Євгенія ХОБЕР: «Треба працювати, зростати і виправдати довіру тренера»

Молода волейболістка «Хіміка» ставить перед собою великі цілі в новому сезоні

Євгенія ХОБЕР: «Треба працювати, зростати і виправдати довіру тренера»
© ВК Хімік Євгенія Хобер з Кубком України

Для діагональної южненського «Хіміка» Євгенії Хобер, якій у березні виповнилося 19 років, минулий сезон напевно запам'ятається надовго. Тренерський штаб видав дівчині великий кредит довіри - вона виходила в стартовому складі в тридцяти матчах, в тому числі і в груповому турнірі Ліги чемпіонів. За словами наставника команди Євгена Ніколаєва, від Євгенії очікували більшого прогресу, так як вона має чудовий потенціал. Як сама волейболістка оцінює минулий сезон, а також про найяскравіші матчі та плани на майбутнє в цьому інтерв'ю.

- Найбільше запам'яталася в минулому сезоні, звичайно, Ліга чемпіонів. Особливо домашня гра з «Новарою», де мені довірили місце в стартовому складі і я в підсумку відіграла весь матч. Цю гру я ніколи не забуду, це був перший мій такий досвід на міжнародній арені.

- Як було виходити на майданчик при переповнених трибунах проти переможця Ліги чемпіонів?
- Дуже хвилююче. Але ми грали в своєму залі, за підтримки рідних вболівальників. Це надавало впевненості, дозволило більш-менш впоратися з цим станом і, як наслідок, зі своїми прямими обов'язками. У другій половині, взагалі, була спокійна, відмінно себе відчувала.

- Очікували, що вийдете в «старті»?
- Скажімо так, не виключала такий варіант, адже у нас великий вибір кутових нападників. Сподівалася, що вибір тренера впаде на мене.

- Наскільки вдалося реалізувати свої моменти?
- Звичайно, хотілося б зіграти краще. Порадувало, що в блок влучила всього двічі, вдавалося його обводити, хоча, звичайно, забила небагато. В цілому, вважаю, впевнено себе почувала у суперництві з волейболістками високого класу. Побачила, що з ними реально можна боротися.

- Як оціните, в цілому, минулий сезон?
- Можу грати краще, хотілося більше проявити себе. Зроблю висновки, буду працювати над недоліками, щоб в наступному сезоні принести команді більше користі.

- В минулому сезоні ви були задіяні в якості діагональної, раніше грали і в «двійці», і в «четвірці». Де особисто вам комфортніше виступати?
- Тренерському штабу видніше, в якій ролі мене задіяти. До потрапляння у «Хімік» я грала на позиції догравальниці і впевненіше почувала себе саме на цій позиції. Однак після минулого сезону, коли майже весь сезон відіграла в «двійці», відчуття, ясна річ, змінилися.

- Одним із перших матчів сезону стала гра Ліги чемпіонів в Загребі. Це був перший матч такого рівня для вас і, напевно, він залишився у пам'яті ...
- Звичайно. Але не можу сказати, що з позитивного боку. Мандраж був ще той. І атмосфера тиснула, і рівень відповідальності, та й на заміну виходила, коли у команди не все складалося. Звичайно, зі старту виходити простіше. В цілому ж, «Младость» відчувала себе дуже впевнено, не давши нам проявити свої найкращі якості. Втім, вдома ми довели, що сильніше в цій парі все ж «Хімік».
Але більше мені запам'ятався домашній матч з «Оломоуцем». Перш за все, атмосферою в залі. Перший раз на моїй пам'яті в залі було стільки людей. Емоції непередавані, навіть, незважаючи на те, що мені не довелося вийти на майданчик. Перемогти в таких матчах багато чого варто.

- Вже у першому поєдинку групового турніру Ліги чемпіонів довелося грати в Італії, яка вважається Меккою волейболу, причому проти переможця Ліги чемпіонів в особі «Новари». Які враження залишила поїздка на Апенніни?
- Ну, перш за все, це величезний досвід зіграти з такою командою в такому класному залі в такій атмосфері. Шкода, що не вдалося досягти позитивного результату, але, вважаю, що ми себе непогано показали, просто «Новара» виявилася сильнішою.
Якщо говорити про окремих гравців, то запам'яталися практично всі, а особливо діагональна Йована Бракочевіч, а більш за все її напад «2 по 2», який неможливо в захисті дістати. Також не забуду гру Еліци Василевої і Стефани Вельковіч. Сподобалися емоції, з якими вони грають, а особливо техніка удару, подача. В Южному мені одного разу довелося приймати від Бракочевіч. Це була дуже складна подача, але я її все ж прийняла, хоча і не на «5». Ось така маленька перемога, з яких складається майстерність.

- А над чим більше працюєте індивідуально?
- Над технікою удару, багато працюю над своєю подачею, на що ви, мабуть, звернули увагу в цьому сезоні. Ніколи не подавала в силовому стилі, але тренер сказав: «Треба розширювати арсенал». Працюю над цим. На тренуваннях впевнено подавала, а ось в іграх перший час не виходило, тільки з часом більш-менш стабілізувалася. Але, безумовно, є над чим працювати.

- У «Фіналі чотирьох» Кубку України вам зіграти не довелось. Але, впевнений, що у вас, цей турнір залишив яскраві спогади. Вірно?
- Та-ак ... Особливо півфінал. А по-іншому ж і не могло бути. Неймовірний матч, неймовірні емоції. А наші вболівальники - це просто бомба. Я особисто чула тільки їх. Той матч ніколи не забуду. Дуже приємно було дивитися його, бачити ту неймовірну боротьбу, характер наших дівчат і, звичайно, ту перемогу. Ви не уявляєте, що ми відчували в момент перемоги у півфіналі. Потім ще відходили від цих емоцій півдня (сміється).

- Півночі - ви хотіли сказати ...
- Так. Точно. Але, тим не менш, дівчата вийшли і перемогли «Галичанку», хоча було дуже важко і фізично, і морально. А потім вже почалася підготовка до фінальної частини чемпіонату України, де ми були налаштовані завоювати десятий титул. Шкода, що не вдалося дограти сезон, довести його до логічного завершення.

- Отже, давайте підсумуємо минулий сезон.
- По-перше, хочу сказати спасибі тренеру за те, що довіряв мені стільки часу на майданчику. Буду намагатися ще більше працювати, щоб професійно зростати і в наступному сезоні в повній мірі виправдати цю довіру. Хочу застовпити за собою місце в основному складі. Це моє завдання-максимум. Завдання-мінімум - максимально допомагати команді, коли виходжу на заміну.

- Чи плануєте індивідуально готуватися до нового сезону?
- Звичайно. Наприкінці травня ще продовжувала займатися загальнофізичною підготовкою з дівчатами, які залишалися в Южному, ходили в «тренажерку», бігали, і з м'ячами займалися також. У червні тиждень-другий відпочину, поїду додому, у Полтаву, так як дуже скучила за рідними. І почну готуватися до нового сезону. Плани у мене на нього, можна сказати, грандіозні, як, власне, і у команди.

За матеріалами прес-служби ВК «Хімік»

Підписуйся на наш канал в Telegram і дізнавайся всі найсвіжіші новини раніше за всіх!

Джерело — Sport.ua

(1 голос)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Новини партнерiв
Коментарі
Ви не авторизовані.
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Якщо ви не маєте облікового запису, ви повинні зареєструватися.
Продовжуючи переглядати SPORT.UA, Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності