Новий формат єврокубків дуже гарний. Варто залишити, але УЄФА не наважився

Коли коронавірус безцеремонно вторгся у повсякденне життя людства, порушивши звичні устої та порядки, дуже багато чого здалося непевним і нежиттєздатним. Гра в футбол якийсь час балансувала на межі, але потім повільно і впевнено все ж почала відвойовувати звичні позиції. Звичайно, графіки турнірів були зірвані, а фінальну частину чемпіонату Європи навіть довелося перенести на наступний рік, але в цілому Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) може бути задоволений - йому спільно з партнерами вдалося довести до логічного завершення два ключових наднаціональних турніри континенту - Лігу чемпіонів та Лігу Європи.

Обидва цих змагання довелося догравати за новими правилами, які, як здавалося спочатку, були написані буквально на коліні. Саме так поставилися до формату «фіналу восьми» багато хто зі скептично налаштованих уболівальників. Але, насправді, завершення єврокубків в сезоні-2019/20 показало, що клубний континентальний футбол, можливо, саме зараз потребує реформування. Проведення всіх матчів турніру, починаючи з 1/4 фіналу, в одному регіоні і в рамках одного протистояння - це те, що дало ковток свіжого повітря і, що важливо, жодним чином не поставило під сумнів справедливість тріумфу ні «Баварії» в Лізі чемпіонів, ні «Севільї» в Лізі Європи.

Напевно в пам'яті уболівальників надовго залишаться сенсації у вигляді вильоту «Манчестер Сіті» від «Ліона» в чвертьфіналі, або неймовірного погрому, вчиненого «Баварією» «Барселоні» (8:2) на цій же стадії. Так само, як і довгоочікуваний для фанатів і керівництва «Парі Сен-Жермен» вихід цієї команди в фінал, який сам по собі також був наповнений певними підсюжетами. Парижани, наприклад, витратили сотні мільйонів євро на покупку Неймара і Мбаппе, а у вирішальному матчі трофей з-під носа у них забрав... власний вихованець Кінгслі Коман, в якого в певний момент не повірили, і відпустили в «Ювентус», а вже потім він опинився в «Баварії».

Але ж «Парі Сен-Жермен» цілком міг і не опинитися в фіналі, якби не фантастичний камбек команди в кінцівці матчу проти «Аталанти», коли голи Маркіньоса та Чупо-Мотінга дозволили парижанам вирвати, здавалося б, вже втрачений квиток до півфіналу турніру. Хіба побігли б гравці ПСЖ ризикувати, програючи 0:1, якби за плечима в них був домашній матч проти клубу з Бергамо? Дуже малоймовірно, через що такий розвиток подій міг стати реальністю тільки при «фіналі восьми».

Та й згаданий вже виліт «Манчестер Сіті» від «Ліона» - теж багато в чому ланка цього ж ланцюга. Невипадково менеджер «городян» Хосеп Гвардіола ще перед поєдинком заявив, що така реорганізація турніру дає більше шансів «менш популярним командам». «Відтепер кожна гра - фінал, але ми готові до цього. Формат з одного матчу робить змагальний процес зовсім іншим, ніж коли ви граєте перший поєдинок, а потім оцінюєте шанси і можливості в другому. У цій ситуації другого шансу не буде. Ви або проходите далі, або їдете додому. Елітні клуби будуть завжди, вони нікуди не дінуться, але, ймовірно, такий формат іноді потрібен, щоб дати шанс відбутися чомусь особливому. Це дуже захоплююче», - заявляв Гвардіола, ще не розуміючи, що саме для його підопічних ці граблі й опиняться фатальними.

Твіттер Ліона

Якщо додати до цього ще й виліт в 1/4 фіналу мадридського «Атлетіко» від «Лейпцига», який путівку в півфінал завоював завдяки голу на 88-й хвилині, то перед нами виявиться парадоксальна для сучасного футболу картина - в півфіналі Ліги чемпіонів вперше з 1991 року не було жодного представника Іспанії, Англії чи Італії! Так, клуби з цих країн були представлені в Лізі Європи, але в найпрестижнішому турнірі континенту подібного не відбувалося майже ось уже три десятиліття.

Не дивно, коли президент УЄФА Александер Чеферін заявив, що особисто йому формат «фіналу восьми» сподобався. Бос європейського футболу навіть обмовився, що подібне можна було б повторити, але тут же осікся - мовляв, потрібно враховувати побажання телевізійних трансляторів, які можуть порахувати, що матчів стає недостатньо.

У цьому, власне, і лежить головна проблема, чому УЄФА ніколи зі своєї доброї волі більше не піде на формат, який завершував єврокубки в сезоні-2019/20. В організації встигли підрахувати, що неможливість зіграти заключні матчі Ліги чемпіонів та Ліги Європи в узгоджені раніше терміни і в класичному вигляді з двох поєдинків (вдома - на виїзді) призвела до втрати 575 мільйонів євро від одних тільки телетрансляторів. Це фантастична сума навіть для далеко не кризового бюджету УЄФА.

Саме гроші не дозволять Чеферіну та його організації розглядати найближчим часом можливість добровільної відмови від класичного формату і переведення Ліги чемпіонів і Ліги Європи на «фінал восьми». Зокрема, сезон-2020/21 планується провести за звичайним варіантом - з повноцінними груповими турнірами в обох єврокубкових змаганнях, а потім з системою плей-оф, що складається з двох матчів. Виняток зробили тільки для матчів кваліфікації (крім стадії плей-оф), де команди виявляють кращого в рамках одного поєдинку. І тут, до речі, також закладена певна несправедливість - зрозуміло, що УЄФА хотів якнайкраще адаптувати терміни нового сезону під звичні, тим більше, що влітку 2021 року планується проведення Євро-2020, але чомусь скорочення відбулося за рахунок, як говорив Гвардіола, «менш популярних команд». Вірніше, зовсім не чомусь, а як раз дуже навіть завдяки все тим таки фінансам, яких бюджет організації отримує більше від проведення рейтингових матчів, а не другосортних кваліфікаційних баталій.

Звичайно, можна відкинути фінансовий фактор, і згадати, що система плей-оф з двох матчів подарувала нам в різний час чимало захоплюючих поєдинків. Відразу приходить у пам'ять матч-відповідь півфіналу Ліги чемпіонів-1998/99, в якому майбутній тріумфатор турніру «Манчестер Юнайтед» після домашньої нічиєї (1:1) вирвав сенсаційну виїзну перемогу над «Ювентусом» (3:2), або ж історична битва «Барселони» проти «Парі Сен-Жермен» в ЛЧ-2016/17, коли каталонці після 0:4 на виїзді вдома зробили феноменальний камбек з рахунком 6:1.

Так, це ті випадки, які підкреслюють важливість і особливий статус поєдинків у відповідь на стадії плей-оф, але ж куди більше інших прикладів, коли після потрібного результату в першому матчі другий перетворювався на сумну другосортну постановку, що не цікава нікому, крім уболівальників команд, присутніх на полі. Наприклад, в тій таки ЛЧ-2016/17 «Барселона» після проходу «Парі Сен-Жермен» нарвалася на «Ювентус». Поступившись 0:3 на виїзді, в домашньому матчі каталонці нічого не змогли зробити з суперником, що надзвичайно вміло зіграв у обороні та вивіз з «Камп Ноу» нічию 0:0, яка повністю його влаштовувала...

Зрештою, приголомшливий «Аякс», який буквально закохав у себе футбольну Європу в минулому розіграші Ліги чемпіонів, міг опинитися дуже близьким до того, щоб виграти турнір вперше з середини 90-х, якби в сезоні-2018/19 діяла система «фіналу восьми». І та команда Еріка тен Хага заслуговувала такого тріумфу, але їй просто в якийсь момент не вистачило витримки та досвіду, чим і скористався куди більш загартований в баталіях подібного калібру Лукас Моура, який вивів «шпор» у фінал, де вони не склали бажаної, з точки зору інтриги, конкуренції «Ліверпулю».

Втім, від побажань вболівальників мало що залежить в цьому питанні. Якщо навіть діючий президент УЄФА не здатний змінити систему, хоча і визнає, що з новим форматом турніри отримали більше азарту та видовищності, то, здається, в якийсь момент футбол все-таки звернув кудись не туди, і не на тому повороті...