Беньямін ВЕРБИЧ: «Показали, що ми сильніші за Зорю»

Вінгер «Динамо» Беньямін Вербич розповів про вдалий вихід на заміну в матчі 26-го туру проти «Зорі» (3:1).

- Безумовно, ця перемога над «Зорею» допомогла нам усім: і футболістам, і уболівальникам. Дякую нашим фанатам за підтримку навіть у Запоріжжі. Через карантин вони не змогли потрапити на стадіон, але все одно вболівали за нас за його межами. Ми їх чули протягом усього матчу, нам це дуже допомагало. Ми дійсно завоювали дуже важливу перемогу і заробили три важливі очки. Ми зараз на другому місці, і зовсім скоро на нас чекає наступна гра у Кубку України, також дуже відповідальна. Сподіваюся, у середу ми зіграємо так само добре і переможемо.

- Це була перша вольова перемога «Динамо» з початку сезону, коли команда першою пропустила, але потім здобула перемогу. У матчі із «Зорею» дійсно довелося проявити характер і силу волі?
- Навіть не знав, що це наш перший такий матч. Так, коли програєш, стає дуже важко, перш за все, психологічно. Але ми показали, що можемо переломити хід гри і результат на нашу користь. Коли забили перший гол, відчули, що сильніші за «Зорю», і наприкінці матчу діяли взагалі відмінно, у суперника навіть не було жодного моменту. Я дуже радий, що ми забили три м'ячі луганчанам на виїзді, оскільки у них хороша, сильна команда, але ми показали, що на даний момент ще сильніші і кращі.

- Чому другий тайм у «Динамо» вийшов кращим, ніж перший?
- Це не було спочатку нашою тактикою, просто так пішла гра. У першому таймі ми також могли забити, втім, як і «Зоря». Це футбол, ти не можеш прорахувати або передбачити, коли саме заб'єш - це просто трапляється на полі. Ми добре зіграли у кількох моментах і забили три м'ячі. Потрібно продовжувати старатися і рухатися далі, тому що сезон ще не завершився, і попереду у нас багато важливих матчів.

- Які завдання вам давали тренери, коли ви виходили на поле у ​​другому таймі, і як з ними впоралися?
- Тренери багато не говорили. Я подивився на табло, там рахунок був 1:0 на користь господарів. Усім було зрозуміло, що ми хочемо забрати із Запоріжжя три очки. Ще перед грою наставники говорили нам, що результат - найважливіше у матчі, і ми зробили все для його досягнення.

- Розкажіть, як вам вдалося зробити гольову передачу на Буяльського, коли він зрівняв рахунок?
- Віталік знаходиться у дуже хорошій формі, після карантину він забив уже чотири м'ячі у трьох іграх. У тому епізоді я побачив, як він добре побіг, зробив на нього подачу, у нього вийшов прекрасний перший дотик, і другим він забив чудовий м'яч - всі були раді.

- Це був переломний момент матчу?
- Думаю, так, адже ми відчули себе сильнішими за суперника. Крім того, незадовго до цього тренери провели відразу три заміни, і всі футболісти лінії атаки були свіжими, нам хотілося грати і перемагати. Думаю, навіть, якби гравець «Зорі» наприкінці не отримав червону картку, вони б усе одно не змогли нічого зробити, чи створити біля наших воріт. Ми діяли дуже добре і заслужили на цю перемогу.

- Неприємним епізодом стала травма Сергія Сидорчука, що сталося у той момент?
- Я якраз був на полі, недалеко від місця, де сталося зіткнення. Подивився на його ногу, і прямо скажу, виглядала вона не дуже добре. Було багато крові, і ми всі тоді зрозуміли, що це червона картка для суперника. Підтримали Сергія, сказали, що усе буде добре. Слава богу, що обійшлося без перелому ноги. Днів десять він, звичайно, пропустить, а потім подивимося, яка буде ситуація. Сподіваюся, капітан скоро повернеться на поле.

- Чи вистачить команді часу, щоб відновитися до матчу з «Минаєм» у Кубку України, який відбудеться у найближчу середу?
- Думаю, так, у нас є для цього чотири дні. Мотивація, звичайно, буде високою, адже це ж півфінал Кубка! Ми знаємо, що у них у гостях важко грати, оскільки приблизно півтора роки тому ми вже зустрічалися з цією командою. Пам'ятаю, тоді у першому таймі програвали 0:1. Незважаючи на те, що ця команда з нижчої ліги, впевнений, що вони віддадуть усі сили в цьому матчі. Ми ж теж будемо грати лише на перемогу і постараємося досягти максимального результату, щоб вийти у фінал.