Кроуфорд - беззаперечна потужність. Знищує всіх, не спітнівши

Поєдинок обіцяв був конкурентним. Суперники з відмінним ударом, відмінною технікою, які вміють і боксувати, і битися, і навіть практично однакові за віком. Але склалося лише частково.

Кроуфорд закінчив розвідку нокаутом

Перші раунди для Теренса видалися настільки непростими, наскільки вони можуть бути такими для американця. Брук добре працював джебом, намагаючись додатково продовжити успіх правим прямим - головною зброєю проти лівші. Виходило непогано і навіть діставав - у перерві між одним з раундів ліве око Кроуфорда намагалися привести до ладу.

Американець придивлявся. Працював джебом, шукав варіанти. Не сказати, щоб Брук був краще, але за рахунок активності деякі раунди можна було б віддати йому. Кроуфорд не стояв. Не ходив навколо суперника. Не думав, що за пересування рівні раунди віддадуть йому. Він придивлявся. Промацував дистанцію, перевіряв реакцію суперника на джеб, на лівий боковий. Вирішував, як виявилося, навіть занадто просте для нього завдання.

Адже Брук хороший боксер. Зі своїми мінусами, так. З достроковими поразками. Але програвав він тільки топам. Та й не падав ніколи, навіть не відключався ніколи особливо. З Головкіним здався кут, викинувши рушник, а зі Спенсом він знявся сам через проблеми з оком. Тому розраховувати на якийсь одноударний нокаут або серію, після якої Брук улетить, спочатку варто було, лише маючи на думці накопичувальний ефект від ударів. Або силу Кроуфорда, якої, схоже, не просто багато, а навіть трохи більше.

І в поєдинку з Теренсом британець робив все правильно. Працював джебом, намагався дістати або зловити правою, намагався не дати заходити собі за передню ногу, щоб тут же не прилетіло. І все одно не пройшло.

Кроуфорд переміг, просто трохи ввімкнувшись. Пішов уперед в четвертому раунді, дістав. Рефері відрахував нокдаун, відразу ж з підозрою поглядаючи на Брука. Далі - добивання. Навіть у ньому американець хороший і холоднокровний, незважаючи на, здавалося б, розмашисті удари. Практично все лягало в ціль. Брука кидало то вліво, то вправо, а суддя в ринзі вирішив, що на цьому час закінчувати.

Чи не зарано? Можливо, трохи варто було почекати. З іншого боку, навіщо? Брук намагався відповідати? Або, можливо, намагався вийти з ситуації на ногах? Звичайно, можна було відрахувати ще один нокдаун, після чого дати продовжити бити британця. Але навіть він після відмашки не те, щоб обурювався. Так, показав здивування і невдоволення - і все. Як Джошуа в першому поєдинку з Руїсом. Тому що розумів: цей кінець заслужений і тому що навряд чи розумів, що взагалі відбувається навколо.

twitter.com/trboxing

Бруку прилетіло за все. За пропущені удари в попередніх поєдинках і за різницю в рівні з Кроуфордом. Вона, як знову виявилося, величезна.

Це Теренс такий крутий або Брук настільки слабкий?

Питання, який виникає постійно. І до, і після кожного поєдинку Теренса. До зустрічі з ним все боксери круті, «майбутнє» або «справжнє» боксу, сильні ветерани. Після більшості фанатів стає очевидно, що один суперник сируватий, інший - простакуватий, третій - ніяка не надія, а четвертому вже давно час на пенсію.

Звичайно, це все не так. Теренс Кроуфорд - чиста сила і повне домінування. Боксер, який вирішує практично будь-яке завдання в рингу.

Останній раз бій американця завершувався рішенням суддів чотири роки тому - тоді вистояв Віктор Постол, хоча і українець завалився на старті поєдинку. Після цього були лише побиття і домінування. По ходу справи Теренс ставав абсолютом, майстерно вирубуючи Індонго ударом по корпусу.

Бив Джона Моліну, Фелікса Діаса, Джеффа Хорна, Хосе Бенавідеса, Амір Хана, Егідіуса Каваляускаса і ось тепер Келла Брука. Причому, що може здатися дивним, моментами саме Каваляускас створював для Кроуфорда проблеми - в одному з епізодів Егідіус влучив так, що, здається, потрібно було відрахувати нокдаун. Але і там американець викрутився: пішов у клінч, покрутився, впав, зробивши вигляд, ніби не від удару.

В результаті Каваляускас теж програв достроково - в дев'ятому раунді. Як тільки Теренс намацав свій темп і почав включатися, Егідіусу прийшов кінець.

Проблема суперників Кроуфорда не в рівні - вони всі круті. Проблема в тому, що це не чемпіони і не ті, кого хочуть бачити фанати. Не Шон Портер, Менні Пакьяо або Еррол Спенс. В принципі, цими трьома всі були б задоволені, хоча для перших двох все одно знайшли б відмовки. За фактом усі чекають битви зі Спенсом.

Як не крути, Теренсу 33 роки і сидіти в боксі до п'ятдесяти він не збирається, про що заявляв раніше.

Що далі?

З приводу майбутнього Кроуфорда є питання. В першу чергу, вони стосуються промоутера. У Теренса завершується контракт з Top Rank Боба Арума і, як це часто буває, у боксера є претензії. Ясна річ, що так він вибиває трохи кращі умови, трохи вищі відсотки і ще раз говорить: «Організуй мені великий бій».

Після поєдинку Боб навіть прийшов із Кроуфордом на флеш-інтерв'ю, чого не робив уже давно. Ясна річ, що він хоче зберегти такий актив. Тим більше, напередодні очевидного мегафайту, який зобов'язаний відбутися.

Швидше за все, Арум і Кроуфорд домовляться. Так, Теренса підписав би будь-хто, але Арум - один з головних промоутерів світу прямо зараз і, якщо він запропонує трохи кращі умови, ніж були раніше, то навіщо йти? Швидше за все, це розуміє і сам американець.

Але запитання тривають. Чи домовиться Арум з Хеймоном із приводу поєдинків його зірки з іншими головними боксерами велтервейту? Боб, звичайно, може, але буде непросто. Хто повинен бути «стороною А», кому більше гонорар і все інше - ну, ви розумієте.

За великим рахунком, у Кроуфорда не так багато цікавих варіантів. Основний: дочекатися результату бою Спенса проти Гарсії в грудні і відштовхуватися вже звідси. Там Еррол казав, що в цій категорії у нього ще три великих виклики: Гарсія, Пакьяо, Кроуфорд - саме в такому порядку. І дійсно тоді він поб'ється вже взагалі з усіма.

Що робити Кроуфорду, якщо Спенс не захоче виходити на нього відразу? Теренс і сам не проти зустрітися з Менні, тому можна перехопити філіппінця з його поясом, медійністю та статусом легенди. Якщо ж і з Менні не складеться, тоді завжди актуальний варіант із рубакою Шоном Портером, який і шоу дасть, і всіма буде сприйнятий, як серйозний боксер.

Теренсу 33. Не страшний вік для боксера, враховуючи, що Кроуфорд поки не здає фізично, але задуматися варто. Як і включатися в поєдинки проти решти зірок дивізіону. Американець не є настільки продаваємим, але, як боксер, він чудовий. Тому, якщо думати про спадщину, то бити ті ж імена, що назвав Спенс.