь матч в Донецьку запам'ятався?
— Всі матчі, коли «Шахтар» виграв Кубок УЄФА в сезоні 2008/2009. Я тоді ходив на кожен матч плей-оф, починаючи з 1/16 фіналу. Але найбільше мені запам'ятався півфінал з «Динамо», коли «Шахтар» виграв 2:1. Для мене це було щось неймовірне. Я тоді був дуже маленький, навчався в початкових класах. Фінал з «Вердером» теж дивився, хоч матч і пізно починався. Пам'ятаю, уроки тоді ще не зробив, всі думки були про фінал в Стамбулі. На наступний день в школі вчителька, вболівальниця «Шахтаря», хотіла у мене щось запитати, але помітила, що я млявий, що не виспався. Запитує: «Футбол дивився?». Я кажу «так». А вона мені: «Тоді домашнє завдання можеш не відповідати».

— У вас є хобі? Чим займаєтеся у вільний час?
— Взагалі, англійським намагаюся займатися. Але через те, що багато матчів, не завжди виходить приходити на заняття, тому що постійно в роз'їздах. А так люблю розслабитися з друзями, погравши в комп'ютерні ігри або на телефоні в якісь стрілялки.

— З динамівцями не перетиналися в CS:GO?
— Ні. Я ще поки тільки гравець-початківець.

— Бразильці «Шахтаря» грають у комп'ютерні ігри?
— Знаю, що Тайсон грає в футбол на Play Station. Фернандо, Дентіньо, Сіпріано - вони теж в якусь гру грають.

— У дитинстві на яких воротарів рівнялися?
— Ні на кого особливо не рівнявся. Але можу сказати, що мені подобалися Ікер Касільяс і Едвін Ван дер Сар. А також Олівер Кан. Особливо матчів його не пам'ятаю, але в дитинстві дивився нарізки його гри в воротах. Мені його гра теж подобалася.

— У складі молодіжної збірної України ви завершили відбірковий турнір двома перемогами над Мальтою (4:1) і над Північною Ірландією (3:0), але з групи наша команда не вийшла. Які емоції відчуваєте?
— За збірну завжди приємно грати, тому що ти захищаєш честь своєї країни. У збірній у мене багато друзів з інших команд. І, коли хороший колектив, хороший тренерський штаб, то завжди з позитивними думками і емоціями їдеш у розташування збірної. Хочеться перемагати і прославляти свою країну.

Добре, що ми виграли ці матчі. Але цього нам не вистачило, щоб далі пройти на Євро. На початку шляху ми втратили очки в матчах з Північною Ірландією і з Данією. Ось якби ми завершили сезон двома перемогами і ще пройшли далі, то це взагалі було б ідеально.

— Чи є вже думки про те, щоб зіграти за національну збірну?
— Для свого розвитку, думаю, кожен гравець хоче виступати за національну збірну. Але всьому свій час. Потрібно своєю грою доводити і в клубі, і в молодіжній команді. І далі буде вже рішення за головним тренером.

Дмитро КОТКОВ
Фото ФК Шахтар