Артем ФРАНКОВ: «Ні недооцінці! Ліга націй – це вам не хвіст собачий»
Журналіст не допускає й переоцінки – моментів Іспанія створила чортову купу
Футбольний журналіст Артем Франков в своєму телеграм-каналі провів експрес-аналіз переможного для збірної України матчу 4-го туру Ліги націй проти іспанської національної команди (1:0):
«З перемогою нашої збірної! З чого розпочинати при її описі – ось в чому питання. Одне скажу відразу: в ніч з 13-го на 14-е святкуємо без будь-яких застережень, і це свято – надзвичайно природнє і об'єднує націю на відміну від тих, що постійно вигадують тупорилі політики. Ось трохи пізніше – розпочинаємо з'ясовувати, тобто всерйоз аналізувати те, що сталося.
Так з чого все ж розпочнемо? Чи з мудрості тренерського штабу, що нарешті усвідомив, що проти іспанців та інших суперників такого рівня ми зможемо успішно зіграти тільки «від грубки», з десятьма гравцями в обороні і зі ставкою на контру, нехай навіть шалену – а хоч би й дику в своїй красі.
Чи з розслабленості суперника, що місяцем раніше відважив Україні стусанів і переконався в нашій недієздатності буквально на днях. З такого настрою перебудуватися по ходу матчу – ой нереально.
Чи з подвигів чи окремих футболістів – Жори Бущана, Сергія Сидорчука, Віктора Циганкова, Андрія Ярмоленка. У цьому переліку завжди боїшся когось забути, а це неприпустимо. Виграла вся команда, і ні в якому разі не смійте применшувати чиїсь заслуги.
Додам без всякого перерахування іспанських моментів і сейвів Бущана і К: Караваєв і Забарний зуміли задушити Фаті; Соболь і Миколенко не зупинили Траоре (за версією іспанців – найкращого в складі селексьону), але їхні партнери знали, як убезпечити його простріли і подачі.
Чи з необхідності нагадати – я не раз попереджав, щоб численні вболівальники, назвемо їх тими, хто сходить з розуму по клубах, не сміли вбивати клин між провідними українськими клубами, тому що все змінюється. Невже потрібно приводити нинішні підрахунки всупереч вашим колишнім і опускатися на ваш рівень? Чи потрібно зображати ідіотське зловтішання?!
А ось про що я точно нагадаю після всіх обіймів, поздоровлень, поцілунків і подяк всіх форм – не закопуйтеся, рідні! Ми, точніше, ви, – великі молодці. Ми виграли важливий і цінний, в історії відзначений (збірна СРСР обіграла іспанців у чвертьфіналі Євро-1972 2:1, і з тих пір як відрізало), але лише напівтовариський поєдинок – не порівняти з тією перемогою, яку здобували Рудаков і Сабо, Колотов і Мунтян.
Нікому в Іспанії навіть не свербітиме всерйоз з приводу того, що сталося, хіба що сильно здивуються, як можна було поступитися суперникові, що з таким тріском програвав попередні матчі. Але пояснять ротацією і «підготовкою глибини складу», а також аргументами, що набили вже оскому – «це не ті, хто виграв чемпіонат світу і два чемпіонати Європи, ці навряд чи що виграють».
Ми не піддамося на недооцінку: Ліга націй – це вам не собачий хвіст, плюс сама по собі перша перемога над іспанцями дорогого коштує, але й переоцінки не допустимо – моментів вони, як не крути, створили чортову купу».
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Марта Костюк відреагувала на завершення кар'єри легендарного іспанця
Олександром зацікавився міланський «Інтер»