В’ячеслав СВИДЕРСЬКИЙ: «Луческу завжди дасть шанс проявити себе»

Екс-оборонець «Шахтаря», який не заграв в донецькій команді, вважає Луческу справедливим тренером, який завжди дасть можливість проявити себе. Головне – віддаватися на тренуваннях.

– У 2005-му вас запрошують у «Шахтар». Як вважаєте, Прокопенко замовив слово?
– На той момент мене вже почали залучати до національної збірної України. З’їздив на кілька відбіркових матчів до чемпіонату світу-2006. Дебютував весною 2005-го – саме це, думаю, вплинуло. А «Шахтар» тоді потребував провідних українських футболістів. Можливо, Прокопенко також закцентував увагу клубу до моєї персони. Подробиць не знаю.

У «Сатурні» мене все влаштовувало. Назрівала зміна тренера, але моя кандидатура не підлягала сумнівам – хотіли залишити. Проте у «Шахтаря» були важелі впливу і переконання, плюс – єврокубки. Звісно, я прагнув рости, прогресувати і максимально перебувати в полі зору тренерського штабу збірної України.

– Чи помітили ви поділ донецької команди на два табори – український і легіонерський?
– Якогось кардинального поділу не було. Звичайно, що українці частіше спілкувалися з українцями, а бразильці з бразильцями. У нас взагалі підібралася цілісінька збірна світу – і хорвати, і поляки, і румуни. Нормальна атмосфера. Щоправда, бразильців було трішки більше, ніж всіх інших.

– Я читав, що хрест на вашій кар’єрі у «Шахтарі» поставив виїзний матч Ліги чемпіонів проти «Валенсії», коли «гірники» поступилися – 0:2. Що тоді відбулося між вами та Луческу?
– Я б не сказав, що прямо-таки «хрест». Звичайно, на той конкретний період моя кар’єра у «Шахтарі» була поставлена на паузу. Але потім Містер ще давав мені шанси і казав, що розраховує на мене.

Що відбулося після першого тайму у Валенсії? Емоції. Наскільки пригадую, Луческу акцентував увагу на помилках. Так, я помилився у моменті, коли іспанці забили другий гол. Пройшла флангова передача, яку замикав Вілья. Мене трохи спантеличив Плетікоса, я долю секунди не дограв і ми пропустили.

Проте перший гол… Не хочу нікого звинувачувати, але я навпаки – намагався перекрити людину, яка втратила свою позицію. У перерві не витримав і сказав до Луческу: «Ви більше бачите помилки українських футболістів, ніж бразильських». Дослівно цієї фрази не пам’ятаю, але то було емоційно. Після чого на певний період втратив місце навіть у заявці.

Наприкінці сезону Містер дав мені шанс у кубковому матчі. Ми перемогли. Після гри він сказав: «Сьогодні ти добре зіграв. Я розраховую на тебе надалі». Ось що мені подобалося в Луческу. Які б ситуації не виникали з підопічними, якщо футболіст сумлінно працює на тренуваннях – Мірча це бачив і про це говорив. Він завжди дасть шанс проявити себе. Зазвичай у наших українських командах – не так. Якщо тебе «зачохлили» – то все.