Син емігранта, який міг завершити кар'єру в 13 років. Історія Ансу Фаті
Вчора цей хлопчина провів перший повний матч за Іспанію, ставши «кілером» для збірної України...
Лише 3 вересня 17-річний Ансу Фаті дебютував за національну збірну Іспанії, вийшовши на заміну у другому таймі на гру Ліги націй проти Німеччини (1:1), а вже через три дні після цієї події провів повний матч проти України (4:0), ставши однією з головних дійових осіб поєдинку. Крім голу та заробленого вже на 2-й хвилині зустрічі пенальті, Фаті буквально замучив оборону «синьо-жовтих», яка часто виглядала просто розгубленою на тлі агресивних і впевнених дій молодого іспанця.
Вже зараз Фаті в Іспанії називають майбутнім «Барселони», а Transfermarkt оцінює юнака в фантастичні, як для гравців його віку, 50 мільйонів євро. Втім, навряд чи боси «блаугранас» погодяться відпустити свого флангового нападника за таку сміховинну суму, адже ще в кінці минулого року вони подбали про те, щоб підняти клаусулу в контракті Фаті зі 100 до 170 мільйонів євро.
Хто ж такий Ансу Фаті, та яким видався його шлях у великий футбол? Спробуємо простежити, тим більше, що життєпис 17-річного хлопчини виявився вельми строкатим...
Народився в Африці, але опинився в Європі через війну
Ансу Фаті з'явився на світ 31 жовтня 2002 року в Бісау - столиці африканської держави Гвінея-Бісау, яка знаходиться на заході континенту і до 1973 року була португальською колонією. Його батько Борі Фаті грав у футбол, а мати Лурдес Фаті працювала економкою. Сім'я жила, м'яко кажучи, небагато, як і переважна більшість населення Гвінеї-Бісау.
За чотири роки до народження Ансу Фаті в його рідній країні спалахнула громадянська війна. Почалися запеклі зіткнення між повстанцями і урядовими військами, допомогу яким направили сусідні Гвінея та Сенегал. Чинний президент країни Жуан Бернарду Вієйра зумів утримати владу, але вже в травні 1999 року змушений був піти у відставку і втекти до Португалії. Незабаром тимчасовий уряд передав владу в країні лідеру опозиції Кумба Ялі, однак той протримався на посаді всього три роки, а потім в Гвінеї-Бісау знову вибухнув військовий переворот.
Ці події відкинули африканську державу до ще більшої бідності та розрухи. Знайти роботу і банально забезпечити сім'ю всім необхідним вдавалося небагатьом, а тому батько Ансу Фаті ще до народження сина був змушений покинути Гвінею-Бісау і відбути в пошуках заробітку в Європу. Першою зупинкою на Старому континенті для Борі Фаті стала Португалія. Там африканець спробував заробляти тим, що вмів і робив раніше - грою в футбол. Однак виступи в нижчих лігах не приносили серйозного доходу, який міг би допомогти Фаті-старшому перевезти до Європи всю свою сім'ю.
Вичитавши в одній з португальських газет оголошення про можливість емігрантові знайти роботу в іспанському містечку Маріналеда, Борі Фаті ні секунди не сумнівався. Втім, досить шкидко «золоті гори», які обіцяли працедавці, прогнозовано перетворилися в ніщо. Фаті-старший змушений був перебиватися випадковими заробітками і випрошувати їжу на вулицях Маріналеди. Але одного разу удача все ж посміхнулася Борі, і цей поворот, ймовірно, став ключовим для всієї його родини, в тому числі і Ансу Фаті. В Севільї батько нинішнього таланта «Барселони» несподівано познайомився з міським головою Маріналеди, який запропонував Борі роботу водієм.
Справивши враження на свого нового боса неймовірною скромністю і працьовитістю, Борі Фаті зумів перевести дружину і чотирьох дітей з Гвінеї-Бісау до себе в Іспанію. У цьому африканському мігранту допоміг міський голова Маріналеди, завдяки чому Ансу Фаті в 6-річному віці опинився в Європі.
Потрапив до «Севільї» з другої спроби, пропустив рік заради «Барселони»
Борі Фаті, який мав за плечима футбольний досвід, дуже хотів, щоб його сини спробували себе в «грі мільйонів», і постаралися добитися більших успіхів, ніж їх батько. Свого часу Борі довелося кинути гру в футбол, тому що та не приносила йому доходу, завдяки якому можна було б забезпечити своє життя і достаток сім'ї. Однак пристрасть до футболу у Фаті-старшого не згасла, і він зумів передати її синам.
Старший син сімейства Фаті Браїм, який з'явився на світ на 4 роки раніше, ніж Ансу, першим спробував себе у футболі. Він зумів пройти відбір і потрапити в академію «Севільї», подавши приклад для Ансу. Втім, коли той вирішив піти по стопах старшого брата, то зіткнувся з черговими труднощами - з першого разу в «Севілью» його не взяли. З цієї причини Ансу Фаті довелося сезон відіграти за «Ерреру», перш ніж знову спробувати себе в «Севільї», після чого він нарешті отримав «добро» на потрапляння в академію клубу.
Влітку 2011 року Браїма Фаті забрали в академію «Барселони», але й гра Ансу в юнацьких командах «Севільї» дуже швидко привернула увагу скаутів тамтешніх топ-клубів. В результаті пропозиції Ансу направили і «Реал», і «Барселона». Здавалося б, що хлопчина буде ближчим до переїзду в Мадрид, тим більше, що йому був симпатичний тамтешній клуб, який ще й пропонував кращі економічні умови, однак все вирішив візит в будинок Фаті Альберта Пуча, який працював в ті часи технічним директором «Барселони».
Пуч представив Ансу та його батькам весь проект розвитку «Ла Масії». Він зрозумів, що тут варто, перш за все, говорити з людьми не про гроші, а про реальні перспективи розвитку хлопчини в футболі. У підсумку представник «Барселони» домігся успіху, і Ансу Фаті разом з батьками дали згоду на переїзд в Каталонію. Однак відпускати свого таланта в «Севільї» не бажали, і намагалися зробити все, щоб угода не відбулася. В результаті Ансу Фаті на рік залишився без футболу, щоб потім все-таки переїхати в «Ла Масію».
Успіх, травма і шлях нагору
Досить швидко Ансу Фаті вдалося зарекомендувати себе в академії «Барселони» в якості одного з ключових талантів у своїй віковій групі. Він навіть приміряв капітанську пов'язку, але досить швидко після цього в кар'єрі Ансу сталося перше серйозне випробування, безпосередньо пов'язане з футбольним життям - в 13 років він отримав важку травму. У грудні 2015 року в матчі проти «Еспаньйола» у Фаті трапився подвійний перелом ноги. Медики діагностували пошкодження великої та малої гомілкових кісток правої ноги, через що Ансу багато часу провів у лікарні, а всього поза футболом опинився на дев'ять місяців.
Весь цей час Ансу Фаті дуже допомагав його старший брат Браїм. Він відвідував його в лікарні, заряджав оптимізмом і надавав віри в себе. Можливо, після такого ушкодження кар'єра більшості юних футболістів пішла б на спад, але для Ансу Фаті, ймовірно, саме цей момент став поворотним. Він вирішив, що травма не повинна його зламати, поставивши перед собою завдання повернутися на футбольне поле і стати набагато більш сильним гравцем, ніж був раніше.
Незабаром, коли Ансу повернувся на поле, тренери і фахівці дійсно оцінили, наскільки юнак додав ментально. Дуже скоро його наздогнало стрімке зростання популярності, що призвело до підписання 25 липня 2019 року першого професійного контракту з «Барселоною». А вже через місяць, 25 серпня, Ансу Фаті дебютував у першій команді «блаугранас», яка на той момент переживала непростий кадровий момент, викликаний травмами Дембеле і Суареса.
Фаті дебютував за «Барселону» у віці 16 років і 298 днів, ставши наймолодшим новобранцем в історії каталонської команди з 1941 року, і другим після Вісенса Мартінеса. Щоб зіграти проти «Бетіса», потрібна була згода від батьків Ансу Фаті, адже в Іспанії пред'являються жорсткі вимоги до правила участі неповнолітніх в матчах, що починаються пізно ввечері. Після дебюту свого сина за «блаугранас» Борі Фаті в серцях вимовив: «Тепер я можу спокійно померти, адже мій син зіграв за «Барселону».
Нова надія Іспанії
Про те, як Фаті продовжує торувати собі шлях нагору, мабуть, знає переважна більшість читачів. Відзначимо тільки, що Ансу мав право виступати відразу за три збірні - Гвінеї-Бісау (як його прямої батьківщини), Португалії (завдяки своїм бабусям і дідусям, які народилися і жили в колоніальній Португальській Гвінеї), а також Іспанії (країні, де він проживає з 6 років).
Оцінивши ступінь таланту Ансу Фаті, керівництво Королівської іспанської футбольної федерації швидко ініціювало процедуру отримання футболістом громадянства цієї країни. В результаті 20 вересня 2019 року Ансу, відмовившись від паспорта Гвінеї-Бісау, став повноправним громадянином Королівства Іспанія.
15 жовтня 2019 року Ансу Фаті дебютував за збірну Іспанії U-21 в матчі проти однолітків з Чорногорії, а менш, ніж за рік, 3 вересня 2020-го, провів прем'єрний поєдинок і за національну збірну Іспанії. Втім, поки свій кращий матч за «Червону фурію» Ансу Фаті, на жаль, провів проти збірної України. Хоча напевно це ненадовго, адже в його кар'єрі обов'язково будуть ще більш яскраві та пам'ятні виступи, підкріплені великою кількістю престижних нагород і трофеїв...
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Тренер «Ліверпуля» прокоментував перемогу над «Тоттенхемом»
Суперником «біло-синіх» мають виступити футболісти софійського ЦСКА 1948
Ну и с другой стороны, играя за Испанию он может достичь огромных побед, а играя за родную страну - он даже никогда не сыграет в финальной части ЧМ. Игрок имеет право сам выбирать за какую страну играть.
То, что сделала Испания, натурализовав этого юного гения - это абсолютно неправильно и нечестно к развитию мирового футбола. ФИФА должно контролировать такие натурализации. В Испании - 3 равноценных состава. Там конкуренция дикая и без натурализованных игроков. Ну, ладно, когда они бразильца или аргентинца натурализируют, где тоже 3 или 5 составов. Но они бедную страну лишили бриллианта и возможных успехов в международном футболе.
Надо понимать, что такое ребята, типа, Дидье Дрогба, Джордж Веа, Этоо и т.д. для своих стран - они, реально, локомотивы футбола, и нельзя лишать бедные страны возможностей ставить планку выше, чем есть сейчас. Моё мнение, ФИФА должно ужесточить правила натурализации игроков из бедных стран. Как минимум, в топ-страны.
Какие надежды подавал Иско, который стал хорошим футболистом, но от него ждали больше, Хесе из Реала тоже самое , Тьяго Алькантара из этой же серии , все говорили что это Чави и Иньеста №2, но как по мне он до них еще не дотягивает. Внимания этот паренек явно достоин, но рано о нем что-то говорить , посмотрим что будет к 20, тогда уже можно делать выводы
Но, справедливости ради, стоит отметить, что его условный Ейбар закрывал(ет) без особых проблем, в отличии от наших